Український Херсон: перша річниця після визволення з окупації

"Еспресо" нагадує, як відбувалось звільнення правобережжя Херсонщини, в яких умовах жили люди під час окупації та що змінилось після звільнення низки населених пунктів. А також, що відомо сьогодні про лівобережжя Херсонщини та чи має регіон плани на відбудову після повної деокупації.

Місто знаходилось в окупації вісім з половиною місяців. За цей час люди переживали щоденний терор, психологічний тиск та тортури, однак не здались. Під час звільнення херсонці зустрічали ЗСУ українськими прапорами та вигуками: "Херсон – це Україна".

Херсон був і залишається Містом-героєм попри щоденні обстріли та наближеність до ворожих позицій.

Херсон під час тимчасової окупації

Російські війська на початку війни просувалися територією України досить високими темпами. Захоплення стратегічно важливих міст та обласних центрів було однією з важливих цілей окупантів. Херсон потрапив під тимчасову окупацію на початку березня 2022 року, незважаючи на значний опір з боку місцевого населення. Численні мітинги та акції на підтримку України були дуже масовими, однак російська сторона з агресією розганяла будь-які протести та з особливою жорстокістю карала людей у катівнях за непокору.

Херсонці об’єднувалися у підпільні дружини та варти, що мали на меті протидію мародерству, пильне стеження та збір інформації про окупантів та техніку, яку потім передавали українським військовим. Такі партизанські угруповування також підтримували моральний дух людей під час окупації патріотичними графіті, та залишали "послання" окупантам. "Те, що ми були заряджені на супротив, це напевне і допомогло багатьом з нас просто не зламатися, звичайно що, не тільки не перейти на бік ворога, але і до останнього влаштовувати усіма можливими засобами будь-який вид супротиву", - розповів херсонець, учасник підпільного супротиву Андрій Андрющенко в етері об'єднаного марафону.

Українці одразу опинилися не лише в умовах поневолення та жорстокої агресії з боку ворога, а також в своєрідному інформаційному вакуумі, де телебачення та радіомовлення було вимкнуто. Згодом в місті ставало все важче діставати ліки, а стихійних ринків ставало все більше, оскільки багато містян втратили роботу та не хотіли співпрацювати з окупантами. Затримання, катування, полон та незаконна депортація – це лише невеликий список того, що переживають наші громадяни, які знаходяться на ТОТ.

Окупантам вдалося захопити будівлю херсонської міської ради 25 квітня, а вже наступного дня, вони під час військової наради оголосили своїх представників, що мали зайняти керівні посади. Ними стали українські зрадники та колаборанти. Головуючим обласної адміністрації був назначений Володимир Сальдо, а міським головою – Олександр Кобця. 

Кремлівська влада згідно з вже відомим сценарієм, мала намір "узаконити" своє перебування на ТОТ в Херсоні. Тому в період 23-27 вересня був проведений псевдореферендум, результати якого були відомі заздалегідь.

Через майже дев’ять місяців окупації, 11 листопада українські військові офіційно зайшли в місто-герой - Херсон. Ці 256 днів міцно закарбувалися в пам'яті людей, хоча більшість воліють їх якомога швидше забути. 

"Ми ж були без інформації, тобто не було ні зв’язку, ні світла, ні води й коли сказали, що зайшли наші війська ми плакали, я й зараз не можу спокійно говорити. Ми просто всі плакали і бігли на вулицю, наче діти малі і раділи. Так, обстрілюють, важко зараз, але ми розумієм, що ми у своїй країні", — розповіла в інтерв’ю Суспільному місцева жителька Тамара.

Фото: Еспресо.TV

Як відбувалось звільнення правобережної Херсонщини

Підготовка операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області тривала довгий час.  Адже, російське військове керівництво чітко усвідомлювало стратегічну важливість Херсону. З цього напрямку відкривається прямий шлях до Миколаєва, Одеси та інших великих міст, що становило велику загрозу аж до частини Вінницької області, - пояснює в своєму інтерв’ю Дмитру Комарову командувач ОК "Південь" Андрій Ковальчук.

Населений пункт Посад-Покровське виступав точкою, після якої вже була серйозно укріплена лінія оборони окупантів, яку вони зміцнювали протягом багатьох місяців. Це включало бетоновані бліндажі, фортифікаційні брили, глибокі рови, добре напрацьовані вогневі позиції та інше. Саме з таких районів, вони атакували українські позиції зі всього наявного важкого озброєння, тому прорвати таку лінію дуже важко. Однак, наша артилерія завдавала сильних ударів по позиціях окупантів, - наголошує снайпер підрозділу "Хорт" з позивним "Дєд" в етері об'єднаного марафону.

Далі, вже на підступах до Херсона, розташована знаменита Чорнобаївка, аеропорт якої став всенародним мемом та жахом для окупантів. А легендарною вона стала завдяки тому, що російські військові регулярно стягувати туди колони техніки, вертольоти та особовий склад, які раз за разом прицільно знищували ЗСУ. Загалом, 26 вдалих епізодів "бавовни" в Чорнобаївці. Звичайні українці вели рахунок, вийшов навіть жартівливий серіал "Чорнобаївка". 

Фото: Автор: Юрій Журавель (Український культурний фонд)

Завдяки вдалим наступальним діям українських військових, добре продуманим тактичним маневрам, російська армія почала відступати з правобережжя, лишаючи по собі мінні поля, зруйновані будинки та купу залізяччя. Більш глибоко про всі деталі цієї історичної події ми зможемо дізнатись після закінчення війни.

Життя після деокупації Херсону

Сьогодні Херсон та все правобережжя потерпає від щоденних обстрілів, адже росіяни б’ють хаотично по містам та селам області. В основному, поранень зазнає цивільне населення. До того ж, частина Херсонської області ще й досі перебуває в окупації, а місцеві мають щоденно виборювати своє право на свободу.

Щодня спостерігається значна активність ворожих обстрілів, зазнають пошкоджень та руйнувань будинки, торгові магазини, лікарні та інші цивільні об’єкти. Однак є дні, що стають "чорними сторінками" в історії. Так, 3 травня 2023 року, російські агресори здійснили 98 обстрілів Херсону та області, випустили 539 снарядів з важкої артилерії, танків, "градів", авіації та БПЛА. Внаслідок цього загинуло 23 людини, а в пам’ять про загиблих Херсонська ОВА оголосила триденну жалобу.

Життя на деокупованих територіях зараз досить складне. Хоча українські служби відновили зв'язок та інші комунікації, однак ті, хто бояться обстрілів, вже покинули громади та райони, які перебувають під постійним вогнем. Незважаючи на це, загальна тенденція полягає в тому, що людей в Херсоні дедалі більшає. "Постійно, не тільки тут у Херсоні. Навіть маленькі села, які постійно під обстрілами, де прилітають авіаційні бомби. Там також люди не хочуть виїжджати зі своїх домівок. Зараз із ними працюють соціальні працівники, поліцейські, волонтери – вмовляють, але ми не можемо їх змусити", – повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Українська влада запевняє, що всі винні у знущаннях над українцями та агресії проти цивільних людей будуть притягненні до відповідальності. "Всі особи, причетні до злочинів в Україні, як найвище керівництво Росії, так і безпосередні виконавці, будуть неодмінно покарані", — повідомляють у МЗС.

Українські служби постійно працюють над розслідуваннями злочинів російських військових та знаходять колаборантів, що допомагають окупантам у звірствах, які вони вчиняють на території України. Так, нещодавно СБУ встановила ще 26 осіб-учасників злочинного угрупування "головного управління мвс рф Херсонської області" на ТОТ, які викрадали цивільних людей та в катівнях піддавали жителів жорстоким тортурам.

Техногенна катастрофа: знищення Каховської ГЕС

Ще одним випробуванням для південного регіону став підрив Каховської гідроелектростанції, що стався 6 червня 2023 року. Це без перебільшення можна назвати екологічною катастрофою та актом тероризму. У небезпечній зоні підтоплення опинилося близько 80 населених пунктів, більшість з яких знаходиться у тимчасовій окупації.

На сьогодні, збитки від руйнування Каховської ГЕС оцінюють на суму у більш ніж 11 мільярдів доларів, - повідомляють на сайті ООН Україна. З цієї суми приблизно 2.79 мільярдів доларів збитків припадає на інфраструктуру та активи, понад 1.1 мільярдів доларів – збитки у житловому фонді. Однак ці цифри не є кінцевими, оскільки оцінити збитки від екоциду у довгостроковій перспективі досить складно.

У жовтні 2023 року був опублікований спільний звіт ООН та Уряду "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС", відповідно до якого постраждали міста і села Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Безпосередньо від повені постраждали близько 100 тисяч українців, приблизно 20-30 тисяч будинків знаходились в зоні підтоплення. Знищення дамби електростанції порушило значущі аспекти життя півдня України, включаючи генерацію електроенергії, доступу населення до чистої питної води та переміщення річкового транспорту. Це призвело до пошкодження житлового господарства, збитків інфраструктурі та промисловості, незворотних змін навколишнього середовища та знищення культурної спадщини.

Фото: скріншот

Антонівський міст та його значення під час воєнних дій

Ще одним стратегічним об'єктом, важливість його розуміє кожен - Антонівський міст, що проходить через річку Дніпро та сполучає Херсон з лівобережжям. Він важливий з точки зору логістики, адже саме через  нього окупанти забезпечували свої війська технікою та боєприпасами. Для того, щоб перерізати шляхи постачання зброї, українські військові завдавали влітку 2022 року ударів по переправі. Міст був пошкоджений, але не зруйнований.

Відступаючи з правобережжя херсонської області, росіяни підірвали декілька прольотів Антонівського мосту, маючи на меті зупинити наступ ЗСУ. Щоденно окупанти рясно обстрілюють авіабомбами, ракетами, снарядами все, що знаходиться поряд з переправою. Через це, особливо потерпає однойменне селище – Антонівка, що є передмістям Херсону.

Відповідно до останніх даних Інституту дослідження війни ISW, українські військові мають просування далі під Антонівським мостом, що на півночі від міста Олешки. Це можна побачити на геолокаціних кадрах, що були опубліковані 27 жовтня.

На сьогодні, офіційні представники з української сторони не підтверджують ці дані та наголошують на тому, що ще зарано говорити по закріплення українських позицій на лівобережжі. "Ми продовжуємо досягати непоганих результатів у своїй боротьбі – і в контрбатарейній, і в інших методах роботи. Але висвітленню це поки що не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було такою короткочасною перемогою", - повідомила керівниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері телемарафону.

Фото: ефір

Плани після повної деокупації регіону

Хоча частина Херсонської області й досі перебуває під окупацією, однак громадські діячі та звичайні херсонці з оптимізмом розглядають перспективи регіону після повної деокупації. Громадський центр "Нова генерація" провів першу конференцію "Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення". Організатори вважають, що важливо закласти головні вектори розвитку та відновлення Херсонщини вже сьогодні.

Загалом питання розвитку цього регіону дуже актуальне. Переосмислення економічної сфери, трансформації в соціальній сфері, збільшення впливу культурної сфери, перспективи розвитку області та подолання екологічних збитків важливе для розвитку країни в цілому.