Давайте ще раз — і без політиканства. До НАТО нас не кличуть не через кротів і корупцію (і навіть не через те, що наш президент — трамвайний хам). Головна причина — чимало західних лідерів вважають, що це буде для їхніх країн неприйнятним безпековим ризиком, бо підвищить шанс військового протистояння з великою ядерною державою. Головне — так вважають не лише лідери, а й їхні народи. Тож, так це чи ні, суттєвого значення наразі немає.
Читайте також: Україна — НАТО: штучне задзеркалля влади
Але є й другий фактор.
Захід прекрасно розуміє, що запрошення до НАТО — це такий політичний бонус, котрий надзвичайно посилить Зеленського та його політсилу й дозволить залишитися при владі ще довго. Небезпека такого варіанту всім уже зрозуміла. Це й узурпація влади, і критичне послаблення демократії, і корупція, і кроти, і неприйнятний стиль дипломатії. А ще — абсолютна нездатність цієї влади ефективно керувати країною.
Читайте також: Про Україну без України пошепки й уголос
Україна після війни потребуватиме інтенсивного відновлення і реформ. Заливати її інвестиційними грішми за такого уряду — безумство. Залишити напризволяще — небезпека.
Відтак, Захід не може ризикнути зберегти Зеленського при владі після війни. Чи отримаємо ми скоре запрошення до НАТО після зміни влади (навіть якщо прийдуть притомні люди), я не впевнений, бо перший фактор є вирішальним.
Поки що варто добиватися максимальної військової допомоги від Заходу й розраховувати на себе.
Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.