П'ять речей, які треба знати про Януковича

В цій статті ми спробуємо описати п'ять речей, які треба обов'язково знати всім, хто не збирається емігрувати, а планує жити в Україні.

Протягом останніх місяців тільки лінивий не говорив про те, що Янукович користується не стільки логікою, скільки чуйкою. Загальновідомо і те, що він вважає компроміси – початком програшу. Про помилки в мові і незнання географії відомо також. Про те, що Янукович не терпить критики говорилося також багато. Тому, спробуємо поговорити про ті аспекти характеру та мислення Януковича, які менш або майже невідомі широкому загалу.

1. Янукович майже нікому вже не довіряє. Коло людей, яким він все ще вірить за останні роки і особливо місяці скоротилося до абсолютного мінімуму. Якщо бути точним, то абсолютною довірою у Януковича користується лише одна людина – це його старший син Олександр. Ця ситуація має свої наслідки – по суті Олександр Янукович стає другою за значенням і впливом людиною в державі. А це в свою чергу призводить до змін, як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Жодне найвагоміше рішення не ухвалюється без врахування думки сина президента. Роль всіх тих, хто досі грав роль головних "мислителів" і "виконавців" тепер зводиться до ролі технічного обслуговуючого персоналу. І Клюєв, і Льовочкін, і Захарченко, и Якименко і т.д. – це політичні "прораби", які мають забезпечувати перемогу на виборах і спокій.
2. Янукович будує новий тип поліцейської держави, в якій всі повинні бути пов'язані тими узами, які не дадуть людям потім зрадити (з точки зору Януковича). Власне зараз – це прийняття рішень, які потім можуть мати судові наслідки. В ідеалі – на кожного чиновника треба мати компромат, який не дозволить йому підтримати політичного ворога.  Багато хто, може сказати, що це утопічна картина із світу Кафки. Частково це правда, але насправді, нинішня модель сприяє цій системі. Справа в тому, що сьогодні неможливо бути чесним чиновником на посаді вище заступника керівника якогось упраління. Керівник управління будь-де, починаючи від райадміністрації і закінчуючи міністерством не може не брати хабарів. В силових органах, посада вище майора – передбачає або включення в систему хабарів, або пенсію. Наразі, чиновник ще не до кінця усвідомлює, що він може потонути при зміні влади, але Майдан з однієї сторони, а влада - з іншої кожен день його запевнюють в одному – повалення режиму Януковича це не лише політична смерть, це ще й тюрма. Зрада ж режиму Януковича – це гарантована тюрма.
3. В країні немає жодної людини, яка б могла бути гарантом виконання тих чи інших домовленостей. Як політичних, так і економічних. Янукович практично ніколи не бере участі в переговорах. Переговори ведуть «політичні прораби», які потім не можуть гарантувати виконання своїх обіцянок. Кращий тому приклад, це звинувачення Сівковича і особливо Попова в побитті студентів 30 листопада. Система готова в будь-який момент злити будь-кого. Кожен чиновник має знати, що його можуть посадити будь-коли за злочини, які він не робив, якщо це потрібно системі. Точніше садити будуть на нижчому рівні. На вищому рівні будуть відсторонювати і створювати лаву "збитих льотчиків". Правда, за законами жанру, рано чи пізно почнуться посадки, бо система потребує крові.
4. Коло страхів Януковича різко розширилося. Ще два роки тому головний страх був втратити владу і Межигір'я. Плюс страх смерті. Тепер він боїться значно більшого кола речей. Він дико боїться зради, він боїться спецслужб, він боїться виглядати смішним, він боїться сміху над собою. Правда, треба завжди пам'ятати, що страхи завжди породжують нові страхи і вони наростають, як сніговий ком. Зворотня сторона страхів – Янукович щасливий, коли його оточення боїться його. Чи хоча би вдає, що боїться.
5. Янукович вірить, що творить історію. Як би це смішно не звучало, але він мислить себе в категоріях Історії. Саме тому, на кожній зустрічі він розповідає, як багато він домагається під час переговорів, як він бореться за кожну копійку, як він має успіхи на всіх фронтах. Маленький штрих – два роки тому, на зустрічі з журналістами Янукович розповів, що не в останню чергу, саме завдяки йому космонавти на Байконурі їздили на ЛАЗі. Отож, можливо ми скоро побачимо збірку оповідань сучасної Прілєжаєвої, яку обов'язково вивчатимуть в перших класах всіх шкіл.