Тема, без жартів, дуже важлива, бо покарання російських воєнних злочинців ми всі прагнемо. Іронія долі в тому, що про невідворотність покарання каже людина, яка сама його старанно уникає. Звісно, не за воєнні злочини, проте за дії, які мають важкі наслідки для репутації.
Буквально вчора побачив новину про протокол НАЗК щодо конфлікту інтересів, коли Костін, ще бувши депутатом, працевлаштував свою доньку Анастасію Костіну до свого колеги з фракції "Слуга Народу" Андрія Задорожного помічницею на державній службі. Тобто з отриманням зарплати – 26 тисяч гривень на місяць.
Читайте також: Арестович у партері
Однак протокол НАЗК досі не дійшов до судового розгляду. Його заблокували, бо не личить генеральному прокурору бути фігурантом справи. Несолідно, перед іноземними колегами незручно, бо на захід від України в таких випадках людина просто подає у відставку. Згадайте долю Франсуа Фіньйона, кандидата в президенти Франції, якому подібний випадок коштував шансів обратися главою держави.
Від Франції, до речі, рукою сягнути до Монако, де, ймовірно, зараз мешкає Анастасія Костіна, яку "за*бала эта Шотландия, Финляндия". Дійсно, це ж поза межами її сфери помічницької відповідальності.
Читайте також: Благодатний вогонь на базарі не сходить
А ще Костін може працевлаштовувати родичів і результативно претендувати на посади в правоохоронних структурах попри те, що мав проблеми з декларуванням, "оптимізував" оподаткування під час продажу нерухомості, має сумнівні політичні зв’язки та блокував судову реформу, що тепер є топперепоною до вступу України до ЄС і НАТО.
Унікальний випадок? Думаю, що ні – доведено Іриною Венедіктовою, послом України в Швейцарській Конфедерації.
Хоча навряд чи Костін переймається. Для нього персонально життя в ЄС настало. Поки для родини, а після відставки, як показує досвід, процес возз’єднання родини не забирає багато часу.
Про автора. Євген Магда, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.