Скандали між головкомами та міністрами оборони були запрограмовані системою, - Лакійчук

Про це в ефірі Еспресо у програмі "Тепер Головне" сказав керівник безпекових програм Центру Глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.

За його словами, нинішні суперечності у військово-політичному керівництві не є несподіванкою, оскільки потенційний конфлікт між міністром оборони та головнокомандувачем був закладений ще раніше.

"Конфлікт між міністром оборони і главкомом був закладений раніше. Більше того, якщо говорити навіть не про зняття Валерія Залужного, то можна згадати 2020 рік і конфлікт між міністром оборони Тараном і головнокомандувачем Хомчаком. Суть проблеми була та сама", - зазначив Лакійчук.

Він пояснив, що після відмови від радянської системи управління військом Україна почала впроваджувати західну модель, засновану на цивільному демократичному контролі над армією. У такій системі міністр оборони є цивільною особою, яка відповідає за забезпечення війська ресурсами та взаємодію з урядом, тоді як головнокомандувач керує військами та відповідає за проведення операцій.

Водночас, за словами експерта, у процесі реформування виникла колізія повноважень.

"Головнокомандувач підпорядковується президенту, але частково залежить і від міністра оборони. Коли в тебе два начальники, завжди виникає питання: чиї вказівки виконувати, якщо вони суперечать одна одній", - зауважив Лакійчук.

Він нагадав, що цю проблему планували усунути ще до початку повномасштабної війни через зміни до законодавства, які мали чітко розмежувати повноваження та відновити принцип єдиноначальності у воєнній сфері. Однак реформа так і не була завершена.

"Війна триває вже п'ятий рік, змінилися головнокомандувачі, були скандали з міністрами оборони, але проблема так і залишилася невирішеною", - резюмував експерт.

Конфлікт Сирського з Федоровим: відставка міністра, протести і можлива заміна головкома

Витоки конфлікту сягають ще 14 липня, коли Верховна Рада проголосувала за відставку уряду Свириденко — на тлі напруження навколо можливого звільнення міністра оборони Михайла Федорова через його конфлікт із головнокомандувачем Олександром Сирським.

Уже наступного дня, 15 липня, Федоров заявив, що залишає посаду. За даними The Economist, причиною стало те, що Федоров домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони і ЗСУ на 300 млрд грн. Разом із міністром пішли у відставку і його радники — Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш). Того ж дня з'ясувалося, що Андрій Єрмак зустрічався з Сирським одразу після звільнення Федорова.

Наступного дня, 16 липня, Федоров публічно розповів журналістам, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства — водночас визнавши, що головком "врятував країну" під час оборони Києва у 2022-му. Сирський у відповідь полеміки уникнув, заявивши лише, що зараз потрібно зосередитися на війні.

Заява Федорова спровокувала протести: уже 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той "займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи", і закликав вимагати відставки головнокомандувача. Того ж дня Зеленський поговорив з обома і пообіцяв рішення щодо армії вже в понеділок, а за даними FT, стало відомо, що президент розглядає заміну Сирського саме на тлі цих протестів.

Протести не вщухли й 18 липня — другий день акцій із вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського тривав у багатьох містах України.

А 20 липня нардеп Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова, — за його словами, учасники акцій, з якими він спілкувався особисто, і далі вимагають відставки головнокомандувача.