Воші, коронавірус, переповнені камери, голод та холод. Як знущаються з жінок в концтаборі Лукашенка на Окрестіна

Правозахисники та політв'язні, а їхня кількість у Білорусі й надалі продовжує збільшуватися, називають це місце справжнім концентраційним табором. 

Як і чому вона туди потрапила, Карпицька не каже. Одначе зараз вона вже на волі і її свідчення є безцінними для оцінки подій у Білорусі, передає Еспресо.TV.

"Разом з політв'язнями по "уголовці" (тобто за кримінальними статтями - ред.) наших (себто журналістів, а  це велика частка з усіх ув'язнених там - ред.) продовжують катувати на Окрестіна. 30 діб там в сьогоднішніх умовах мені вистачило, щоб вийти з букетом нових хвороб - від фарінготрахеїту до циститу й коронавірусу (до речі, саме щеплення допомогло перенести останній досить легко в порівнянні з сусідами по камері). А люди сидять там 60 днів і більше, залежно від того, скільки протоколів їм захочуть накинути", - так Катерина починає свою розповідь.

Вона пише, що люди сидять в антисанітарії: їх ніколи не водять в душ і з особистих речей не видають навіть зубну щітку. "Туалетний папір іноді доводилося вибивати по сантиметру".

"Сидять місяцями без прогулянок (повітря в камеру №15 могло надходити до нас тільки з коридору через "годівницю", але вона увесь час була навмисно зачиненою). Сидять без матраців (подушкою нам служив запліснявілий хліб, а на голій підлозі або шконці спати було б ще можливо, але ночі давно дико холодні: навіть обіймаючи один одного і затискаючи між ніг пляшку з гарячою водою, ми не могли вгамувати тремтіння. Ночі перетворювалися в цикл фізичних вправ - присідати, відтискатися, постояти в планці - якось погрітися й заснути", - продовжує вона.

Читайте також: Білорус назвав Лукашенка "дебілом" й отримав півтора року колонії з примусовим лікуванням

За словами дівчини, о 2-ій та 4-ій годині ночі їх піднімали на переклички. Також Катерина каже, що там в камерах по ночах горить світло.

"Сидять без передач. Багатьох жінок забирали з робіт або з дачі в спідницях, сукнях. Вони так і лежали ночами на холодній підлозі, поки хтось із тих, хто виходив на волю, не знімав з себе майку або труси-шкарпетки. Щіткою, залишилася мені яка в спадок, користувалося ще чоловік п'ять до цього, здається".

Катя пише, що люди в камерах напівголодні. За місяць харчування вона заплатила більше 400 білоруських рублів. За ці гроші на обід вона отримувала порожній суп - "рідина з парою картоплин й лушпиння від неї, хліб із пліснявою та дві чашки чаю або кисіль, яким заповнювали тільки половину кружки".

"Сидять без адекватної медичної допомоги. У піковий момент в двомісній камері №15 було 20 жінок - в холоді та духоті усі швидко починають хворіти. Всіх атакував коронавірус, який, як і інші хвороби, лікується там в більшості випадків парацетамолом. Без можливості рухатися в кімнаті 3 на 4 метри, з поганим харчуванням всі різко перестали ходити в туалет", - розповідає подробиці життя на Окрестіна дівчина.

Також Катя згадує, як до них в камеру підселяють хворих злочинниць - з вошами, з грибком, виразками на тілі, розладом шлунку. Й жорстким похміллям.

"Спостерігають і чекають, що ми зірвемося. Але ми просто беремо і починаємо мити Маринку над діркою в підлозі і вибиваємо у медпрацівників зеленку, щоб обробити її рани".


Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb