Без 9 травня. Чому День Перемоги стає чужим в Україні

Український інститут національної пам’яті (УІНП) пропонує скасувати вихідний день 9 травня, натомість передбачивши у календарі святковий день 8 травня (День пам’яті та примирення). Запропоновані фахівцями УІНП зміни повинна затвердити Верховна Рада. Можливо, що у цьому році українці останній раз святкують 9 травня як День перемоги.

Як пояснює глава інституту Володимир В’ятрович, пропозиція полягає в тому, щоб вихідний день перенести з 9 на 8 травня і таким чином більше підкреслити якраз європейську традицію завершення Другої світової війни у Європі. Це стане кроком до відмови від радянських святкувань, пов'язаних з Другою світовою війною.

Еспресо.TV пропонує згадати як вийшло, що зараз Росія перетворила 9 травня на свято з антиукраїнським, шовіністичним присмаком.

«Росія перемогла б без України!»

16 грудня 2010 року Володимир Путін в ході спілкування з росіянами в прямому ефірі російського телебачення заявив, що … Росія перемогла б у Другій світовій війні, навіть якщо б Україна не входила до складу СРСР.

"З приводу наших стосунків з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якби ми були розділені, ми не перемогли б у війні (Другій світовій – ред.). Ми все одно б перемогли, тому що ми країна переможців", - сказав Путін, відповідаючи на питання одного з телеглядачів.

За його словами, статистика часів Другої світової нібито показує, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР - більше 70%. Також Путін вважає, що перемога була досягнута за рахунок «індустріальних ресурсів РФ».

Абсурдність цієї заяви можна спростовувати різними шляхами. Достатньо хоча б згадати, що саме оборона Києва влітку 1941 року призвела до затримки німецького наступу. Вермахт підійшов до Москви в жовтні, коли погодні умови швидко змінювалися на користь СРСР і на фронті командував так званий генерал Зима.

Гітлер, зустрівши влітку набагато більший, ніж передбачав, супротив на шляху до Києва, наказав зняти з московського напрямку і направити на київський танкову групу генерала Гудеріана і частину піхотних військ.

Наказ Гітлера про зміну напрямку руху танкової групи Гудеріана не викликав захоплення у генералів. Вони вважали фатальним це рішення фюрера, що зривало реалізацію бліцкригу на Москву. Потім німецькі генерали оцінювали взяття Києва як тактичну перемогу, залишаючись водночас при думці, що це була велика стратегічна помилка Гітлера.

Героїчна оборона Києва  продовжувалась майже 3 місяці - з 11 липня 1941 року, коли танки ворога вийшли на рубіж ріки Ірпінь, до 18 вересня 1941 року.

«СРСР переміг би без західних союзників!»

Якщо росіяни впевнені, що могли б перемогти Гітлера без України, то тим паче вони вважають, що виграли б війну без допомоги західних союзників.

Ще у 2009 році, за даними опитування "Левада-центру", 63 відсотки росіян позитивно відповіли  на питання щодо того чи переміг би СРСР Німеччину без допомоги Заходу. Причому серед людей з вищою освітою ця доля була ще вищою. Слід зауважити, що навіть деякі російські військові аналітики скептично ставляться до таких «історичних відкриттів».  

Зокрема, експерт Олександр Гольц нагадує, що до 15 відсотків техніки Червоної Армії складали постачання за програмою ленд-лізу (допомога від США). Американці практично повністю забезпечили радянську армію автомобільним транспортом,  не кажучи вже про деякі літаки.

Як відомо, найкращі радянські льотчики літали на американських літаках, що й дозволило їм вижити, бо на вітчизняних машинах це було значно складніше зробити. В літаках американського виробництва пілот був краще захищений і міг залишитися живим навіть при ураженні літака.

Також зауважимо, що хоча другий фронт у Франції був відкритий тільки в 1944 році, ще до цього йшли бої з вермахтом в Африці і в Італії, які відтягували певну частину німецьких військ від східного напрямку.

«Воювали росіяни, а усі інші народи були зрадниками!»

За різними підрахунками, в рядах Червоної Армії воювало близько 7 млн мешканців України, тобто приблизно 23% від загальної чисельності збройних сил СРСР.

У перший період війни (до окупації території України німцями) з УРСР до Червоної Армії було призвано 3,5 млн чоловіків, а після звільнення України ще 3,6 млн.

У 1941 році українці складали 15-20% від кількості червоноармійців (другі після росіян). У 1942 році через те що багато хто потрапив в полон, а територія України була окупована, сталося зменшення кількості українців-червоноармійців. Однак вже на початку 1944 року під час звільнення української території кількість українців у Червоній армії суттєво зросла.

За участь у Другій світовій війні близько 2,5 млн українців нагороджені орденами і медалями. За виняткову мужність 2 тисячі удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Тричі героєм СРСР став льотчик Іван Кожедуб, двічі героями - 32 українця.

В 1941 році населення України складало 41 млн 657 тис., тоді як в 1945-му - 27-28 млн людей. Таким чином, незворотні демографічні втрати населення склали 13-14 млн, з них 3,5-4 млн - солдати Червоної Армії.

В ході військових дій на українській території було знищено 714 міст, 28 тисяч сіл, 419 тисяч виробничих об'єктів. Окупанти вивезли 330 тисяч одиниць витворів мистецтва, історичних реліквій, колекцій.

З України у глибокий тил СРСР було переміщено близько 550 промислових підприємств, 70 вишів, 40 театрів, десятки музеїв. Не всі з цих об’єктів було повернуто на українську територію після 1945 року.

Дружба з Німеччиною до 1941 року

Також російська пропаганда старанно уникає згадок про те, хто саме розв’язав Другу світову війну. Відповідь на це питання трохи змінює уявлення про «радянського народа-переможця».

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року нападом німецької армії на Польщу. А 17 вересня на Польщу напав Радянський Союз. Так, у результаті цього нападу сталося суперечливе приєднання до СРСР Західної України, одна факт залишається фактом - Радянський Союз спочатку брав участь у Другій світовій війні на стороні Німеччини.

Саме тому для України є помилковим вважати, що велика війна почалася 22 червня 1941 року, коли Радянський Союз став жертвою гітлерівського нападу. Для українських земель війна почалася майже на два роки раніше і супроводжувалася репресіями проти цивільного населення.

Насправді у світі була одна держава, яка з початку і до кінця брала участь у Другій світовій війні без тимчасових союзів з Німеччиною. Однак це був зовсім на Радянський Союз, а Британська імперія.

Британія воювала проти Німеччини з 1939 року і у певних планах вермахту саме вона мала стати жертвою вирішального нападу з моря, який мав зламати хребет антигітлерівській коаліції. Втім, про це не згадують зараз на державних каналах російського телебачення.