У ISW пояснили, що стоїть за заявою Путіна про готовність РФ до переговорів з Україною "на базі стамбульських домовленостей"

Про це пише Інститут вивчення війни. 

Американські аналітики звертають увагу, що 23 червня російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія нібито готова до мирних переговорів з Україною, але зазначив, що Москва вестиме їх лише на основі "стамбульських протоколів 2022 року". 

В ISW підкреслили, що вимоги РФ, сформульовані на тих перемовинах, назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали суворі обмеження на ЗСУ та заборонили Україні отримувати військову допомогу від Заходу. Водночас вони не накладають жодних обмежень на чисельність чи боєздатність російської армії. 

Аналітики нагадали, що сторони вели переговори в Туреччині у березні та квітні 2022 року за кардинально інших умов на полі бою, ніж у 2026 році. Росія наступала на Київ і контролювала значні частини на північному сході, сході та півдні України. Крім того, вони проходили до контрнаступу Сил оборони, який дозволив звільнити від окупантів значні території в Харківській та Херсонській областях. 

Читайте також: Чому зірвалися переговори в Стамбулі у 2022-му. Пояснюємо

ISW зауважив, що російські посадовці також регулярно посилаються на "Анкориджські угоди", нібито укладені після зустрічі Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці в серпні 2025 року, щоб просувати наративи про готовність Росії до переговорів, попри відсутність публічних заяв після того саміту.

Водночас 23 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також повторив перелік цілей Москви - забезпечення нейтралітету України та її без’ядерного статусу, скасування нібито дискримінаційних законів щодо російської мови та РПЦ, а також відмову Києва від Криму, Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей. 

"Заяви Путіна та Лаврова повторюють тези про початкові військові цілі Росії, виголошені у 2022 році, які зводяться до повної капітуляції України. Це фактично сигналізує: будь-яка мирна угода, яка не враховуватиме російські вимоги не лише до України, а й до НАТО та Заходу, не задовольнить Росію", - наголосили в ISW. 

Там вважають, що Путін продовжує покладатися на переговорну тактику, спрямовану на те, щоб помилково представити російську армію такою, що стоять "на порозі прориву української оборони". Серед іншого, 23 червня Путін сказав, що майбутні мирні переговори повинні враховувати "реалії на полі бою". 

"Однак згадка про "реалії на полі бою" ігнорує той факт, що темпи наступу Росії неухильно знижуються з листопада 2025 року, а кампанія ЗСУ з ударів по цілях середньої дальності дедалі більше гальмує російську логістику на ТОТ України, що починає проявлятися на лінії фронту", - підсумували в ISW. 

Що відомо про переговори у Стамбулі у 2022 році

Перемовини між Україною та РФ відбувалися у Туреччині у березні-квітні 2022 року.  Українська делегація представила проєкт мирної угоди, в якому запропонувала закріпити нейтральний статус держави із відмовою від вступу до НАТО в обмін на юридично зобов’язальні міжнародні гарантії безпеки з боку провідних держав, зокрема, США, Великої Британії, Франції, Китаю, Туреччини. 

Також у пропозиціях фігурували умови щодо повернення до кордонів станом на 23 лютого 2022 року, зобов’язання західних партнерів допомогти у разі нового нападу, а питання Криму пропонувалося врегулювати дипломатичним шляхом протягом наступного десятиліття. Росія вимагала фактичної капітуляції – визнання анексії Криму, "незалежності" для "ЛНР" і "ДНР", "демілітаризації" та "денацифікації" України. 

Попри діаметрально протилежні позиції, сторони демонстрували ознаки готовності до пошуку компромісів. Жодних обов’язкових рішень у Стамбулі ухвалено не було. За словами тодішнього голови МЗС України Дмитра Кулеби, сторони лише окреслили позиції, але не підписували юридично зобов’язальних документів. 

Переговори зупинилися 15 квітня 2022 року, коли відбувся їхній останній раунд. Причинами стали нові вимоги Росії щодо окупованих територій, визнання російської мови другою державною в Україні, скасування санкцій та припинення судових позовів проти Росії. А також оприлюднення фактів звірств російських військових у Бучі та інших українських містах.