Перше, з чого потрібно розпочати реформування країни – це з визначення, чим ми можемо “завоювати світ”. Перед нами стоїть завдання стати країною, яка ввійде в пріоритетну десятку країн, цікавих топ-20 країнам світу. На перший погляд це виглядає нереалістично. Насправді ж, це не просто можливо. Це можна зробити протягом наступних 5-7 років.
Сьогодні, єдиним і головним локомотивом економіки може бути лише сільське господарство. Ми маємо поставити перед собою лише одну ціль – за 5 років вдвічі збільшити рівень виробництва зернової групи. Для цього ми маємо залучити 40-45 млрд доларів. Ці гроші є в світі і ці гроші насправді давно стоять на кордоні з Україною і чекають на наше рішення.
При цьому ми повинні чітко сказати самим собі, якщо ми зможемо так наростити рівень виробництва зернових – ми наблизимося до рівня виробництва в США. Спільно ми зможемо створити так званий зерновий ОПЕК і по суті, спільно з США ми зможемо диктувати світові ціни на зерно. Уже сам цей фактор в рази підвищить рівень безпеки нашої держави. Військові дії на території, яка забезпечує зерновими півсвіту, стають невигідними величезній масі світових гравців.
Але для того, щоб ці гроші зайшли і ми їх змогли освоїти, влада має зробити 5 кроків.
Крок перший. Пошук нових ринків збуту.
Війна з Росією, по суті закриває для нас ринки країн СНД. Песимістичні прогнози говорять про те, що в грошовому еквіваленті ми можемо втрачати до 12 млрд доларів на рік . Тому задача держави – знайти країни, де ми зможемо ці самі 12 мільярдів заробити. Як на мене, перший ринок, куди ми маємо активно заходити – Іран, який зараз буде відкриватися. Ми можемо домовитися про постачання туди, як мінімум 5 млн тон зернових. При правильній державній підтримці, в цілому, по країнам Близького Сходу ми можемо вийти на продаж зернових в межах 3 млрд. доларів. Іншим пріоритетом для нас має бути Китай, Індія, Японія та Індонезія, де ми можемо розраховувати на обсяги в межах 7 млрд. доларів.
В цілому, для тих, хто скептично ставиться до цих можливостей, я хочу нагадати приклад Бразилії, яка на початку 90-х прийняла рішення стати світовим лідером по виробництву протеїнової групи. Були введені читкі правила гри і була прийнята проста програма державної підтримки на зовнішніх ринках. Сьогодні, статус лідера по виробництву протеїнової групи дозволяє Бразилії вести переговори з будь-якою країною в світі з точки зору сильної сторони.
Крок другий. Створення зони комфорту для інвестора.
Протягом найближчих шести місяців ми маємо в прискореному темпі провести реформи пов'язані з веденням бізнесу. Перш за все це відміна хабарництва, створення чесної судової системи та мінімізація впливу чиновника на будь-які бізнес процеси. Насправді, у нас є не більше шести місяців, щоб зробити цю реформу. Якщо ми втратимо цей час зараз – ми його не зможемо надолужити ніколи.
Крок третій. Створення фондового ринку.
Протягом 9 місяців ми маємо створити власну фондову площадку. За приклад ми можемо взяти Польщу, яка запустила Варшавську біржу, яка стала одним з локомотивів економіки країни. Першими компаніями, які мають котуватися на нашій біржі мають стати наші державні голубі фішки – Укрзалізниця, Нафтогаз, Турбоатом і т.д.
Сьогодні населення вивело з депозитів 90 млрд грн. Воно не знає куди їх вкладати. Фондова біржа, де існують певні державні гарантії (для державних компаній) могла б стати місцем, куди населення не побоялось би інвестувати.
Крок четвертий. Створення страхового ринку
Країна де не існує страхового ринку не може мати дешеві кредити. Ми всі живемо в зоні ризиків, які нічим не покриваються. А відтак, ми не можемо розраховувати на дешеві і довгі кредитні ресурси. Наша задача – протягом одного року розробити умови для розвитку реального (не відмивочного) ринку страхування.
Крок п'ятий. Не пропустити моду на Україну
Зараз у нас є унікальний шанс отримати дешеві кредити на інфраструктурні проекти. Вікно можливостей, яке відкрилося завдяки протистоянню з РФ, буде відкритим всього кілька місяців, які не можна втратити. Що потрібно зробити? Необхідно максимально швидко створити ряд необхідних інвестиційних проектів для Укравтодора, Укрзалізниці, Нафтогазу на 35-40 млрд доларів. Сьогодні і МВФ, І Світовий банк і ЄБРР і ряд інших інституцій готові вкласти гроші в Україну. Наша задача ці гроші не лише отримати, але й змусити працювати на економіку. Поки – ми йдемо за схемою проїдання. Якщо нам вдасться зламати її, ми зможемо зробити якісний економічний стрибок вже в найближчі 3-4 роки.
Все, що вище описано, так чи інакше проходили різні країни світу. Тому, нічого неможливого тут нема. Для втілення цих ідей потрібне всього лише бажання щось змінювати на краще.
