Взяти Одесу, Харків та Дніпро. Які плани має Путін на війну в Україні
Путін остаточно схибився на питанні знищення України. Але не варто недооцінювати його заяви про "денацифікацію" та "русский город Одесса". "Терпи моя красавица!" — його пристрасть більша за кохання до Аліни Кабаєвої
Отже, російський вождь, якого наші корисні ідіоти спільно з хорошими і не дуже росіянами ховають в холодильнику на Валдаї — виліз на люди і поділився фантазіями стосовно України.
Одразу скажу для тих, хто вірував, що війна звершиться до кінця 2023 року чи що "стамбульські перемовини" могли б організувати швидкий мир та зекономити життя українців — нічого хорошого не буде.
Росія стала на військові рейки й по-своєму їм вигідна війна в Україні — бо так можна експортувати невдоволення і хорор на голови українців. І дещо відтягти проблеми соціального загострення в стилі 1917-го на своїй території.
Врешті, і самому Путіну вигідна війна, бо вона дасть йому змогу на хайпі утвердитись на чолі Російської Федерації вп‘яте — фактично ставши царем. З самого початку своєї пресконференції Путін був достатньо чесним. Він сказав, що Росія розпочала війну для "денацифікації, демілітаризації та нейтрального статусу України". "Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей. Вони не змінюються".
Навіть ще точніше — питання геноциду українців стало новою національною ідеєю для росіян. Бо як далі уточнив кремлівський диктатор — питання "денацифікації України залишається актуальним", а щодо демілітаризації, то "Україна майже нічого не виробляє — всі привозять нахаляву".
Як і в минулі роки Путін бачить корінь зла у Революції Гідності, яка зламала тиху окупацію України, бо до того РФ "десятиліттями вибудовувала нормальні стосунки з Україною". Під нормальними стосунками варто вважати тотальну русифікацію культурного простору, низку привізних менеджерів із Москви на українському телебаченні та насичення силових структур прямою агентурою.
Путін повторив нісенітницю про те, що росіяни та українці — "єдиний народ". І що це дуже схоже на "громадянську війну". Справді, коли дивишся масові некрологи з Алтаю, Далекого Сходу та регіонів Золотого кільця Росії — одразу думаєш: що ці люди, які мешкають за 5000 кілометрів забули десь під Авдіївкою чи Василівкою? Що там роблять люди, які схожі на дітей Чингісхана і з великою проблемою можуть зв’язати щось російською мовою?
Далі була заява, яка має зацікавити тих західних наших друзів і не дуже, хто періодично питає, чи не хоче Україна присісти за стіл переговорів.
"Південний схід України завжди був проросійським. До чого тут Україна? Одеса взагалі російське місто. Вигадали історичну нісенітницю. Ми змирилися після розпаду СРСР. Але південний схід для нас завжди був важливим. Вони завжди голосували за тих, хто йшов з проросійськими гаслами. Але після 2014 року ми зрозуміли, що нам не дадуть збудувати нормальні відносини з Україною", — заявив Путін.
Тож таки варто забути солодкі сиропи про швидке закінчення війни й такий-сякий мир. І я чи не вперше хочу подякувати президенту Володимиру Зеленському, у риториці його з’явились чіткі оцінки — з голою і холодною правдою. Але саме реалістичні оцінки загроз нам потрібні аби вижити.
Наш президент у інтерв’ю виданням Латинської Америки дуже реалістично окреслив наміри Путіна:
"Він не зацікавлений у незалежній Україні, йому потрібна Україна як анклав Росії, що він зробив із Білоруссю, що робив із Молдовою, Грузією. Скрізь, як у нас – захоплена частина цілісної території, щоб не було стабільності й вже за якийсь час прийти та захопити повністю. Україна просто велика держава, і її не вдалося захопити. Тому, що йому поставити на компроміс? Хто він? Я не можу торгувати людьми. І з ким? З людиною, слово якої не варте нічого. Це не гарантії".
Через те, що ми вже навчені гірким досвідом і в першу чергу віримо західним розвідкам, а не улесливим обіцянкам наших чиновників — варто звернути увагу на свіжу публікацію видання Bild. Де з посиланням на розвідувальні дані та джерела написано про те, що Росія планує окупувати українську територію за межами чотирьох незаконно вже анексованих українських областей протягом 2024-2026 років.
Bild вважає, що Росія планує захопити всю територію Донецької та Луганської областей і до річки Оскіл у Харківській області до кінця 2024 року.
Німецька преса пише, що Росія також планує захопити значну частину Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей, включно з містом Харків, якщо це буде можливо, у 2025 та 2026 роках.
І тут же варто подякувати німцям за те, що їхні висновки можуть стати холодним душем для багатьох втомлених від війни. А саме — Кремль планує покладатися на "фіктивні переговори", продовжуючи проводити наступальні операції, подібно до того, як Росія вела переговори про Мінські угоди у 2015 році, в той час, як російські військові продовжували окупувати додаткові українські населені пункти.
Усе це підводить нас до думки, що Путін не збирається відступати. І мертвий він чи живий - нема жодного значення. Росія знає, що помре і смисл її передсмертної агонії — затягнути нас під могильну плиту.
Це не означає, що станеться саме так. Але нашої крові буде випито багато. І хотілось би, аби від показної байрактарщини ми перейшли до холодного планування виживання та помсти.
Тому уважно пильнуйте тих, хто каже про швидкий мир і що треба було погоджуватись на денацифікацію та розвал ЗСУ в Стамбулі. Це перші зрадники.
Спеціально для Еспресо
Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе