Про що у тексті:
Російська атака на енергооб’єкти 21 вересня – це свого роду пристрілювання. І українська, і британська розвідка сходяться на тому, що масовані атаки на енергосистему можуть розпочатись у жовтні. Для цього Росія впродовж літа економила ракети. Речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону нагадав, що торік під час найбільшої масованої атаки РФ застосувала 120 ракет – цьогоріч вони уже не зможуть одночасно використати таку кількість. Утім, і українська енергосистема уже не має такого запасу міцності, як торік.
Фото: НЕК "Укренерго"
"Енергосистема не така надійна і з меншим запасом міцності, ніж була до прицільних ударів, але водночас, російський терор вже не стане несподіванкою і до нього готуються всі – і енергетики, і Сили оборони, і споживачі" – заявив керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький.
За його словами, магістральні мережі були однією з найбільш постраждалих ланок енергосистеми після торішньої ракетно-дронової кампанії Росії. Однак майже мільярд доларів міжнародної допомоги дали можливість Укренерго провести ремонти і замовити необхідне обладнання.
Натомість з постраждалими електростанціями ситуація гірша. Практично усі великі ТЕС і ГЕС були пошкоджені російським терором проти цивільної інфраструктури. Деякі обʼєкти генерації потребують важких і тривалих ремонтів, але Укренерго сподівається, що план Міненерго щодо ремонтів на електростанціях буде виконаний до початку опалювального сезону. Як розповіли Еспресо на одній із теплових електростанцій, яка зазнала атаки, ремонти ускладнює те, що на ринку практично неможливо знайти окремі комплектуючі для радянського обладнання, доводиться чекати, поки його виготовлять під замовлення, а це займає часом кілька місяців.
"Зима однозначно буде важкою. Звичайно, питання фізичного захисту об’єктів атомної інфраструктури – виключно для службового користування. Можу сказати, що посилилось, – каже у коментарі "Еспресо" голова Державної інспекції ядерного регулювання України у 2017-2021 рр. Григорій Плачков. – Досі росіяни не гатили по нашій атомній інфраструктурі. Вони розуміють, що аварійна ситуація на атомній станції може призвести до катастрофічних наслідків не лише для України, але і для їх територій. Адже тоді доведеться за розою вітрів гадати, куди полетить радіоактивна хмара. Тому, гадаю, Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку АЕС не чіпатимуть".
Водночас експерт не виключає повторення ситуції, яка сталась торік: через сильні пошкодження українська енергосистема роз’єдналась, і через це атомні електростанції пішли у стан холодної зупинки.
"Такий варіант можливий. Але напряму гатити по АЕС, вони, мабуть, не будуть. Хоча від росіян можна очікувати всього, – каже Григорій Плачков. – Атомні електростанції – це не маневрові потужності (вони не можуть різко збільшувати чи зменшувати потужність залежно споживання). Це базова електроенергія. Торік понад 50% всієї енергетики забезпечували саме АЕС і дуже важливо, аби АЕС працювали стабільно. Бо від них залежить базове навантаження. Але якщо гатитимуть по підстанціях та лініях електропередачі, то минулорічний сценарій з розділенням енергосистеми на маленькі шматки – регіональні енергосистеми – він можливий. А потім Укренерго знов збиратиме ці шматки докупи в єдину енергосистему".
Попри те, що українським енергетиками торік вдавалось оперативно відновлювати електропостачання після обстрілів, далеко не усе пошкоджене обладнання вдалось відновити чи замінити.
"Швидкі ремонти – це складне питання. Трансформатор напругою 750/330 кВ – це унікальне обладнання. Якщо він виходить з ладу, то його виготовлення від 9 місяців до року, – каже Плачков. – В Україні на один квадратний кілометр найбільше скупчення мереж різної вольтажності. В Укренерго зробили і роблять фантастичну роботу. У світі ні у кого немає такої практики, як в українських енергетиків".
Фото: НЕК "Укренерго"
"Електроенергетика за визначенням є вразливим сектором. Скажімо, одна підстанція – це декілька гектарів обладнання, чутливого до фізичних впливів. Можна намагатись поставити якісь блоки, але ви таку територію не зможете захистити від ракет, – заявив Еспресо керівник асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. – Звичайно, є потреба і у фізичній охорони таких об’єктів від диверсій, але насправді уся надія на протиповітряну оборону. Тут не можна звинувачувати Укренерго, що вони щось не зробили, аби посилити безпеку станцій і підстанцій".
Натомість військовий експерт, командувач Аеромобільних військ України (1998–2005) Іван Якубець переконаний – протиповітряна оборона важлива, але вона далеко не на першому місці.
"Насамперед треба знищувати виробничі потужності ворога, на яких виробляють ракети та дрони, – каже Іван Якубець у коментарі Еспресо. – Наша розвідка повинна йти туди і знищувати ці об’єкти: підривати, влаштовувати пожежі тощо. Далі треба нищити засоби доставки ракет: літаки і команди, які їх запускають. От зараз вони б’ють з Ахтирська, з узбережжя Азовського моря. Майже з одного й того ж боку б’ють і б’ють. Туди треба слати людей, які нищитимуть там ці засоби, або збивати літаки. Хоча збивати важко – ми їх не дістанемо, отже треба їхати і нищити на аеродромах. Третє – треба посилювати протиповітряну оборону. Але це останній пункт, а не перший. На жаль, у нас це стоїть першим пунктом, і тому ми мучимось та маємо втрати. Треба йти до ворога і бити його на його землі".
Навіть якщо уявити ідеальну ситуацію, що українські Сили оборони до зими знищать усі російські літаки та кораблі, з яких запускають ракети по території України, планових відключень електроенергії взимку не уникнути. Українська енергосистема виснажена, а з втратою Запорізької АЕС ми втратили 6 ГВт потужності. Це найбільша АЕС у Європі. Вона має 6 енергоблоків. Рівненська має – 4 енергоблоки, Південноукраїнська – 3, Хмельницька – 2.
"Детальна інформація про виробництво електроенергії та її розподіл та структуру генерації є закритою, тому тут робити точні прогнози складно. Разом з тим НКРЕКП затверджувало прогнозний баланс на кінець року і на початок наступного, – він негативний. Тобто дефіцит електроенергії взимку буде у будь-якій ситуації, – каже Святослав Павлюк. – Тобто навіть без обстрілів нам доведеться імпортували електрику з ЄС, аби покрити дефіцит. Але зможемо ми це робити лише якщо у нас буде така технічна можливість. Тобто якщо "лапті" будуть знову обстрілювати, про імпорт говорити складно".
Фото: скрін з відео
У будь-якому разі областям, що ближче до кордонів з Польщею та Словаччиною буде легше, ніж прифронтовими. Зрештою, енергомережа у прифронтових регіонах вразливіша до обстрілів, адже її можна "дістати" не лише ракетами, а й артилерією.
"Ще один фактор, який треба брати до уваги – фінансовий стан енергетики. Уся наша ситуація з дотованими тарифами і на електрику, і на газ, призводить до того, що державні компанії, які постачають їх фактично дотують тариф для населення у нереальних обсягах, – каже Святослав Павлюк. – Якщо до війни 60% електрики споживала промисловість, а 40% населення, то зараз промисловість впала на 30%. Саме населення споживає найбільше, а дотувати його нема кому. Тому фінансова ситуація енергетичного сектору дуже сумна. Тому якщо ми говоримо про закупівлю електроенергії з ЄС, то взимку вона може коштувати 10-15 грн за кВт·год. Ми готові стільки платити?".
Відтак, уже зараз експерти сходяться на тому, що вимкнення світла на 4-6 годин за графіком, – це дуже оптимістичний сценарій. Цієї зими вимкнення будуть тривалішими. Міський голова Львова Андрій Садовий узагалі заявив, що місто має бути готове до того, що світла може не бути тижнями.
"На початку 2022 року наша енергетична система мала семикратний запас міцності. Станом на сьогодні маємо двократний запас міцності. Цей двократний запас можна дуже легко втратити, – заявив Андрій Садовий. – Ми маємо певний запас міцності з точки зору наших комунальних підприємств, але без електропостачання виживати буде складно. Тому нам треба готуватись до ситуації, коли Львів може бути місяць, а то й два взагалі без електропостачання. Це не жарт, я це говорю на повному серйозі".
"Найскладніші моменти для міст: забезпечення центрального опалення та водопостачання в умовах тривалого блекаута. Міста активно готуються до блекаутів у межах своїх фінансових можливостей: ставлять генератори на водоканалах, аби забезпечити мінімальну електропотребу, щоб було постачання води. Ставлять також сонячні панелі. Очевидно, зимою цих потужностей не вистачить, але це теж напрямок, у який треба рухатись, – розповідає Святослав Павлюк. – Є окремі міста, які проклали окремі мережі для комунальних підприємств, аби запустити один потужний генератор, який заживлюватиме усі котельні, насосні станції та телефонні вишки. Здається, у Ковелі таке уже зробили. У Львові усі водозабори прикрили генераторами. Житомир закільцював міську систему теплопостачання. Тобто міста готуються до цього в ситуації, коли бракує обладнання, людей і грошей".
У містах, де є центральне водопостачання, генератори на насосних станціях забезпечуватимуть подачу води принаймні до перших поверхів. А уже від ОСББ залежить, чи подбають вони про крани у підвалах, аби жителі верхніх поверхів могли набирати воду.
З досвіду минулої зими у найскладнішій ситуації були помешкання, де і опалення, і приготування їжі, лише на електриці. Натомість подача газу відбувалась навіть за відсутності світла. Оператори розподілу газу запевнять – і цієї зими перебоїв з доставкою газу до помешкань не має бути: диспетчерські та газорозподільні станції забезпечені генераторами.
Від початку війни в Україну ввезли сотні тисяч генераторів різної потужності. І виникає питання, а чи вистачить нам пального, якщо вони усі одночасно працюватимуть.
Торік в одному з відеозвернень міський голова Луцька Ігор Поліщук заявив, що для того, аби забезпечити електрикою одну з міських котелень необхідний генератор потужністю 1,2 МВт, який споживає близько 6000 літрів пального на добу.
"Україна практично не виробляє власного бензину та дизелю, він у нас увесь імпортний, поставки давно налагоджені. Але оскільки впало споживання пального через падіння промисловості, і кілька мільйонів українців виїхали за кордон, гадаю, особливих проблем з його постачанням не буде. Зрештою, зростання цін на бензин та дизель також стримуватиме попит", – каже Святослав Павлюк.
Тим часом Андрій Садовий переконаний, що проблеми з оперативною доставкою пального для генераторів можуть виникнути, тому у місті задумали про придбання власних бензовозів, аби розвозити пальне.
"Питання заправлення генераторів дизелів, питання транспортування води – має бути така опція. Бо ми надіємось, що ми візьмемо без проблем, Окко нам дасть. Коли буде складна ситуація, попит буде у сто разів більший. А місто має мати все своє. Треба готуватись до складних періодів”, – заявив Андрій Садовий на сесії міської ради.
Фото: Віталій Коваль
Проблема ускладнюється тим, що багато комунальних підприємств купують паливні картки. Фактично оплачують певний обсяг пального, який зберігається у мережах АЗС і отоварюють їх за потреби. Однак якщо одночасно багато покупців захочуть вибрати великі об’єми пального, перебої справді можуть виникнути. Утім, тоді військові адміністрації спільно з постачальниками визначатимуть пріоритетність: першочергово пальне вибиратимуть "критичніші" з об’єктів критичної інфраструктури: екстренні служби, медичні заклади з реанімаційними відділеннями, водоканали тощо.