Між лібералізацією та євроінтеграцією

Кілька років, читаючи лекції слухачам EU Study Days, звертав їхню увагу, що лібералізація за грузинським зразком та євроінтеграція (що передбачає ухвалення та дотримання багатьох складних регуляторних приписів) - альтернативні шляхи розвитку країни.

Про overregulation (зарегульованість) єдиного європейського ринку багато сказано та написано. Це одна з улюблених тем британського прем’єра Девіда Камерона. Кому цікаво, відсилаю до Business for Britain, де зібрана потужна аргументація про зарегульованість європейського ринку: (і це при тому, що британці - кращі перемовники в ЄС, які завжди ефективно відстоювали інтереси своєї країни в Брюсселі!).

Також усім фанатам євроінтеграції наполегливо рекомендую CUT EU RED TAPE: Report from the Business Taskforse

Моя позиція завжди полягала в тому, що без ефективних інституцій, в яких за достойну оплату працюватимуть висококваліфіковані фахівці, для яких етичний кодекс поведінки не буде порожнім звуком, проста транспозиція (якщо завгодно, трансплантація) в українське законодавство складних європейських регуляторних норм тільки збільшить корупцію в країні. Греція тому яскравий приклад (найяскравіший, але не єдиний).

Всі ці роки почувався голосом, що волає у пустелі. І от нарешті депутати з грантодавцями створюють Парламентську експертну групу, яка буде "мочити" лібералізацію в угоду євроінтеграції.

Дозволю собі скромно нагадати завзятим євроінтеграторам про т. зв. Мадридський критерій вступу до ЄС, сформульовний у висновках Європейської Ради, що відбулась у Мадриді майже 20 років тому: "While it is important that European Community legislation is transposed into national legislation, it is even more important that the legislation is implemented effectively through appropriate administrative and judicial structures. This is a prerequisite of the mutual trust required by EU membership."

Українською це можна перекласти приблизно так: "Транспозиція законодавства ЄС у національні законодавства [держав-кандидатів] є важливою, воднораз ще важливішим є ефективне виконання цього законодавства через належні адміністративні та судові інституції. Це передумова спільної довіри, якої вимагає членство в ЄС".

Ми ж чомусь віримо, що саме́ ухвалення правильних законів здатне перетворити Україну на європейську державу. Закони без ефективних інструментів їхнього виконання - лише папірці та кілобайти. Але ми сидячи у роздолбаних "Жигулях" вперто намагаємося змусити водія та пасажирів користуватися інструкцією для "Мерседеса".

Насамкінець нагадаю мудру фразу з Нобелівської лекції Дугласа Норта, лавреата з економіки 1993 року: "It is the admixture of formal rules, informal norms, and enforcement characteristics that shapes economic performance. While the rules may be changed overnight, the informal norms usually change only gradually. Since it is the norms that provide "legitimacy" to a set of rules, revolutionary change is never as revolutionary as its supporters desire and performance will be different than anticipated."

Примітка: Red Tape (червона стрічка) в англійській мові - символ бюрократії.

Геннадій Друзенко, юрист