Тінь нового Пригожина вже бродить по Росії

Вікно можливостей для припинення війни на мінімально виграшних умовах для Путіна закривається восени.

Зупинка війни по лінії фронту — це єдине реалістичне, на що може розраховувати Путін. І, на жаль, треба визнати, що це не виглядає очевидною поразкою. Так, це поразка для нього особиста, але це дає йому шанс втримати ситуацію і вийти із потенційного піке. Зупинка по лінії фронту залишає значні території під контролем Путіна, включно з коридором в Крим, і ЗАЕС — найбільшу в Європі. 

Так, така зупинка не буде кінцем війни, і не дасть Путіну закріпити захоплені території. Але вона дасть йому можливість зберегти на плаву свою економіку, з великою ймовірністю повернутись на ринки енергоресурсів, відбудувати армію та економіку.

Продовження війни до переможного кінця — другий гірший вибір, бо вже очевидно, що переможного кінця не буде. Наші удари по нафтопереробних заводах тривають, і судячи з усього далі буде більше. Хоча більшість з нас отримує насолоду від того, що зараз переживають середньостатистичні орки в чергах на заправках — це не головне. Втрата пального б'є по економіці. Зокрема, постраждає аграрка, перевезення, продажі продукції тощо. Тобто до і так поганих тенденцій падіння економіки та доходів, додасться паливна криза, яка ще більше це погіршить. Затягування війни ще більше спустошить бюджет, який вже тріщить по швах, і різні там Грефи напряму починають говорити, що війну треба закінчувати. 

Читайте також: Мрія Хрущова — наздогнати та перегнати Америку — нарешті здійснилася

Ще гірша перспектива відновлення економіки. Якщо Путін продовжить затягувати війну, то його повернення на глобальні ринки відбудеться в умовах, коли ці ринки вже поділяться по-новому. Так, та ж сама Індія, яка купувала 40% російської нафти — масовано контрактує іранську нафту. Тому чим пізніше Путін вийде із війни — тим менше залишиться йому світового ринку нафти. 

Нарешті війну вже не вдасться йому вести в спосіб, щоб росіяни нічого не відчували. В них і так мало аргументів на користь війни, а зараз їм додалось ще більше проти. Ні, вони не будуть бунтувати. В Росії це працює не так. Всі революції в Росії відбуваються зверху. Невдоволення народу веде до того, що хтось із влади вирішує його очолити проти царя. Тому затягування війни однозначно прискорює появу такого персонажа. Зрештою, на фоні поганих подій на фронті у 23 році вискочив Пригожин. І я думаю, що тінь нового Пригожина вже бродить по РФ.

Восени буде пройдена точка не повернення для Путіна. І він зараз має обрати поразка особиста, чи поразка країни.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист