Про це розповідає Центр досліджень воєнної історії ЗСУ.
Дмитро Грицай походив з села Дорожів на Львівщині. Навчався в гімназії в Дрогобичі та Львівському університеті. З молодих літ долучився до підпільної діяльності: 1928 року вступив в Українську військову організацію (УВО), в 1929 році став членом Організації Українських Націоналістів.
"Дмитро Грицай отримав військовий вишкіл – він був випускником школи підхорунжих польської армії та німецьких Вищих військових курсів. В ОУН Дмитро Грицай займав посаду військового референта Крайової екзекутиви на Західноукраїнських землях. За підпільну діяльність його неодноразово заарештовувала польська влада; у 1934-1936 роках Дмитро Грицай був ув’язненим у таборі Береза Картуська", - зазначається у повідомленні.
Читайте також: Як на день народження Шухевича у Львові відновлювали Українську державу
З початком Другої світової війни Дмитро Грицай (псевдо Перебийніс, Палій) долучився до збройної боротьби. У 1939–1940 роках він командував вартівничею сотнею в Кракові й викладав на військових курсах Революційного проводу ОУН. У 1941-му він очолив старшинську школу ОУН, увійшов до Проводу Організації та тривалий час був його військовим референтом.
З початком нацистської окупації України Перебийніс зайнявся партизанською боротьбою. В грудні 1942 року в ході облави на українських націоналістів Дмитро Грицай був заарештований Ґестапо й ув’язнений у Львові, але заходами Служби безпеки ОУН визволений у наступному році. У 1943-му в ранзі майора Перебийніс очолив Головний військовий штаб Української Повстанської армії. Крім військової і політичної роботи, Дмитро Грицай був також редактором низки військових підручників УПА.
У 1945 року Дмитро Грицай був делегатом від Проводу ОУН України до Проводу ОУН за кордоном. У грудні цього року при спробі перейти чесько-німецький кордон він був затриманий поліцією, й загинув у празькій в’язниці. Посмертно Дмитро Грицай був підвищений до рангу генерал-хорунжого та нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.