Служу народу України? Про що законопроєкт про мобілізацію та чому українці критикують його

Про що у тексті:

• Удосконалена мобілізація та порушення норм Конституції
• Призовний вік знижують, повістки вручатимуть по-новому 
• III група інвалідності? На службу, або Кого не призиватимуть
• Строкова служба скасовується. Що пропонують змінити для військових 
• Не з'явився у військкоматі? Тоді чекай обмежень
• Запровадять базову військову службу, поліція має більше повноважень
• Засуджені зможуть воювати, а для чоловіків за кордоном паспорт лише за наявності військового квитка
• "Вибух" українців через новий законопроєкт про мобілізацію

Удосконалена мобілізація та порушення норм Конституції

25 грудня уряд вніс до Верховної Ради два законопроєкти: перший №10378 про удосконалення мобілізації та військового обліку, другий №10379 про посилення відповідальності за військові порушення. Так, вище військове командування та влада голосять про те, що армія потребує поповнення, однак пропоновані у документах зміни викликали бурхливе обговорення в суспільстві. 

Йдеться, зокрема, про зниження призовного віку, введення електронного кабінету призовника та зміни у порядку вручення повісток, зменшення переліку тих, хто може отримати відстрочку, обмеження для ухилянтів, запровадження базової загальновійськової підготовки, скасування строкової служби та ін. 

У Раді законопроєкт планують проголосувати у першому читанні орієнтовно 10-14 січня, а ухвалити в цілому можуть до кінця січня або на початку лютого. Проте дуже імовірно, що перед цим документ повернуть уряду на доопрацювання, адже у поточній редакції він навряд чи збере достатню кількість голосів, пише Forbes. 

Разом з тим уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що виступатиме проти ухвалення документа у його нинішній редакції, оскільки той містить норми, що суперечать Конституції України. Це стосується, зокрема, обмеження прав військовозобов'язаних, що ухиляються від мобілізації.

Фото: rbc.ua

"Так, є норма, яка прямо дає змогу обмежувати права в умовах воєнного стану, але ці права не можуть бути обмежені безкінечно", – сказав Лубінець і додав, що Україна, як країна, яка воює проти РФ, не повинна перетворюватися на "щось, схоже на Російську Федерацію". 

28 грудня стало відомо, що профільний комітет ВР розгляне законопроєкт №10378 та врахує необхідність забезпечення мобілізації у такий спосіб, щоб не порушувалися базові права громадян. 

Пояснюємо детальніше, що саме хочуть змінити урядовці, щоб вдосконалити процес мобілізації в Україні. 

Призовний вік знижують, повістки вручатимуть по-новому 

Фактично, основне нововведення у мобілізаційному законопроєкті – зниження призовного віку з 27 до 25 років. Також документ пропонує змінити процес отримання повісток. Так, її можуть вручати безпосередньо у територіальних центрах комплектування, також представники ТЦК або поліцейські можуть вручати повістку за місцем проживання/перебування громадян чи у громадських місцях. Отримати повістку українці можуть на роботі від працівників ТЦК, поліціянтів чи роботодавця. 

Крім того, відповідно до пропонованих змін, документ може бути надіслано через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або на електронну пошту. Для цього буде створено спеціальний електронний кабінет. До слова, 26 грудня заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що Міноборони завершило роботу над реєстром військовозобов'язаних "Оберіг". У базі реєстру містяться персональні дані про всіх військовозобов'язаних українців віком від 18 до 60 років. 

Фото: golos.com.ua

Громадянин, що отримав повістку, повинен з'явитися до ТЦК у зазначений термін. Поважними причинами для неявки можуть бути перешкода стихійного характеру, хвороба чи інші обставини, смерть близького родича громадянина/громадянки або близького родича його/її дружини/чоловіка. 

Законопроєкт каже, що під час мобілізації українці віком від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представника ТЦК або поліціянта. 

Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або змінили своє місце проживання, зобов'язані упродовж 7 днів з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування на обліку ВПО. 

Також пропонований документ говорить, що громадяни повинні упродовж 60 днів з дати оголошення мобілізації або протягом 20 днів з дня її продовження уточнити свої облікові дані через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет. 

III група інвалідності? На службу, або Кого не призиватимуть

Новий законопроєкт звільняє від військової служби людей з I та II групою інвалідності, також тих, у кого дружина/чоловік або батьки дружини/чоловіка з I або II групою інвалідності. Натомість у пункті про відстрочку прибрали III групу інвалідності. До речі, термін "обмежено придатний" також пропонується скасувати, залишили тільки "придатність" та "непридатність" до служби в армії. 

Звільняються від служби у війську також жінки й чоловіки, на утриманні яких перебувають троє або більше неповнолітніх дітей, жінки й чоловіки, що самостійно виховують дитину/дітей віком до 18 років, жінки в декреті з дитиною до 3 років (за потреби до 6 років), вагітні жінки. Також йдеться про непризов заброньованих громадян. При цьому влада хоче скасувати бронювання усіх держслужбовців та працівників органів місцевого самоврядування. Документ передбачає бронювання лише держслужбовців категорії "А", тобто чиновників найвищого рівня, і не більше як 50% серед решти військовозобов'язаних чиновників. 

Фото: armyinform

Призову під час мобілізації на особливий період не підлягають народні депутати, працівники низки відомств – Міноборони, ЗСУ, Держспецзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, НАБУ, ДБР, УДО. Також здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти й докторанти, науково-педагогічні працівники освітніх установ, що працюють на повну ставку. 

Не призиватимуть до війська чоловіків та жінок, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час антитерористичної операції. Також заборонено мобілізувати упродовж двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов'язаних, що служили під час дії правового режиму воєнного стану та були звільнені у запас. Військовозобов'язані, що проходили військову службу й були звільнені у запас у зв'язку зі звільненням з полону, можуть бути призвані лише за їхньою згодою. 

Законопроєкт пропонує, що мобілізувати протягом 6 місяців не можуть військовозобов'язаних з-поміж громадян, що були звільнені від строкової військової служби під час дії воєнного стану. 

Строкова служба скасовується. Що пропонують змінити для військових 

У тексті пропонованого законопроєкту пропонується скасувати строкову службу (у термін до 6 місяців з дня набуття чинності закону з подальшою піврічною відстрочкою від мобілізації). Урядовці встановлюють термін безперервної служби під час війни 36 місяців. Стосується як мобілізованих, так і контрактників. 
Військовослужбовці, яких звільнили з полону, отримають 90 днів відпустки на відновлення та відпочинок зі збереженням грошового забезпечення. 

Бійці, які безпосередньо брали участь у відсічі збройної агресії, підлягають заміні (ротації), щоб відпочити та відновити боєздатність, не пізніше ніж через 6 місяців безперервної участі. А період відновлення повинен тривати не менше ніж 2 місяці.  

Право звільнитися з військової служби отримають захисники з інвалідністю I та II групи. 

Не з'явився у військкоматі? Тоді чекай обмежень

Якщо військовозобов'язані або резервісти уникають військової служби та не приходять до ТЦК за повісткою, вони зіткнуться, крім адміністративної та кримінальної відповідальності, також з матеріальними обмеженнями. Кабінет Міністрів пропонує вводити щодо них так звані тимчасові заходи та вносити до Єдиного реєстру боржників. 

Щодо обмежень, то це може бути: 

– заборона купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна;
– заборона виїзду за кордон;
– обмеження у праві керувати транспортним засобом, отримання водійського посвідчення та оформлення паспорта;
– обмеження прав розпоряджатися грошима та іншими цінностями;
– відмова в укладенні кредитних договорів, договорів позики;
– призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Запровадять базову військову службу, поліція має більше повноважень

Громадяни України від 18 до 25 років проходитимуть базову військову службу, що триватиме до 3 місяців, у вищих навчальних закладах, також у закладах фахової передвищої та вищої освіти усіх форм власності. Рік та період проходження такої підготовки можна буде обирати, але до досягнення 25-річчя. 
У випадку прийняття законопроєкту поліція розширить свої повноваження – буде разом з представниками військкоматів повідомляти військовозобов'язаних та резервістів, також поліціянти можуть здійснювати адміністративне затримання та доставляти до ТЦК та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вчинили адміністративні правопорушення відповідно до ст. 210, 210/1 КУпАП. 

Фото: censor.net

Якраз другий законопроєкт №10379 пропонує збільшення штрафів за порушення військового обліку. За порушення призовниками, військовозобовʼязаними та резервістами правил військового обліку каратимуть штрафом від 8500 грн до 17 000 грн. 

Порушення законодавства про оборону, військовий обовʼязок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачає штраф від 25 500 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 85 000 грн для посадовців. А порушення цього законодавства в особливий період загрожує штрафом від 34 000 грн до 51 000 грн для громадян та від 153 000 грн до 204 000 грн для посадовців. 

Крім того, автори законопроєкту пропонують доповнити ст. 336 ККУ текстом про визначення ухилення від призову під час мобілізації та відмову від проходження від медичного огляду. Порушників правил військового обліку та мобілізації можуть затримувати на строк до 3 годин для складення протоколу, а за необхідності до трьох діб для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення. 

Засуджені зможуть воювати, а для чоловіків за кордоном паспорт лише за наявності військового квитка

Певна категорія громадян, що відбувають покарання у місцях позбавлення волі, за бажанням можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації. Йдеться про засуджених, що відбувають покарання з випробуванням, крім засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, що передбачені ст. 401-414, 426-433, 436, 437-442 ККУ – це насилля, розбещення неповнолітніх, організована злочинність, пропаганда війни та державна зрада. 

Якщо чоловік перебуває за кордоном, він має уточнити свої дані у ТЦК через офіційну електронну скриньку або телефоном. Отримати консульські послуги у закордонних представництвах України громадяни віком від 18 до 60 років, що є призовниками, військовозобов'язаними чи резервістами, можуть за наявності при собі військово-облікових документів. 

Виняток – це оформлення документів для повернення в Україну, допомога дітям, оформлення спадщини, послуги із заяв затриманих, також якщо є загроза життю та здоров'ю громадянина. 

"Вибух" українців через новий законопроєкт про мобілізацію

Відразу після внесення урядом в Раду пропонованого для голосування законопроєкту, що має на меті вдосконалити військовий облік та мобілізацію в країні, у суспільстві стався вибух. Українці у соцмережах писали гнівні реакції на кшталт про забирання будь-яких прав, питаннями, чому не говорять про чиновників та їхніх дітей, кажучи, що такий крок стане мінусом для економіки, але аж ніяк не покращить мобілізацію, і навіть порівнювали Україну з сусідкою-агресоркою. 

Дехто з громадян бідкається, що за 2 роки повномасштабної війни влада не розбудувала потужно рекрутинг, який, імовірно, працював би краще, ніж мобілізація. Є й ті, хто все ж вважає, що варто виконувати свої обов'язки перед батьківщиною.

Фото: GeneralStaff.ua

19 грудня під час пресконференції президент Володимир Зеленський повідомив, що військові запропонували мобілізувати ще 450-500 тисяч людей. За словами очільника Міноборони Рустема Умєрова, велика кількість людей потрібна для посилення лінії зіткнення з російськими окупантами. 

Комунікаційниця, засновниця волонтерської ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз каже, що такий вкид для тестування українців темою про мобілізацію старий як світ, але не розуміє доцільності його застосування. 

"Тут ніякий закон не розв'яже задачі "500 000". Ба більше, його поточне обговорення ще більше працює на "дискредитацію мобілізації". А це, на жаль, змінюватиме відсоток тих, хто ще зараз хоче "воювати до кінця". І соціологія це фіксує", – зазначає авторка і додає: - У комунікації важлива послідовність, просто розраховувати на те, що зараз зафіксуємо погану картинку, а потім закладемося на оптимістичний сценарій її зміни – це не варіант".