Як Кремль готує "вибори" на ТОТ України: розслідування Dallas розкрило брудні секрети "Єдиної Росії"

Про це йдеться у спільному розслідуванні Dallas спільно з 256-ю КіберШтурмовою Дивізією та Ukrainian Militant.

За даними журналістів, Росія планує у вересні 2026 року провести федеральні парламентські "вибори", до участі в яких уперше мають долучити мешканців тимчасово окупованих територій України — частин Донецької та Луганської областей, а також Запорізької і Херсонської областей.

Автори матеріалу стверджують, що отримали доступ до внутрішніх документів партії "Єдина Росія", які описують систему відбору кандидатів для участі у виборах. За їхніми даними, відбір відбувається за конфіденційною системою квот: 30% місць резервують за адміністрацією президента РФ, 40% — за регіональними керівниками, ще 30% розподіляє сама партія.

У розслідуванні зазначається, що попередні виборчі кампанії на окупованих територіях у 2023 році стали підготовчим етапом до інтеграції цих регіонів у федеральний виборчий процес. У матеріалі наведено приклади формування списків до так званих законодавчих зборів в окупованій частині Запорізької області, де більшість кандидатів із попередньо погоджених переліків згодом отримали мандати.

Аналогічну схему, за даними розслідування, застосовували і в окупованій частині Херсонської області.

Як Кремль відбирає кандидатів

У розслідуванні також описано процедуру внутрішньої перевірки кандидатів. Після конфіденційного аналізу секретаріат партії формує зведений список із зазначенням виявлених ризиків — так званих "червоних прапорців" — та висновком щодо доцільності допуску особи до виборів.

Втім, як стверджують журналісти, ці рекомендації нерідко ігноруються. За їхніми даними, вище посадовець регіону — зазвичай губернатор — може наполягати на збереженні в списках навіть скомпрометованих кандидатів.

Автори наводять результати внутрішніх перевірок напередодні регіональних виборів 2024 року та приклади кандидатів, які отримали схвалення попри суперечливу репутацію.

Зокрема, Віталій Рильських, кандидат до Челябінської міської думи та президент групи "ВІПР", за даними розслідування, мав судимості за незаконний обіг зброї та хуліганство, а також фігурував у кримінальних колах у 1980–90-х роках. Попри це, його залишили у списках, вважаючи "принциповим" для регіону через вплив і фінансову підтримку місцевих проєктів.

Марат Галієв, кандидат до Держради Татарстану та керівник компанії "ТрансЛом-Переработка", мав судимість за застосування насильства до представника влади. У документах перевірки зазначено, що його не виключили зі списків через статус учасника "СВО" та з "ідеологічних міркувань".

Армен Мартоян, радник апарату "Чорноморнафтогазу" та кандидат до кримської Держради, за даними МВС Вірменії, мав судимості за тяжкі злочини, зокрема вбивство. Журналісти стверджують, що попри це регіональне керівництво втрутилося, аби усунути юридичні перешкоди для його обрання.

Ще один приклад — Павло Місеюк, кандидат до Брянської обласної думи. Під час перевірки він отримав "червоний прапорець" через участь у програмі "Відкритий світ", що фінансується конгресом США. Попри це його також залишили у списках як "принципового" для регіону.

Журналісти наголосили, що, на їхню думку, механізм праймеріз у Росії має формальний характер, а ключові кадрові рішення ухвалюються заздалегідь.

"Російське населення давно прийняло наратив про “оточену фортецю” й вірить, що лише Путін і його поплічники можуть запобігти руйнуванню країни. У цій зручній вигадці війна в Україні слугує ширмою, яка затуляє перевірених злочинців “Єдиної Росії” та безліч пов’язаних із цим внутрішніх проблем від громадськості", - йдеться в розслідуванні.

Автори розслідування також заявили про намір передати зібрані матеріали українським і європейським правоохоронним органам та міжнародним медіа.

• Наприкінці вересня 2025 року повідомлялось, що Росія має намір припинити співпрацю з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), яке займається моніторингом виборів і відправляє міжнародних спостерігачів.