Комітет ВР вбачає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

Парламентський комітет з питань антикорупційної політики на засіданні 8 січня визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики

Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.

"Антикорупційний комітет Ради визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, який містить корупційні ризики", - написав він.

Політик наголосив, що "у такому вигляді його приймати категорично не можна".

Водночас голова комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна в коментарі "Українській правді" заявила, що мобілізація в Україні потрібна, однак не уточнила, які самі положення проєкту закону викликають побоювання. Нардепка пообіцяла надати більше інформації пізніше.

Вона додала, що на засіданні були присутні представники Міністерства оборони й Генерального штабу ЗСУ, і вони погодилися з висновком комітету, пообіцявши усунути недоліки.

Що відомо про законопроєкт про мобілізацію

19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

Проєктом закону пропонується:

  • удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
  • зміну призовного віку з 27 до 25 років;
  • надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
  • виключення строкової військової служби — як виду військової служби. Так, усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити у запас;
  • встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
  • запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
  • запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
  • встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
  • залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Згідно із законопроєктом право на відстрочку матимуть:

  • особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
  • члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • вагітні жінки;
  • тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
  • докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
  • не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
  • право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.

Читайте також: Служу народу України? Про що законопроєкт про мобілізацію та чому українці критикують його