Антитріумф Макрона. Чому рейтинг президента Франції вже впав нижче плінтуса

Лише за три місяці після тріумфальної перемоги на виборах Макрона його рейтинги раптом почали скочуватися вниз. Це ми спостерігали в липні і це повторилося в серпні.

Гірше за Олланда

Виграш Макрона здавався дивом: рік тому маловідомий молодий фінансист і політик підкорив серця більшості французьких виборців. Він обіцяв реформи, які "змінять обличчя Франції". Наприклад, прискорення розвитку економіки, яка останні роки показує ледь помітне зростання. Він говорив про зменшення податків та вирішення проблеми безробіття, скорочення дефіциту бюджету до 3% ВВП.

Проте оголошені ним та його урядом реформи виявились як то кажуть непопулярними. Схвалення діяльності Макрона за останній місяць впало на 14 пунктів, свідчить опитування компанії Ifop, проведене на замовлення газети Le Journal du Dimanche. У липні він втратив 10 пунктів підтримки. Таким чином зараз його рейтинг складає 40%.

У той же час несхвалення діяльності Макрона зросло до 57%. Як зазначає видання, це падіння на 24 пункти безпрецедентне: навіть Жак Ширак у 1995 році втратив лише 20 пунктів підтримки з травня по серпень.

Особливо неприємним для Макрона є той факт, що його попередник Франсуа Олланд, який завершив каденцію як найбільш непопулярний президент, у цей же період втратив лише 7 пунктів.

Утім, це порівняння не зовсім коректне, вважає експерт Українського інституту майбутнього Надія Коваль: "Велика різниця полягає в тому, що Франсуа Олланд у перші місяці свого президентства не ухвалював жодних важливих рішень і взагалі частину літа провів у відпустці. Його рейтинг зберігався авансом".

Окрім того, нагадує вона, у другому турі виборів велика кількість людей підтримала Макрона на противагу Марін Ле Пен. "Частина виборців голосувала не стільки за нього, скільки проти неї. І ця частина людей відпала від нього першою", - зазначає аналітик.

Чому незадоволені Макроном

Одна з головних причин падіння рейтингу - вже згадані непопулярні реформи. Найбільше невдоволення викликають наміри президента переглянути священний французький трудовий кодекс.

Були й інші проколи. Наприклад, велике обурення викликали плани зменшити на 5 євро субсидію на оренду житла для малозабезпечених. Це, як пише Le Journal du Dimanche, значно скоротило підтримку серед молодих французів від 18 до 34 років. А невизначеність планів щодо зниження податку на нерухомість призвела до зменшення популярності серед літніх людей та пенсіонерів.

Великий скандал виник через наміри Макрона скоротити видатки на армію, хоча у передвиборчій програмі він обіцяв протилежне - довести вперше за останні три десятки років фінансування збройних сил до 2% ВВП.

Сталося це після того, як уряд молодого президента збагнув реальний розмір бюджетної діри, пробитої попередниками-соціалістами. Пошуки, на чому ж зекономити, призвели до рішення зменшити фінансування армії на 850 млн євро.

Голова Генштабу П'єр де Віллє заявив, що "не дасть так себе тра...нути", Макрон цих слів не пробачив і все закінчилося гучною відставкою голови Генштабу. Він користується неабиякою повагою у колі військових і весь військовий істеблішмент не на жарт образився на Макрона за те, що надурив їх з обіцянкою збільшення фінансування.

Також багато негативу на Макрона вилилося через його плани надати своїй дружині офіційний титул Першої Леді та відповідне фінансування з бюджету. Також чимало їдкої критики в соцмережах з'явилося після новини про те, що Макрон уже витратив 26 тисяч євро на послуги візажиста.

Не все втрачено

На думку Надії Коваль, нинішнє падіння рейтингу Макрона не має критично важливого значення для його політичного майбутнього.

"Це поки що пристрілка. Вирішальний етап для президента Макрона має початися у вересні", - розповіла аналітик.

30 серпня Макрон збирається презентувати свою основну реформу - докорінну зміну системи законів про працю. А на 12 вересня профспілки анонсували масштабну акцію протесту.

Французьке трудове законодавство відоме своєю зарегульованістю. Там до найменших деталей прописано умови прийняття на роботу, розміри зарплат, тривалість робочого дня тижня, тривалість відпустки, умови звільнення і т.д.

Склалась парадоксальна ситуація: французький робітник є одним із найбільш законодавчо захищених у Європі, проте бізнес воліє з ним не зв'язуватись, і в результаті утворився чималий рівень безробіття.

Макрон хоче зменшити роль держави та профспілок і віддати право на ухвалення більшості рішень на рівень підприємств. Звісно, він не перший, хто хоче докорінно змінити ситуацію із соцзабезпеченням. У 1995 році схожі наміри прем'єр-міністра Алана Жюппе призвели до загального страйку, що паралізував усю країну. Олланд відмовився від аналогічних планів, бо зіткнувся з масштабними вуличними протестами та протидією всередині власної Соцпартії.

Макрон, як зауважують ЗМІ, добре знає історію. Проте він робить ставку на роз'єднання профспілок: поміркованих президент намагається схилити на свою сторону.

Тепер головне питання: зможе Макрон провести свою реформу чи народний спротив заблокує його спроби. "Хто виграє в цьому протистоянні, визначить майбутні рейтинги Макрона та його подальше майбутнє як президента", - резюмує Коваль.