Україні слід зламати стереотип на Заході, що це тільки наша війна

Те, що ми маємо зараз, я б назвав новим колом "big debate" про Україну, що триває на Заході. Багато статей, виступів, дискусій, думок про те, що ж зараз робити, коли stalemate, війна надовго, витрати ростуть, втрачено ефект новизни, росте втома, виникають інші проблеми...

На мою думку, перший базовий меседж, який досі не всі розуміють на Заході — і у США, і у Європі — в тому, що це війна лише України та РФ, але її результат буде спільним — не лише України, а також і Заходу. Або спільна поразка, або спільна перемога України та Заходу.

Це далеко не всі розуміють там. Як ілюстрація — опитування ECFR, де є питання, чи вважаєте ви, що США перебуває у війні з РФ.

Абсолютна більшість американців і відносна більшість європейців вважає, що ні, в той час як абсолютна більшість не лише московитів, але також китайців, саудитів, турків, південноафриканців вважають, що так. Імхо, запитання некоректне. Звичайно, США не перебувають у війні з РФ (у конфлікті — так, але у війні — ні). Але це можна розуміти як індикатор ширшого сприйняття.

Хтось у США може вважати, що можна disengage from Ukraine так само як вийшли з Афганістану. Але Україна — не Афганістан.

Читайте також: Європа має 6-9 років до нападу Росії

Разом з тим, не все погано. Зокрема, більшість американців розуміє базову річ, що bully диктатора треба ставити на місце, інакше він ітиме далі. Про це теж є дуже цікаве поглиблене соціологічне дослідження, оприлюднене Razom.

Це ми говоримо про сприйняття громадян, але політики на Заході дуже часто слідують у фарватері громадської думки. Саме тому нам слід посилювати people to people дипломатію, особливо з республіканськими виборцями у "червоних" штатах, а не лише роботу у Вашингтоні. З ключовим меседжем, що йдеться не про допомогу Україні, а про нашу спільну перемогу (або поразку).

Другий базовий меседж, який багато хто не розуміє на рівні західних експертів — що немає альтернативи (offramp) у вигляді переговорів. Бо москалі хочуть не переговорів, а реваншу, і у них інший cost-benefit аналіз та інше сприйняття реальності. Тут не буде миру посередині, тут буде воєнна перемога однієї зі сторін.

Наприклад, дехто навіть зі щирих симпатиків України на Заході говорить/пише, що, мовляв, РФ хотіла б зафіксувати свої позиції, отримати передишку, її турбують великі втрати, чи зниження іміджу у світі, чи у "ближчому закордонні", де, мовляв, росте вплив інших сил, і т.п. спроби раціонального аналізу, насправді виходячи зі своїх базових установок, які у москалів інші.

Суть не в тому, що москалі нераціональні — вони цілком раціональні, але у них інші базові цілі, цінності та готовність витрачати ресурси.

Читайте також: Байден вимагає не кидати Україну. Колонка Віталія Портникова

З раціонального погляду західного аналізу, навіть цілковита окупація України нелогічна, бо матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних ефектів. Але це якщо дивитися західними очима. Бо — повертаємося вище — досі багато хто на Заході не розуміє, що РФ воює в Україні із Заходом, і вона так хоче поразки Заходу, що готова до дуже високих втрат, і вірить, що Захід внутрішньо слабкий для порівнянних витрат.

Власне, третій меседж, який складно сприймається на Заході — це те, що їхні інвестиції не можуть бути на порядок меншими за московитські. Не можна ставити питання типу "скільки території ви відіб'єте за 20, 30, 60 млрд доларів?" Бо лише офіційний воєнний бюджет РФ у 2024 році становитиме 112 млрд доларів. І ще таку ж суму становитимуть секретні статті бюджету. Не можна сподіватися перемогти, не витративши як мінімум порівнянну суму.

В ідеалі, звичайно, можна було б зменшити фінансовий ресурс мск, якщо посилити санкції. Тоді потрібно було б менше витрачати на оборонну підтримку України.

Також важливо "правильно інвестувати", розуміючи реалії та тренди поля бою, адже далеко не обов'язково намагатися просто симетрично перебити москалів кількістю ресурсів. Саме у цьому ключі слід розуміти статтю Залужного — а не так, як її прочитали західні коментатори, які вчепились у підзаголовок, де згадане s-слово.

Джерело

Про автора. Дмитро Шульга, директор програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.