Навіщо Китай почав гонку   “рідкісноземельних озброєнь” із Заходом

Понад 80 тисяч деталей, що використовуються в оборонній промисловості США, містять мінерали, що підпадають під китайський експортний контроль. Пів року тому Китай почав обмежувати постачання критично важливих мінералів західним компаніям, затримуючи виробництво і змушуючи їх шукати запаси сировини по всьому світу. У серпні Пекін пішов на новий виток в цій грі. Чим це загрожує військовій потузі Заходу та як вплине на Україну? 

Переговори в Осло наприкінці липня мали знизити напруження у торговельних відносинах між Сполученими Штатами та Китаєм. Проте на початку серпня китайська влада запровадила цільові обмеження на експорт спечених магнітів - один з ключових компонентів у виробництві озброєнь та високотехнологічної продукції у США.

Китайське обмеження не дорівнює повному ембарго. Але їхній масштаб і момент здійснення цього кроку чітко вказують на спробу Китаю вплинути на стратегічні рішення США з метою зрештою вийти на комфортніші відносини. Для США ця подія перетворює тему рідкісноземельних матеріалів із розряду технічних торговельних питань у категорію безпекових викликів. Негайне завдання — зберегти безперервність постачання. У стратегічному ж плані США потребують позбутися вразливості від Китаю щодо широкої категорії рідкоземельних елементів із критичними застосуваннями.

Як і де застосовуються рідкісноземельні матеріали в оборонній сфері США та Заходу

У серпні 2025 року китайська влада запровадила обмеження на експорт спечених магнітів NdFeB, що містять понад 30% неодиму, празеодиму або їхньої комбінації, включно з магнітами, уже вмонтованими у вузли та підкомпоненти. Ці магніти використовуються у широкому спектрі американських військових систем: від модулів фазованих антенних решіток і високоточної зброї до сонарних систем та електричних приводів кораблів. Вони є в авіаційних актуаторах (механізмах, що рухають елементи керування, такі як закрилки чи шасі), зокрема, критично важливі в актуаторах стелс-літаків; без них не працюють безколекторні електродвигуни постійного струму (BLDC motors), які масово використовуються в дронах усіх типів, крім важких і ракетоподібних.

Китай має понад 85% світових виробничих потужностей зі спечених магнітів NdFeB та контролює більшу частину потужностей із відокремлення й очищення рідкісноземельних оксидів, із яких ці магніти виготовляються. Видобуток руд, що містять неодим, ведеться також у США, Австралії та М’янмі. Однак більшість відокремлених оксидів проходить через китайські підприємства, перш ніж потрапити на заводи з виробництва магнітів у Японії, Південній Кореї чи самому Китаї. Тож така концентрація переробних потужностей надає Китаю важелі впливу навіть на ті ланцюги постачання, які формально не виглядають залежними від китайського видобутку.

Неодим — не єдиний елемент, який надає магнітам особливих якостей. Самарій використовується у магнітах, стійких до розмагнічування в умовах високої радіації. Диспрозій і тербій дозволяють магнітам працювати при високих температурах, характерних для реактивних двигунів та приводів ракет.

Але постійні магніти — лише найпомітніша “китайська вразливість” США і G7. Рідкісноземельні елементи лежать в основі багатьох промислових і оборонних секторів, кожен з яких має власну комбінацію попиту на окремі елементи, джерел видобутку та вузьких місць у переробці.

У багатьох випадках немає повноцінних замінників без втрат у характеристиках, довговічності чи ефективності. Вартість і час, необхідні для перепроєктування систем під інші матеріали, можуть бути неприйнятними для індустріальних і оборонних програм.

Приміром, електроніка та прецизійна оптика (оптика з надзвичайно високою точністю) залежать від лантану, церію, ітрію, неодиму та празеодиму. Приміром, ці елементи застосовуються у спеціальному склі для головок самонаведення ракет, у спеціальних покриттях для сенсорів, у звукових котушках жорстких дисків та вже згаданих прецизійних актуаторах. Лантан і церій видобувають у США (Mountain Pass, гірничодобувний комплекс у Каліфорнії), Австралії та М’янмі (увага світу більше прикута до правління військової хунти у цій країні, аніж до теми видобутку рідкісноземельних мінералів). Ітрій переважно походить з іонно-глинистих родовищ Китаю. Очищення до високої чистоти зосереджене у самому Китаї, остаточне складання оптичних компонентів здійснюють переважно в Японії та Південній Кореї, але знову таки -  з китайської сировини.

Inner Mongolia Baotou Steel Rare-Earth Hi-Tech Co. в Баотоу, Внутрішня Монголія, Китай, фото: Getty Images

Ітербій, неодим та ербій необхідні для створення промислових і військових волоконних лазерів, підсилювачів супутникового зв’язку. Неодим видобувають у Китаї, Австралії та США, а ітербій і ербій — головним чином на китайських іонно-глинистих родовищах, із меншими обсягами з Малайзії та М’янми. 

Системи зв’язку та радари залежать від європію, гадолінію та самарію. Ці елементи використовують у люмінофорах для радарних дисплеїв, магнітооптичних матеріалах і магнітах самарій-кобальт для супутників та військово-морської електроніки. Руди, що містять самарій, видобувають у Китаї, Австралії та Індії. Європій і гадоліній здебільшого отримують з бастнезиту та монациту, які переробляють у Китаї. Виробництво сплавів з використанням цих елементів залежить від китайських потужностей, хоча частину фінішної обробки магнітів виконують у Японії та США.

Конструкційні сплави та нафтопереробка використовують мішметал — суміш лантану та церію, а також ці елементи окремо. Їх додають у високоміцні сталі для авіадвигунів і корабельних турбін, а також у каталізатори для нафтопереробки. Джерела видобутку — Mountain Pass у США, Mount Weld в Австралії та Баян-Обо в Китаї. Каталізаторні сполуки для нафтопереробки в основному очищують у Китаї.

Понад 80% світових потужностей з відокремлення важких рідкісноземельних елементів також зосереджено в Китаї. Естонія та Малайзія пропонують лише маломасштабні альтернативи.

Як проблема рідкісноземельних матеріалів в оборонці екстраполюється на Україну

Випадок Естонії заслуговує на увагу з точки зору інтересів України. Silmet у Сілламяе — колишнє закрите радянське підприємство, створене на ранніх етапах радянської ядерної програми, коли тестувалися різні технології виробництва урану. Такі тестові виробництва існували в різних частинах колишньої радянської імперії та були широко представлені в радянській Україні. Ці підприємства не отримали розвитку в рамках ядерної програми, але збереглися для комплексної переробки руд з невеликим вмістом цінних елементів. Однак, тоді як Silmet перетворився на провідне європейське виробництво рідкісноземельних елементів, аналогічні українські потужності опинилися в нові часи на узбіччі технологічного розвитку.

Які нові “ланцюгові удари” Китай може нанести по США

У сегментах із нижчим рівнем критичності, наприклад у виробництві каталізаторів на основі лантану, альтернативні постачальники та програми переробки здатні частково компенсувати перебої протягом року-двох. У висококритичних сферах, зокрема щодо важких рідкісноземельних елементів для магнітів, лазерів і спеціальної оптики, перехід на інших постачальників може тривати роками й потребує великих капіталовкладень у виробництво.

Серпневі обмеження Китаю на магніти стосуються лише першого шару вразливості США. Розширене ембарго або цільові обмеження на важкі рідкісноземельні елементи можуть одночасно вдарити по прецизійній оптиці, лазерних системах та енергетиці. Це змушує адміністрацію США розглядати вразливості окремо за галузями ще до того, як китайські “ланцюгові удари” вийдуть за межі магнітного сегмента.

Які контрзаходи вживають США з союзниками  реактивно та превентивно

Рішення китайської влади запровадити цільові обмеження на експорт магнітів замість повного ембарго на рідкісноземельні елементи дозволяє Китаю спричинити негайний збій у критично важливих оборонних та промислових секторах, водночас уникаючи серйозних побічних втрат у власних цивільних галузях. Китай досяг швидкого ефекту, але не вийшов за рамки, за якими були б неможливими подальші переговори. Сегмент магнітів особливо підходить для подібних сигналів, адже він є концентрованою точкою доданої вартості в ланцюгу постачання рідкісноземельних елементів.

Першою реакцією США стало прагнення захистити оборонно-промислову базу від негайного дефіциту спечених магнітів NdFeB. Міністерство оборони задіяло повноваження Закону про виробництво в умовах надзвичайного стану (Defense Production Act), щоб спрямувати наявні запаси на пріоритетні програми, зокрема системи наведення ракет, фазовані радарні решітки та силові установки підводних човнів. Контракти з виробниками магнітів у Японії та Австралії було змінено так, щоб переорієнтувати виробництво з цивільних на оборонні замовлення, а виконання комерційних авіаційних контрактів перенесено, щоб вивільнити потужності.

Короткострокові логістичні заходи США координують з союзниками. Японія запропонувала спільні зі США авіаперевезення концентратів рідкісноземельних елементів з австралійських шахт на підприємства в Техасі. Канада та Сполучене Королівство висловили готовність надати військово-транспортні літаки для прискореної доставки високочистих оксидів від переробників у третіх країнах. Командування перевезень ВМС США відпрацьовує прокладання альтернативних морських маршрутів для обходу перевантажених азійських перевалочних хабів із резервуванням суден союзників під екстрені вантажі.

Якою може бути подальша логіка гонки “рідкісноземельних озброєнь”

Багато експертів сходяться в тому, що магніти є лише першим пунктом потенційного китайського тиску. Ті самі ланцюги постачання, які забезпечують неодим для постійних магнітів, охоплюють і диспрозій та тербій для жаростійких сплавів, ітрій для систем зброї на основі спрямованої енергії та лантан для інфрачервоної оптики. Переривання постачання в будь-якій із цих категорій може спричинити каскадний ефект у ключових оборонних і промислових програмах.

Тож середньострокові заходи США та союзників, окрім змін логістики, передбачають серйозну корекцію промислової політики. 

На підприємстві Mountain Pass у Каліфорнії оголошено план розширення ліній з відокремлення в рамках угоди про розподіл витрат між Пентагоном і приватними інвесторами. ЄС пришвидшив процедури видачі дозволів для проєктів із виробництва важких рідкісноземельних елементів в Естонії та для металургійних потужностей у Франції. Австралійські проєкти Lynas та Arafura отримали гарантії фінансування через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку США та Банк міжнародного співробітництва Японії. Південнокорейська компанія POSCO та німецька Vacuumschmelze готуються розширити виробництво сплавів для магнітів, маючи попередні довгострокові контракти з Міністерством оборони США та Агентством підтримки та постачання НАТО. Мета — створити резервні потужності на кожному етапі переробки, навіть якщо повна самодостатність економічно нереалістична.

На рівні політичних комунікацій із союзниками в Європі та Азії США наполягають на узгодженні механізмів стратегічних резервів і гарантій експорту у кризових ситуаціях. Але узгодження непросте: японська влада обережно ставиться до зменшення власних стратегічних запасів, а європейський бізнес остерігається прив’язувати значну частину продукції до оборонних контрактів, що можуть вплинути на комерційні ринки.

США змістили внутрішній фокус із планування на осінь до ширшої перебудови карти постачання рідкісноземельних елементів. Робоче припущення полягає в тому, що серпневі обмеження на магніти були пробним кроком, а не фінальним ударом. Ефективна довгострокова відповідь вимагатиме передбачення, які етапи переробки або які виробники в країнах-партнерах можуть стати наступними цілями, та створення фізичних, контрактних і політичних «буферів» до того, як ці важелі будуть задіяні. У цьому сенсі нинішня криза розглядається у Вашингтоні як відпрацювання багатопрофільної оборони ланцюгів постачання в реальному часі, а не як локальний збій.

Середньострокові кроки - розвиток розподілених потужностей з очищення, узгодження стратегічних резервів і захищених логістичних маршрутів — вимагатимуть часу, але вони стають імперативом.

Отже, багато що вказує на ймовірність того, що серпневі китайські обмеження на магніти були пробним кроком, а не основним ударом. Відтак, нинішня рідкісноземельна криза може бути початком глобальної гонки “рідкісноземельних озброєнь”, яка означатиме світову промислову конкуренцію у високотехнологічних галузях. США не зможуть виграти це змагання з Китаєм без конструктивних відносин у рамках трансатлантичної спільноти та G7. США не зможуть переграти Китай на рідкісноземельному полі бою без союзників.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.