Після російського широкомасштабного вторгнення одне з гострих питань для українського суспільства стосувалося функціонування Української Православної Церкви Московського Патріархату. У кінці 2022 року після ряду резонансних справ проти представників цієї Церкви КМІС ставив запитання щодо доцільної політики влади. У період до травня 2023 року ситуація навколо УПЦ (МП) зберігала високу напруженість (особливо в контексті Києво-Печерської лаври), тому КМІС знову поставив аналогічне запитання.
За результатами опитування з 78% у грудні 2022 року до 85% зараз стало більше українців, які вважають, що держава так чи інакше має втрутитися в діяльність УПЦ (МП).
Зокрема, з 54% до 66% стало більше тих, хто вважає, що ця Церква має бути повністю забороненою в Україні. Ще 19% виступають за дещо "м’якший" підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду (у грудні 2022 року – 24%).
Водночас з 12% до 6% стало менше респондентів, на думку яких нічого не варто робити й не варто втручатися у справи УПЦ (МП), а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень.
Читайте також: Як московські попи трактують Каховську трагедію
У всіх регіонах України більшість населення (від 76% на Сході до 88% на Заході та в Центрі) виступають за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ (МП). Навіть на Півдні й Сході лише, відповідно, 9% і 11% говорять про невтручання у діяльність УПЦ (МП). Водночас на Півдні та Сході трохи менше тих, хто виступає за повну заборону (58% і 50%). Утім, навіть на Півдні й Сході є тенденція до більш жорсткого ставлення. Так, на Півдні з 48% до 58%, а Сході з 41% до 50% стало більше тих, хто підтримує повну заборону Церкви.
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
"Як і впродовж 2022 року, так і зараз Українська Православна Церква Московського Патріархату продовжує діяльність, через яку її сприйняття серед населення залишається і навіть посилюється як "п’ятої колони Кремля".
Читайте також: УПЦ МП поводиться як маріонеткові Л/ДНР
Ріст підтримки повної заборони УПЦ (МП) свідчить, що в останніх гострих протистояннях (наприклад, Києво-Печерська лавра) більш переконливими для громадськості були аргументи критиків цієї Церкви.
Нездатність на практиці довести справжність розриву з РПЦ, наслідки діяльності в Києво-Печерській лаврі, млява (або просто відсутня) реакція на своїх священнослужителів-зрадників та безпорадна тиша у відповідь на анексію своїх єпархій (як-от Бердянської) тільки кристалізують негативне ставлення до Церкви".
Про автора. Євстратій Зоря, архієрей Православної церкви України, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.