Колись, у 2008 році, я стажувався в Європарламенті. Це був пік розчарувань в помаранчевій владі, і на зустрічах з євродепутатами я слухав як ми все прос*али, а Росія молодець. Путін тоді вбачався надійним і стабільним партнером, всі навколо вважали, що це добре для безпеки та справ, і заливали мільярди в рашку.
Тоді ж у 2008 році Україні відмовили у перспективі членства в НАТО. Безсумнівно, подія, яка зіграла найгіршу роль для безпеки в Європі, і стала причиною цієї жахливої війни. Я тоді був шокований, і питав в євродепутатів, де ті європейські цінності, про які ви кругом говорите? Мені розповідали про "реал політік", закликали опуститись на землю, і робити домашню роботу.
Читайте також: Чому я називаю нашу війну Третьою світовою
Я тоді був шокований, і питав в євродепутатів, де ті європейські цінності, про які ви кругом говорите? Мені розповідали про "реал політік", закликали опуститись на землю, і робити домашню роботу
А днями парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, в якій визнала злочини Росії проти України геноцидом, а режим РФ — рашизмом. Захід віднайшов свій моральний компас — бути за Україну морально і правильно. Ми не чуємо більше ніяких "давайте Мінськ", "З Путіним треба домовлятись".
Читайте також: "Стратегічна ізоляція РФ": Москва зайва
Завдяки нам Захід знайшов своє місце в моральній системі координат і вже не кине нас напризволяще
І цінність цієї резолюції в тому, щоб ми про це і не почули більше. Ні, нам не дадуть членство на саміті у Вільнюсі в липні. Але завдяки нам Захід знайшов своє місце в моральній системі координат і вже не кине нас напризволяще.
Як колись в 1943 році в Тегерані було ухвалене рішення про повний розгром фашизму і майбутній поділ Німеччини, так зараз ще раз підтверджене рішення про війну до повного розгрому рашизму.
Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.