Про це в етері місцевого телебачення заявив секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян, зазначивши, що перемовини нині тривають дуже активно.
"Якщо ми зможемо зберегти таку інтенсивність (перемовин, - ред.) й міжнародна спільнота надаватиме сильну підтримку досягненню прогресу, то є шанс на укладення до кінця року мирної угоди", - сказав Григорян.
"Ми налаштовані на те, щоб знайти рішення і в рамках цих рішень просувати мирний порядок денний і укласти мирну угоду", - додав він.
Також відомо, що Єреван позитивно оцінює зустріч лідерів, що відбулася 1 червня в Кишиневі, зазначив Григорян.
"Це хороша можливість просунути мирний порядок денний. Підтримка міжнародної спільноти цього порядку денного дуже важлива", - сказав він.
Окрім цього, за словами Григоряна, у розблокуванні шляхів сполучення є одна важлива річ, яка зрозуміла всім залученим партнерам.
"Кордони будуть під контролем вірменської сторони, тобто під час розблокування в контексті Вірменії всі прикордонні служби здійснюватимуться тільки вірменськими службами", - зазначив він.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірно-Карабахською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів.
22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини.
Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірно-Карабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.