Родичі Великого Брата. Чому Google та Facebook знають всі ваші таємниці

Нещодавно громадяни Швейцарії проголосували на референдумі за розширення повноважень Федеральної розвідки. Це означає, що співробітники спецслужб зможуть прослуховувати телефонні розмови своїх громадян, а також перевіряти їхню пошту і стежити за приватною територією.

Така довіра між державою та її громадянами дозволяє застосовувати подібні заходи без ризику вчинити скандал або порушити права людини, як це трапилося в 2013 році в США, коли Едвард Сноуден викрив інформацію про державну програму стеження PRISM.

Але чи всі такі тактовні і акуратні, як державні служби Швейцарії? Людина, оточена гаджетами, відразу ж стає об'єктом стеження й аналізу. Технічне обладнання стає все більш продуманим. Уже розумний холодильник може збирати статистику відвідувань різних його полиць і відсилати дані на розумний телевізор, який, у свою чергу, зможе правильно підібрати відповідний рекламний контент.

Інструменти Великого брата

Чим "розумніший" гаджет, тим більш тонкими і хитрими програмами збору даних він може користуватися. Наприклад, браузер Google Chrome експлуатують 50 відсотків користувачів інтернету, тому, бази даних Google є чи не найбільш повними і репрезентативними. Для користувачів Google Chrome розробники підготували цілу низку корисних і не дуже інструментів, націлених на збір даних.

Отже, Google Chrome може підлаштовуватися під користувача, видаючи ту інформацію, яку потребує його клієнт. Під кожного користувача створюється профіль, де Google запам'ятовує вік, стать і інтереси, виходячи з пошукових запитів і відвідуваних сайтів.

Google дуже дружній до майже усіх сучасних пристроїв, платформ і деяких програм, тому запросто подружить і синхронізує ваш смартфон і ноутбук між собою. Це може бути дуже корисним при втраті пристрою. В такому випадку Google пропонує знайти його на карті, зателефонувати на нього, заблокувати, а також стерти всі дані.

Але якщо задуматися, то виходить, що Google не тільки допомагає знайти втрачені речі, а й постійно знає, де ви знаходитеся, з ким ви спілкуєтеся, про що ви думаєте і чого ви хочете.

Інша відома мережа Facebook так само, як і Google, вміє "дружити" з багатьма пристроями та сайтами. Іноді можна помітити на сайті кнопку "подобається" з впізнаваним знаком Facebook. Це означає, що на сайті є плагін цієї соціальної мережі, і навіть, якщо ви не натиснете на кнопку "подобається", цей сайт вже буде приписаний в вашу "особисту справу", а відомості про ваші інтереси скориговані.

Facebook також знає про те, коли у кого день народження, хто з ким і як довго знайомий, відсоток одружених і неодружених, кількість людей, яким подобаються котики і які сумують через осінь, а також іншу інформацію про людей. Вся ця інформація, як і документи з фотографіями, зберігається на великому сервері, з вашим унікальним номером.

І начебто не така вже велика біда: більшість сервісів виправдовує збір інформації про користувачів лише бажанням правильно підібрати рекламу і потрібну інформацію. Але тут ми стикаємося одразу з декількома проблемами: однобокість інформації та порушення конфіденційності.

Порушення конфіденційності також небезпечно: витік інформації про місцезнаходження людей, їхні цілі та плани збільшує ризик терористичної атаки.

Іноді до контрольних пакетів акцій таких сервісів і мереж може мати доступ держава, як це сталося з відомою російською мережею "ВКонтакте", що на даний момент контрольована одним холдингом Mail.ru Group, який при першому запиті видає інформацію і дані користувачів державним органам.

Це ж стосується і інтернет-провайдерів, і операторів стільникового зв'язку. Вся інформація, запити, розмови користувачів нікуди не зникають, а зберігається на особистих серверах, і при будь-якій необхідності може бути використана.

Зрозуміло, що оператор не буде прослуховувати розмову в реальному часі, тоді як записати розмову не так вже й важко.

Телефон-шпигун

Сучасні телефони вміють не тільки дзвонити, але і запросто виходити в інтернет, показувати найближчі ресторани, виконувати голосові команди і бути вірними супутниками у житті користувача. Смартфон тепер являє собою ключ до всієї інформації, від банківських рахунків до хмарного сховища фотографій.

Більшість хакерів ціляться саме на злам смартфонів. Існує безліч програм, які записують розмови, контролюють переміщення і місцезнаходження, зберігають паролі. При скачуванні чогось на телефон можна запросто підчепити такого черв'яка, або через незнання дозволити подивитися програмі доступ до динаміків, галереї, камері, записної книжки телефону.

Убезпечити себе не можна навіть вимиканням смартфона: існує програма, яка робить лише видимість виключення пристрою. Допоможе хіба що повне перевстановлення системи смартфона і очищення даних.

Також слід розуміти, що, володіючи найпростішим стільниковим телефоном, можна видати своє місце розташування за допомогою сім-карти, що знаходиться в ньому. Сім-карта реєструє своє місцерозташування відносно трьох найближчих мережевих вишок. Таким чином, оператор стільникового зв'язку зможе з легкістю знайти вас.

Що ж робити?

На комп'ютер або смартфон можна встановити VPN-сервіс, або TOR-програми, які ховають присутність вашого пристрою в інтернет-павутині, і вашу реальну IP-адресу, як і вашу особистість, що майже неможливо визначити. Такі програми скорочують швидкість інтернет-з'єднань на 30 відсотків, але забезпечують часткову анонімність. Однак, якщо ви продовжите використовувати сервіси накшталт Google, Facebook з власних акаунтів, то частина інформації все одно надходитиме до серверів цих сервісів. 

Можна придбати звичайний телефон-дзвонилку, не виходити в інтернет, а всю потрібну інформацію казати людині при особистій зустрічі. Завжди слід виходити з того, що конфіденційності в рамках інтернету або телефонної розмови не існує.