Харківські вчені навчилися виявляти збудник раку за одним подихом

Про це пише Tech Today.

Отримати ці важкі хвороби можна, коли популяція цього токсичного штаму стане надто великою. Було б добре вміти визначати наявність таких шкідливих видів бактерії Helicobacter pylori, щоб розраховувати ймовірність захворіти на виразку чи рак шлунку до появи цих хвороб.

Харківські дослідники з Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) імені Б.І. Вєркіна НАН України спільно з іншими ученими зробили саме це. Вони вперше у світі запропонували методику та створили портативну апаратуру для виявлення в режимі реального часу наявності канцерогенних штамів бактерії Helicobacter pylori.

Сьогодні в лікарнях застосовуються методи, які дають змогу визначити лише наявність інфекції, що призводить до виразки чи раку шлунку. Виявляти присутність канцерогенних бактерій наявними рішеннями є складним, дорогим і тривалим у часі завданням, яке до того ж потребує вторгнення в організм пацієнта.

Метод, запропонований харківськими науковцями, ґрунтується на аналізі газу, що видихається людиною. Він є складною сумішшю різного ендогенного походження – з легенів, роту та шлунку. Видихуваний газ містить маркери, які дозволяють визначати стан організму неінвазивним методом.

Досягнення наших науковців полягає в тому, що вони змогли отримати сигнал відгуку спектрального типу, який раніше не спостерігався для сенсорних приладів, що працюють на принципі зміни електропровідності. Саме зміна в часі характеристик сигналу надає інформацію про інгредієнти видихуваного газу.

Портативна апаратура для неінвазивного виявлення канцерогенних штамів бактерії Helicobacter pylori.

Спектральний підхід є новаторським і значно більш інформативним – порівняно з наявними аналітичними засобами діагностики дихання. Такий аналіз визначає наявність канцерогенних штамів бактерії не за присутністю якогось окремого маркера, а за сукупністю кількох характеристик. Це дозволяє виявляти саме канцерогенні штами.

Основними перевагами нової розробки харківських учених є простота методики, її низька собівартість, неінвазивність, безпечність для пацієнтів, медичного персоналу й навколишнього середовища, а також можливість отримувати результати досліджень у режимі online. Автори технології сподіваються, що завдяки цим особливостям вона стане діагностичним методом нового покоління, які замінять складні інвазивні методи досліджень.