Після кожної війни справедливість вимагає, щоб агресор заплатив. Зокрема, і в прямому сенсі – коштами на відбудову тим, на кого напав. Але якщо розбитий агресор не окупований, і сам розпоряджається своїми ресурсами – дотримання умов під великим питанням.
Великою мірою це – відповідальність переможців. Якби союзники відповіли поліцейською акцією на введення Гітлером військ до Рейнської зони, або, пізніше, не побоялись захистити Чехословаччину – історія склалася б інакше. Без II Світової війни. І "почуття помсти" реваншисти у Німеччині могли б плекати дуже довго – без шансів занурити світ у тотальну війну ще раз.
Однак обставини змінюються, як і політичні пріоритети провідних країн світу чи погляди тих, хто буде там при владі. Це і робить можливим реванші на кшталт переозброєння Німеччини після I Світової чи Росії – після Кримської війни у ХІХ столітті.
Читайте також: Росія мріє відновитися як імперія. Царська чи радянська?
А росіяни точно відчуватимуть фантомні болі. Їм їхній телевізор розказує, що вони перемагають. А перед тим десятиліттями серіали навівали, що "русскіє нє могут нє пабєдіть". Багато хто і після воєнної поразки Росії маритиме міфами – як досі полюбляють ветерани вторгнення СРСР в Афганістан, наприклад. Що вони (б) "пабєділі", але їх "прєдалі". І шукатимуть реваншу. Тому єдиний шлях до миру — деконструкція імперії.
Але цей процес тривалий. А відбудова України – справа негайна. Це виставляє конкретні вимоги до механізму повоєнного відшкодування заподіяної московитами шкоди.
Перше – знаходження механізму безумовного вилучення на користь України усіх російських активів, заморожених по всьому світу. "Податок", який поки домовились накласти на ці кошти, може бути лише тимчасовим рішенням, а не заміною конфіскації. Цілком можливо, умовою стане судове засудження російської агресії. Тут допоміг би спеціальний трибунал, який дозволить ухвалити рішення у стислі терміни.
Читайте також: Війна як російська політтехнологія
Друге – спеціальний (санкційний) податок на торгівлю з Росією та торгівлю товарами російського походження. Подібно до чинних нині санкційних обмежень, торгівля з Росією повинна мати високу ціну; а зібрані кошти – спрямовуватись на відбудову України. Це вже зараз вимагає удосконалення "вторинних санкцій" - механізмів, які дозволяють відстежувати походження товарів і роблять позбавленими сенсу перепродажі через посередників та "треті країни".
Зрештою, російська власність, зокрема й у спільних з міжнародними власниками проєктах, також має стати джерелом для стягнення.
Тоді, що б не відбувалось на Росії після поразки її армії, платити за свої злочини московитам доведеться.
Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.