Службова машина політика врізалася у КамАЗ, що розвертався посеред дороги.
За офіційною версією, від отриманих під час зіткнення травм на місці відразу загинули В'ячеслав Чорновіл та його водій Євген Павлов. Речник Чорновола, керівник партійної пресслужби "Руху" Дмитро Понамарчук, який перебув на задньому сидінні, також постраждав, але вижив.
Верталися вони з поїздки до Кіровограду. Тоді Чорновіл намагався запобігти роз'єднанню "Народного руху" й з цією місією здійснював об'їзд різних міст та областей, де він представляв ексміністра закордонних справ Геннадія Удовенка як "рухівського" кандидата на найближчих президентських виборах 1999 року.
Читайте також: 20 років трагічної загибелі Чорновола. ДТП чи вбивство?
Чорновіл сам 91-го приймав участь у президентській кампанії й посів друге місце.
При цьому останні перед його загибеллю загальнонаціональні виборчі перегони - парламентська кампанія 1998 року - принесла "Руху" значний успіх. "Рухівці" Чорновола здобули друге місце за кількістю місць у Верховній Раді. Першими були комуністи.
Разом з тим, після успішних виборів до ВР у партії Чорновола почався розкіл. Сам він був упевнений в його штучній природі.
Зокрема, утворився Український Народний Рух (УНР) Юрія Костенка, що пізніше було перейменовано на Українську народну партію (УНП), та Народний рух України за єдність Богдана Бойка. "Старий" Народний Рух так і лишався "Народним Рухом України" (НРУ).
За словами колишнього заступника генерального прокурора України Миколи Голомші, Чорновіл та Павлов після зіткнення з КамАЗом нібито були ще живі і їх, як він стверджує, добивали кастетом.
"Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастету у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія", - казав Голомша восени 2021 року в ефірі 4 каналу.
Причиною смерті стало не ДТП, переконував Голомша.
"Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. І ми розкрутили експерта, який сказав, що він не проводив розтин тіла Чорновола", - додав ексзаступник генпрокурора.
Довідка. Найгучніші та найзагодковіші вбивства, смерті і зникнення 90-их років
1994 - голова секретаріату НРУ Михайло Бойчишин. Вийшов з партійного офісу й зник безвісти.
1995 - патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Василь Романюк). Пішов на зустріч до столичного Ботанічного саду, де сів на лавку й помер нібито від зупинки серця.
До речі, саме Володимир, коли ще був переслідуваним за погляди священиком-дисидентом у Карпатах, хрестив В'ячеслава Чорновола.
Читайте також: 20 років колоній і таборів, ОУН-УПА, КДБ, хрещення Чорновола, Колима та Канада. 10 фактів про патріарха Володимира
1995 - президент ФК "Шахтар" Ахать Брагін. Підірвали на стадіоні у Донецьку.
1996 - член виконкому Ліберальної партії, видавець газети "День" та підприємець, співзасновник "Індустріального Союзу Донбасу" Євген Щербань. Розстріляний в аеропорту Донецька.
1998 - голова Національного банку у 1992 році Вадим Гетьман. Застрелили у ліфті.
1999 - В'ячеслав Чорновіл.
2000 - журналіст Георгій Гонгадзе. Викрадений та вбитий офіцерами МВС на чолі з генералом Олексієм Пукачем. Безпосередній керівник Пукача, тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко під час Помаранчевої революції двічі вистрелить собі у голову (за офіційною версією).
Син В'ячеслава Чорновола Тарас Чорновіл заявляв, що Пукач також начебто стежив за його батьком.