Для Ірану компромісу не існувало: Добряк пояснив, чому силовий сценарій на Близькому Сході став неминучим
Спроби дипломатично зупинити ядерну програму Ірану протягом багатьох років не дали результату, а нині альтернативи силовому сценарію для зміни ситуації на Близькому Сході фактично не залишилося
Про це сказав експерт-міжнародник Євген Добряк у проєкті "СвітОгляд" з Євгеном Магдою на Slawa.TV та Еспресо.
За словами експерта, витоки нинішньої кризи слід шукати в ядерній угоді з Іраном, укладеній у 2015 році за президентства Барака Обами.
"Іран не виконував її умов. Йому дозволяли збагачення урану до 3,7% в обмін на зняття санкцій. Дуже багато хто критикував цю угоду. Вона була недосконалою, але принаймні це була спроба знайти механізм для стабілізації ситуації на Близькому Сході", – зазначив Добряк.
Водночас, за його словами, після того як ізраїльська розвідка оприлюднила дані про продовження та розвиток іранської ядерної програми, президент США Дональд Трамп ухвалив рішення вийти з угоди.
Експерт наголосив, що проблема полягала не лише в ядерній програмі, а й у самій природі іранського режиму.
"Керівництво Ірану - дуже агресивне. Теократична система з Корпусом вартових Ісламської революції та вся модель влади, побудована після революції 1979 року, не залишала можливостей для реального дипломатичного прориву", – пояснив він.
Добряк звернув увагу, що Іран тривалий час перебував у конфронтації не лише зі США та Ізраїлем, а й з арабськими державами Перської затоки. За його словами, під час останнього конфлікту першими цілями атак стали саме Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт і Бахрейн.
Крім ядерної програми, однією з ключових проблем залишався розвиток іранських балістичних ракет.
"Іран не погоджувався на ті умови, які були необхідні Заходу, арабським країнам та Ізраїлю. Насамперед це стосувалося припинення ядерної програми. Другий момент - ракетно-балістична програма, яку вони не лише не згортали, а навпаки розвивали", – зазначив експерт.
Водночас Добряк вважає, що операція США та Ізраїлю проти Ірану була недостатньо підготовленою для досягнення всіх поставлених цілей.
На його думку, Вашингтон мав або діяти раніше - під час масових антиурядових протестів в Ірані, або проводити значно масштабнішу військову операцію.
"Потрібно було готувати набагато масштабнішу військово-технічну операцію, яка включала б локальні наземні спецоперації з ліквідації керівництва Корпусу вартових Ісламської революції, захоплення острова Харк, контроль над ядерними об'єктами тощо", – сказав він.
Експерт також наголосив, що Тегеран отримував значну підтримку з боку Росії, Китаю та Північної Кореї.
"Іран мав дуже високий рівень підтримки з боку Росії, Китаю та Північної Кореї - тієї самої "осі зла". Крім того, ефективно працювали системи супутникового наведення по американських базах та інших об'єктах у Перській затоці", – зазначив Добряк.
За його словами, дедалі більше ознак свідчить про те, що дипломатичні механізми впливу на Іран вичерпали себе.
"Сьогодні я дедалі більше переконуюся, що іншого варіанту, крім силового сценарію для зміни ситуації на Близькому Сході, на жаль, немає", – підсумував експерт.
Окремо він звернув увагу на ситуацію в Лівані та Сирії. На думку Добряка, США можуть розглядати можливість використання підконтрольних сирійській владі сунітських угруповань для тиску на "Хезболлу".
"Складається враження, що США намагаються підстрахуватися та за потреби використати сили сунітських угруповань, які контролює Сирія, для впливу на "Хезболлу" в Лівані", – зазначив він.
Експерт попередив, що такий сценарій може мати серйозні наслідки для безпеки всього регіону, однак саме його, на його думку, можуть розглядати як у Вашингтоні, так і в Анкарі.
Від перемир'я в червні до нової ескалації: війна США та Ірану
Нагадаємо, 18 червня Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення війни: документ передбачав послаблення економічних санкцій, розморожування активів на десятки мільярдів доларів і зняття морської блокади іранських портів. До цього, 15 червня, сторони підтвердили дату підписання угоди, узгодженої в Ісламабаді, а лідери Франції, Німеччини, Італії та Британії заявили про готовність зняти санкції з Тегерана в разі поступок щодо ядерної програми.
Перемир'я, утім, виявилося крихким: уже 26 травня МЗС Ірану звинувачувало США у порушенні режиму припинення вогню після нічних ударів у регіоні Гормозган поблизу Ормузької протоки. А 7 липня США вперше застосували морські безпілотники-камікадзе у відповідь на нову серію атак Корпусу вартових ісламської революції на торгові судна поблизу Ормузької протоки, тоді ж Вашингтон відновив санкції на продаж іранської нафти.
Дослідники також попереджали, що Тегеран може розіграти й "другу карту" — спробувати заблокувати судноплавство протокою Баб-ель-Мандеб, перетворюючи регіональний конфлікт на загрозу для двох ключових світових енергетичних маршрутів одразу.
- Актуальне
- Важливе