Згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у січні 2023 року, український бізнес суттєво погіршив очікування щодо своєї економічної діяльності. Відповідний індекс очікувань ділової активності у січні знизився до 37.5 (порівняно із 42.1 у грудні). Основними чинниками погіршення очікувань бізнесу стали дефіцит електроенергії, руйнування підприємств та інфраструктури, порушення логістики, скорочення пропозиції товарів/послуг, зростання виробничих витрат, а також низька платоспроможність населення. У розрізі секторів найбільше посилення песимістичних настроїв спостерігалося у торгівлі (з 42.1 до 33.9) та сфері послуг (з 41.8 до 37.2). Погіршення очікувань відбулося й у сферах будівництва (з 35.6 до 34.2) та промисловості (з 43.4 до 40.6).
Основними чинниками погіршення очікувань бізнесу стали дефіцит електроенергії, руйнування підприємств та інфраструктури, порушення логістики, скорочення пропозиції товарів/послуг, зростання виробничих витрат, а також низька платоспроможність населення
Як результат дії негативних чинників респонденти прогнозують скорочення обсягів виробництва товарів (послуг), обсягів нових замовлень і товарообороту, зростання цін і тарифів на власну продукцію/послуги та скорочення чисельності працівників.
Про переважання негативних факторів впливу на поточну та майбутню економічну активність свідчать також результати опитування Держстату у січні 2023 року. Так, попри певне підвищення індикатору ділової впевненості у промисловості у січні 2023 р. порівняно із груднем 2022 р., він все ще залишається негативним. Промислові підприємства України відзначили забезпеченість замовленнями у середньому на 4 місяці роботи та середній рівень завантаженості виробничих потужностей на рівні 58,5%. При цьому, найбільш стримувальним фактором промислові підприємства визначили недостатній рівень внутрішнього попиту та інші чинники (очевидно, воєнного характеру).
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 07.02.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5,8 млрд гривень на строки від 9 місяців до понад 2 років із дохідністю від 15% до 19,75%. Як і під час попереднього аукціону, основний обсяг коштів (понад 5,7 млрд грн) було залучено за 2-річними паперами із погашенням у травні 2025 року, які рішенням Національного банку включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Завдяки високому попиту Міністерство фінансів отримало можливість знизити середньозважену дохідність первинних розміщень за цим випуском з 19,71% до 19,59%. Загалом, середньозважений рівень дохідності нових розміщень становив 19,55% (-6 б. п. порівняно із попереднім аукціоном).
Читайте також: Нафтовий зашморг для російського бюджету
З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень скоротився на 5,3 млрд гривень в результаті зменшення обсягу державних цінних паперів у портфелях юридичних та фізичних осіб (на 3,8 млрд та 3,2 млрд грн відповідно), а також нерезидентів (на 1,2 млрд грн), яке було частково компенсоване збільшенням вкладень в ОВДП з боку банків (+5,5 млрд грн). Обсяг погашення ОВДП на користь Національного банку становив 2,5 млрд грн.
Під впливом збільшення чистого попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на міжбанківському валютному ринку Національний банк збільшив минулого тижня чистий продаж іноземної валюти з резервів для збалансування ринку до 778 млн доларів США порівняно із 664 млн доларів США тижнем раніше.
Переважання попиту на іноземну валюту обумовлене розширенням дефіциту зовнішньої торгівлі товарами і послугами, яке у 2022 році становило майже 24 млрд доларів США (у тому числі у грудні – майже 4 млрд доларів США). При цьому, загальний профіцит поточного рахунку у 2022 році на рівні 8,6 млрд доларів США підтримувався завдяки сталим надходженням переказів з-за кордону (передусім, з оплати праці – 13,5 млрд доларів США) та надходженням трансфертів міжнародної фінансової допомоги (майже 26 млрд доларів США).
Загальний профіцит поточного рахунку у 2022 році на рівні 8,6 млрд доларів США підтримувався завдяки сталим надходженням переказів з-за кордону (передусім, з оплати праці – 13,5 млрд доларів США) та надходженням трансфертів міжнародної фінансової допомоги (майже 26 млрд доларів США)
Водночас інвестиційна активність міжнародних інвесторів залишається низькою. Так, за 2022 р. надходження прямих іноземних інвестицій в Україну становили лише 0,6 млрд доларів США та забезпечувалися реінвестованими доходами іноземних інвесторів (655 млн доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (525 млн доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-608 млн доларів США).
Водночас завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримання фіксованого курсу, міжнародні резерви України у січні зросли на 5% порівняно з груднем 2022 року та станом на 1 лютого 2023 року за попередніми даними становили 29,9 млрд дол. США. Зокрема, у січні на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 4,3 млрд дол. США, з яких 3,3 млрд дол. США – від Європейського Союзу; 1,0 млрд дол. США – від Сполучених Штатів Америки (через трастовий фонд Світового банку) та 71,6 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. При цьому, чистий продаж валюти НБУ у січні становив близько 3 млрд дол. США.
Читайте також: Маск теоретично може утримувати таку державу як Україна
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) продовжує перебувати на рівні близько 500 млрд гривень, у тому числі близько 350 млрд гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником стабілізації рівня банківської ліквідності упродовж тижня виступали відносно помірні витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, які компенсувалися чистим продажем Національним банком іноземної валюти банкам та скороченням готівки в обігу поза банками. Надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
На умовах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня видано 252 пільгові кредити на загальну суму 1,1 млрд грн, у тому числі державними банками – 158 кредитів на суму 0,44 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках програми укладено понад 19,4 тис. кредитних договорів на загальну суму 80,4 млрд грн (у тому числі державними банками – 14,5 тис. кредитних договорів на суму 41,8 млрд грн). З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів (близько 85%) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.