Четвертий страх Януковича

Янукович інстинктивно відчуває, що вгруз. І хоч ніби лише по коліна, але його гнітить динаміка занурення, - кожен крок лише погіршує ситуацію. Події постійно випереджають Януковича.

Колишній віце-прем’єр Юхновський може собі дозволити їздити без охорони. На трамваї.   А це політична розкіш – проїхатись у трамваї за півтори гривні. Коли ніхто й кривого слова не скаже.

Янукович став арештантом, наглухо обклавшись тюремним спецназом. Замість яхт і шератонів – броньована дача. Замість друзів – чорні полковники. Не читав Янукович Тичину. А дарма: «не хватайте озлоблених у тюрми – вони самі собі тюрма». 

Вже не розчинитись Януковичу серед безтурботного хороводу берлусконі середньої руки. Щастя карибської пенсії було реальним ще рік тому. Скакати на пальмових пеньках. Смажити ігуану. Декламувати «Фрістайл» під акорди Яна Табачника. 

Зараз йому тяжко стати дачником навіть на Сахаліні – міжнародними прапорцями обклали, ще не як Саддама, але вже як Фіделя. 
Звісно, його система і зараз може вчворити таке, що санкцій всього ООН забракне. На це сили вистачить. Але ж не на глобальне питання – як йому вирватись на волю. 
Янукович твердо вхопився за владні поруччя, але ж стоїть на ескалаторі. Країна тікає з під ніг, -  і димлять страусячі підошви. 

Челядь не слухає батю, хоча й віддано козиряє. Офшорні генерали продумують схеми виводу мільярдів. Для них Янукович – каліф на годину. І хоч пального для президентського літака напозір вистачає до 2015, але не миготять вогні швейцарського аеродрому. Хіба військового під Смоленськом. Тож, аби мати не трибунальну старість, доведеться якось розрулювати ситуацію в Україні. Але з ким?! Тіньові кардинали вже  перемірюють  його лампаси. Це до них адресоване його жалібне: «не спеші ти нас хороніть». 

Він свідомий, що опозиція в паскудній ситуації. Але сам то він у шаховому цугцвангу – де не кинь, все клин. А розчавити опозицію не означає врятувати себе після 2015. Історично – це вже післязавтра. 

Єдиний  шлях – знайти когось в Україні, хто дасть гарантії. 

Але Янукович перемудрив себе і тут. Його технологи робили все, аби системно нищити Кличка й Яценюка. Скуповували тушок, дотоплювали рейтинги, роздували політичних клоунів. Відтак електоральне поле розмите. Й нема когось, хто б дав слово «пацана», як Ющенко у 2004 році. Й вручив квиток на трамвай. Оцей омріяний. За півтори гривні.