Ідея Абу-Дабі виникла, щоб розгромити роботу, яка налагоджувалась і давала результати в кінці минулого року, - дипломат Безсмертний

Є відчуття, що ми вийшли на певне плато, але йдеться про відчуття. Перемовини тривають, але є взаємосуперечливі заяви, зокрема з боку Кремля, на пропозиції продовжувати в поглибленому форматі перемовини. Ми чуємо, що Путін хоче бачити в себе на килимі в "Золотій Орді" президента України. Це демонстрація зневаги, з одного боку.

З іншого боку, ми чуємо президента Трампа, а він демонструє, що задоволений процесом. Але результат може з'явитися десь у районі літа. І третій кейс - це, звісно, внутрішньоукраїнська історія, тому що американці теж говорять про вибори. Водночас українська законодавча база нам відповідає, що цього до літа зробити неможливо. Або принаймні надзвичайно складно.

Що стосується перемовин, то тут, з моєї точки зору, найбільш зрозуміла ситуація. Насправді ніяких переговорів по мирному плану, по мирній угоді не ведеться. А так, як зазначено в комюніке, як зазначено в короткій інформації про консультації, то це ведуться розмови, які стосуються перемир'я. Зверніть увагу, там навіть говориться про технологічні умови досягнення перемир'я, контроль за перемир'ям, моніторинг перемир'я і так далі. У жодному повідомленні не йшла мова про те, що обговорюється мирна угода чи навіть план досягнення мирної угоди. Мова ведеться про перемир’я.

Друге: у російських ЗМІ ми ніде не знайдемо слово "переговори", російська сторона називає ці зустрічі "консультації". Є ще одна річ, яка вельми важлива, - те, що Москва веде ці консультації трьома групами. Перша - група Мединського. яка використовується як свого роду інформаційно-історична атака за рахунок перебріхування історії.

Друга група - це Кирило Дмитрієв і його фантазії, які стосуються ресурсів, для того щоб підсолоджувати Вашингтону, а точніше кажучи, намагатися купувати Віткоффа, Кушнера, Трампа і вкидати то 300 мільярдів, тепер уже ситуація дійшла до 12 трильйонів. Третя група - це група Костюкова, яка нині ніби веде розмови про перемир’я.

Є ще один фактор, який дуже серйозно впливає на перебіг подій, - це, власне, оці маніпуляції цифрами. Як ми бачимо, до останнього раунду зустрічей Дмитрієва і Віткоффа Трамп уже геть був осів і ніяких дедлайнів не називав. Більше того, згадаймо, щойно після Нового року Трамп заявив, що ситуація складна, тому ніяких дат, ніяких дедлайнів називати не буде.

І тут з'являється Дмитрієв з пакетом на 12 трильйонів – і, як із двохстволки, з'являється дедлайн про вибори, про референдум і так далі. На моє переконання, це позиція гри Трампа, яка реалізується через затягування переговорного процесу Москвою і через маніпуляції цифрові, які веде окремо Дмитрієв, по суті, вводить деструктив, запускає всі ці деструктивні механізми через вашингтонську переговорну групу.

А як на це реагує українська сторона? 

Зрозуміло, що українській стороні необхідно демонструвати конструктивізм. Тому вона вторить фразам Віткоффа про "дуже конструктивні зустрічі", хоча насправді вони йдуть шляхом розмови на вільну тему.

Віткофф, зрозуміло, говорить для Трампа. У результаті Трамп народжує фрази по типу, що "ідуть розмови дуже хороші" і "скоро-скоро-скоро щось буде". Насправді те, що говорить Віткофф, і те, що говорить Трамп, не відповідає перебігу подій, бо насправді це не мирні переговори, це не переговори про проєкт мирної угоди - це просто консультації на тему перемир'я. Не більше і не менше.

Отже, росіяни отримали час щонайменше до літа. І ми розуміємо, в який спосіб вони будуть зараз його використовувати - ідеться про продовження злочинної російської тактики знищення об'єктів української не лише енергетичної, але цивільної інфраструктури. По енергетиці вони пропрацювали дуже конкретний операційний план. Наступною може бути система водоканалів, система газопостачання і так далі. Це злочинна, без сумніву, тактика, але вона, як виявилося, працює. Принаймні Дональд Трамп був змушений просити Путіна, чи рекомендувати Путіну, під час найбільших морозів на кілька днів зупинити важкі обстріли.

Ну, а після того росіяни продовжили. Зрозуміло, що рівень стійкості не лише нашої енергетичної інфраструктури має певну межу. Що нам принесуть найближчі пару місяців? Адже тиск, про який люблять говорити американці, може стосуватися не лише нас. Вони можуть тиснути і не лише на росіян - вони можуть тиснути і на нас.

На моє глибоке переконання, взагалі на цю тему треба говорити з іншого краю, з іншого боку. Перше й найважливіше: якщо ми уважно або навіть побіжно переглянемо міжнародне гуманітарне право, те, що нині вчиняє Москва і її цар, є грубим порушенням норм міжнародного права і є військовим злочином. Тобто це ті злочини, по яких немає терміну давності і які переслідуються міжнародним правом, тому що заборонено бити по енергетичних об'єктах, об'єктах комунального господарства, які здійснюють життєзабезпечення. Мова йде про такі об'єкти, як лікарні, школи, дитячі садки, водоканали, енергозабезпечення, водовідведення і таке інше. Це ознаки геноциду, тому це злочин.

У нинішній ситуації необхідно, з одного боку, відновлювати ці речі й на це тратити зусилля, просити допомогу. А з іншого боку, необхідно пояснювати, в тому числі Вашингтону, Європі, що те, що вчиняє нині Москва і московський цар, є геноцидом. 

Тому що все міжнародне гуманітарне право забороняє бити по цих об'єктах, тому що це об'єкти, які забезпечують елементарну життєдіяльність.

Більше того, удари по цивільній інфраструктурі, по житлових будинках категорично заборонені гуманітарним правом. Тому максимально в цій ситуації необхідно пояснювати, у тому числі Вашингтону і Брюсселю, що у відповідь мають бути здійснені найжорсткіші дії по відношенню до рашистського режиму воєнного, тому що це воєнні злочини. Я на цьому акцентую особливу увагу. Це перше.

Друге: це означає, що Україна і в питаннях воєнної і військової тактики, і в питаннях переговорного процесу має змінити наголоси на веденні переговорів, суть яких повинна обов'язково мати тепер наявність передумов ведення переговорів. Це необхідно пояснювати, у тому числі і Вашингтону.

У тому числі і Вашингтону необхідно пояснити, що всякі засоби тиску на Україну в умовах, коли ворог здійснює геноцид, є недопустимими, тональність і зміст ведення розмови необхідно кардинально поміняти.

Більше того, це має звільнити українську сторону, як жертву цієї війни, в тому, що вона має звільнити себе від відповідальності обирати для атаки винятково військові об'єкти. Зверніть увагу, адже ці тижні українська сторона б'є по чому? НПЗ, нафтопереробні об'єкти, які забезпечують армію пальним, б’є по системах, які здійснюють і забезпечують військові підприємства і так далі.

Тобто і в цьому плані необхідна зміна тактики. Більше того, ці речі необхідно розбирати на таких форумах, як Рада безпеки ООН, де чітко показати, по яких об'єктах б'є московський режим, здійснюючи геноцид по відношенню до українського цивільного населення.

Ми б хотіли тиснути на Вашингтон і хотіли б переконувати в чомусь Вашингтон, але, радше всього, американська команда все дуже добре розуміє. Вони усвідомлюють той процес, який зараз розгортається. І вони також, я думаю, рахують усі російські злочини, і не лише їх.

Ви справедливо зазначили про необхідність зміни так званих наголосів під час ведення переговорів. Але, як казав Дональд Трамп, у нас у теперішній ситуації не аж так багато козирів. І, коли ми говоримо про можливий тиск, це може бути саботажна тактика, ненадання нам чогось надзвичайно важливого. Або відкладання, пролонгація певних процесів. Це стосується коштів, питань, пов'язаних зі зброєю, амуніцією. І третій момент - можливо, американська правоохоронна система теж володіє певним обсягом інформації, який може стосуватись не лише пана Міндіча, а й людей рангом вище.

Це все може створити доволі складну комбінацію для нас. Тому я так зосереджуюся на питанні можливого американського тиску на нас.

Що стосується окремих людей, які прокралися, чинили злочини, то в цьому випадку треба відкрито сказати: ці люди мають піти. При чому тут 40-мільйонна нація, якщо десяток навіть прокрався. У нинішній ситуації, якщо такі випадки є, вони мають бути оголошені. А гра в таємниці у цій ситуації, коли навіть якщо такі випадки є, а через це гинуть люди на фронті і цивільне населення, це ще більше говорить про повну неліквідність, про аморальність, якщо це є, тих людей, які проводять таку тактику.

Друге: у цій ситуації, якщо чогось хтось не постачає, то я просто процитую, у тому числі європейських лідерів. Я можу показати діаграму, яка чітко показує, що фактично Вашингтон відсторонений від широкої допомоги Україні - усе це надходить від європейських партнерів.

У цій ситуації, коли виникає якась проблема чи якийсь дефіцит, то необхідно про це вести розмову, вести діалог, шукати відповіді на питання. Якщо їх, по суті, не існує на даний момент, це не означає, що вони не будуть мати відповіді завтра. У тому числі це не виключає і звернення через НАТО до Сполучених Штатів Америки. Але поки що в цьому плані точнісінько так нам ніхто нічого не говорить.

Тепер питання. Одна сторона, якщо це є, грає в таємницю стосовно злочинців і злодіїв, а друга сторона грає в те, що в неї все very good, і вона не хоче показувати дефіцит систем ПРО, систем ППО і так далі. То до чого ми в такій ситуації дійдемо? Це ще раз говорить про те, що очевидно, що все зводиться до набагато простіших рішень, суть яких полягає в тому, що спочатку переговори чи зустрічі назвали переговорами, обнадіявши і надуривши самих себе і правду не сказавши, бо ніяких насправді переговорів там немає, там ідуть просто консультації. А тепер, з іншого боку, напівслова говорять про претензії якісь кадрові чи якийсь дефіцит зброї. Даруйте, але при такій ситуації ми будемо по колу без кінця ходити.

Погоджуюсь, ця схема шантажу відпрацьовувалася ще з часів царя Соломона: людина вкрала, її зафіксували, задокументували і кажуть: будеш робити так, як ми тобі скажемо, інакше сядеш у тюрму років на 400. Ну, можемо тебе потім підселити в камеру Епштейна. Так, це працює.

До цієї людини всім абсолютно все рівно. Я зараз не про цю людину. Я зараз про те, що чому з-за цієї ситуації - і це мають розуміти у Вашингтоні, Брюсселі і Києві - мають гинути люди на фронті і в тилу. При чому тут одне до іншого? Якщо є претензії до Петренка і Хоменка, прибирайте тих Петренків і Хоменків - при чому тут Свириденки і Іваненки, які гинуть у цій ситуації? Ось у чому питання.

Тому в даному випадку я взагалі тут ніякої проблеми не бачу. Якщо проблема до Зеленського, то скажіть претензії до Зеленського. Але при чому тут всі інші? І це мільйони людей, які у цій ситуації перебувають в умовах холоду, голоду. Тому, на моє переконання, у цій ситуації тут більше балачок, ніж суті процесу. Якщо є проблеми, то їх необхідно вирішувати.

Як мені здається, суть проблеми полягає в двох речах. Перше - це відкритий діловий діалог з європейськими партнерами, це дуже важливо. І друге - це відновлення спільного діалогу україно-європейського з американською стороною. І відновлення тої системи трикутнику, яка працювала восени минулого року. 

Бо в мене переконання таке, що ідея Абу-Дабі виникла для того, щоб розгромити роботу, яка насправді налагоджувалась і давала результати в кінці минулого року.

У тому числі вона давала результати і всередині України. І тут все розлітається на дрібні друзки. Із-за чого? із-за того, що не можуть сісти за стіл переговорів і провести ділову розмову, яка стосується питань відносин Києва, Брюсселя, європейських столиць? Чи такий Трамп недоступний? Значить, наступає момент, коли Трампу і всім цим вашингтонським мародерам треба сказати: якщо ви хочете допомогти – допомагайте, а не хочете допомогти, то всі ваші ці балачки про вибори й референдуми заберіть.

Паралельно з цим іде розробка перших родовищ рідкісноземельних мінералів. І в цій ситуації хтось буде звідти ультиматум Україні виставляти. У нинішній ситуації перше, що треба робити, - треба з європейцями дбати про безпеку Європи. І в цій ситуації і Україна зацікавлена, бо Україні треба зброя і техніка європейська, і європейці зацікавлені, бо їм треба Збройні сили України, як крайнє необхідний інструмент.

При такій мотивації я взагалі не розумію, при чом тут Віткоффи з Кушнерами і Трампами і де їхнє місце в цій ситуації, коли 3/4 інформації розвідувальної все рівно надходить від французів і британців. Тобто насправді всі оці статті, які стосуються виборів, на моє переконання, лише для того, щоби в кінці кінців у Вашингтоні почули позицію України, правильну позицію. Не оці всі розмови.

Але ж ми бачили те, що відбувалося з Олімпіадою і з українським спортсменом. Ми розуміємо, що наш хлопець був правий, але Олімпійський комітет вчинив по-іншому. Несправедливо, неправедно, нечесно, але вони так вчинили.

А якщо, наприклад, справді все пішло б за тим сценарієм, який ви прокреслили? Ми б чітко сказали: ні, хлопці і дівчата у вашингтонському обкомі, виборів не буде, тому що в нас є українське законодавство, ваші дедлайни ви можете реалізовувати в Канзасі. Який поганий сценарій реалістичний можливий за таких обставин?

Я був у такій ситуації і я ніколи ніде не грався в ігри, в які зараз дехто намагається грати - який хороший Трамп, які хороші його опозиції, як він дорогою веде нас до щастя. Насправді, в переговорному процесі треба абсолютно чітко заявити: перше - ні про який торг територіями не може бути розмови; друге - вибори будуть тоді, коли це дозволить Конституція і законодавство України; третє, ще раз на цьому наголошу, - хочете допомагати, є чим допомагати - будь ласка, допомагайте, не хочете - ідіть звідси, не заважайте. Це перший блок.

Другий: необхідно з Європою відпрацьовувати всі необхідні механізми. Зараз насправді вирішується доля і України, і Європи. Ще раз хочу наголосити: якщо Україна витримає тиск до весни, ситуація кардинально поміняється. Це вже дуже чітко видно. Що важливо на даний момент - це витримати випробовування, яке зараз організував Вашингтон україно-європейським відносинам. Ось що найцінніше в нинішньої ситуації. І над цим необхідно працювати.

"Фламінго" в нас є, для того щоб посилити наші переговірні позиції? Чи це дуже засекречена історія?

Для того щоб посилити українські переговірні позиції, треба допомога Італії і Німеччини. І в цьому плані необхідно працювати, що отримати від німців і італійців є, у тому числі від британців так само. І в цьому відношенні необхідна дуже скрупульозна робота, в тому числі і в питаннях, які стосуються взаємовідносин у цьому плані через НАТО зі Сполученими Штатами Америки. Це не проблема України - отримувати для НАТО відповідні озброєння. Це механізм, який працював і працює.

Якщо подивитися навіть на матеріали звіту Мюнхенської безпекової конференції – я на це звертаю увагу, - там є таблиця постачання, вперше за ці 12 років, у нинішньому році, у кінці минулого року відповідної зброї, боєприпасів із НАТО. Це все робиться через програму PURL. І в нинішній ситуації є механізми це робити.

Інша справа – що, очевидно, те випробовування, яке організовано зараз, і є насправді суттю механізму тиску. Але цей тиск долається початком роботи з Вашингтоном, про що я казав, - коли треба чітко вказати на те, будете допомагати чи ні, і поставити крапку, і не гратися, якщо відчувається тиск. Усе рівно Трампа не врятує ситуація по Україні, не врятує його восени. Там буде повне усунення республіканців від влади і зняття з порядку денного питань Трампа в Сполучених Штатах Америки.

Це стане зрозуміло вже в березні місяці, коли будуть оприлюднюватися кандидати, які будуть балотуватися. Не візьме вже нічого Трамп у Сполучених Штатах Америки. Недавні місцеві вибори в трьох штатах - в Луїзіані, Флориді і Техасі - просто повністю, вщент провалені республіканцями. І це буде просуватися далі. Рівень недовіри до Трампа зараз зростає з катастрофічною швидкістю після Міннеаполісу, після трагедії там. І в цій ситуації Трамп хоче врятувати себе укладанням фальшивого миру між Києвом і Москвою? Це повна безголовість.