Віталій Портников: Путіну не потрібно спілкуватися із Зеленським

В офісі президента України уточнюють: такий запит був, відразу ж після загибелі українських військових під Шумами.  Але у адміністрації президента Росії його проігнорували.  У цих коментарях відчувається певне здивування: ось же, Зеленський запитує про переговори, хоче домовитися, а Путін не хоче.  Чому?

 А хіба не ясно чому?  Досі?  У Путіна немає ніякого інтересу до спілкування із президентом України.  Не власне із Зеленським, а із президентом України взагалі.  Президент України для Путіна - це ватажок бунтівної провінції, яка рано чи пізно повинна бути “звільнена від американської окупації”.  І Путін готовий спілкуватися, коли є підстави вважати, що президент України потрапить до тієї чи іншої кремлівської пастки.  А коли підстав так вважати немає, так і інтересу немає.  Путін спілкувався з Порошенком, поки розраховував схилити колегу до поступок. Коли стало ясно, що Порошенко на поступки не піде, інтерес пропав і Путін став очікувати зміни влади в Україні. І не просто очікувати, а й сприяти такій зміні.  Так що не дивно, що Зеленський отримав у нього аванс - можливість капітулювати. Капітуляція не відбулася - інтересу до Зеленського немає.  У Москві будуть очікувати зміни влади і сприяти цій зміні.

Ще більш алогічним було очікувати, що російсько-українські контакти будуть відновлені після запровадження санкцій проти Медведчука. Я не сумніваюся, що в офісі президента міг бути такий розрахунок: показати, хто в домі господар, з ким потрібно розмовляти.  Але тільки це дуже наївний розрахунок, це не для Путіна.  Путін спілкується не з тим, хто в домі господар, а з тим, з ким йому хочеться.  Медведчук майже років 20 в будинку не господар, а ставлення Путіна до нього не змінилося за цей час.  І не зміниться.  Тому що Путіну хочеться, щоб Медведчук керував Україною.  А те, що цього не хочеться українському народу - так тим гірше для українського народу.  Путін живе в своєму параноїдальному світі, куди заборонений вхід реальності.  І так, він намагається наблизити свій параноїдальний світ до реальності.  За допомогою танків.  Тому не потрібно було навіть сумніватися, що після  санкцій проти Медведчука буде не нове спілкування Путіна і Зеленського, а російська військова відповідь.  Це настільки в дусі російської політики, що не потрібно навіть бути особливо проникливим для передбачення такого розвитку подій.  Власне, відразу ж після введення санкцій я про це і говорив: почнеться весна і ми побачимо, як реагує Путін.  Ось ми і бачимо.

 Що ж в цій ситуації робити Зеленському?  Для початку перестати розраховувати, що він про щось домовиться з Путіним.  Цього не могло бути і не буде.  Продовжувати комунікацію із Заходом - тільки Захід може зупинити велику війну Росії з Україною.  Зміцнювати обороноздатність країни і припинити конфронтацію із патріотичними силами. Тепер Зеленський може розраховувати тільки на них, а не на свій інфантильний і наївний електорат.  Цей електорат вже зараз в пошуку нового Зеленського - щоб з Путіним домовився.

Так, і навчитися усвідомлювати, що за все потрібно платити.  За санкції проти проросійських сил в тому числі.  Будь-яке, навіть найправильніше рішення має свою ціну - нерідко трагічну.  І те, що цю ціну доведеться заплатити, потрібно розуміти, до того, як ти ухвалюєш рішення - а не після того, як його прийнято.