У бою загинув Володимир Гавриш

Він здобув освіту в Америці та Німеччині, володів іноземними мовами, мав можливості працювати та жити за кордоном.

Але він був українцем, активним учасником революції, і щоб захистити майбутнє став солдатом у 14-го році.
Він прагнув змінити державу, і після служби увійшов до команди Михайла Саакашвілі, став головою Окнянської районної адміністрації в Одеській області, був одним із самих блискучих кандидатів, які тоді пішли на конкурс та очолили район.

Він не тримався за крісло у політиці, а прагнув робити справжні зміни, в нього було гостре критичне мислення, він аналізував глибоко все, чим займався. Хотів чесності у політиці, і був завжди готовий боротися за реформи. Володимир глибоко розумів військову справу, хоча його не цікавила військова кар'єра, він розумів, що країну треба вміти професійно захищати. В нього був військовий інтелект високого рівня, він міг стати офіцером, він міг стати артилеристом. Він, колишній голова РДА, міг бути державним діячем, керівником високого рівня. Багато ким він міг бути й мав стати.

Але коли Росія напала, Володимир Гавриш став сержантом піхоти, обравши найнебезпечнішу та найвідповідальнішу роботу на війні, яку він теж добре знав, і усвідомлював усі ризики. Він спочатку був у лавах 128-го батальйону тероборони, але перевівся звідти у 5-й штурмовий полк. Володимир не любив зайвий ризик, не шукав пригоди, він був досвідченим воїном, і обрав цей шлях, тому що відчував відповідальність бути там, де вирішується доля країни. Він зосередив свій інтелект та сили, щоб стати у стрій серед перших.

Володимир Гавриш був одним із тих, хто мав змінити нашу країну та державу. Він віддав життя за те, у що вірив та заради чого жив. Яка ж це колосальна жертва заради кожного з нас...

Дякую, Герой...

Facebook