Росія знову бреше і чи дійде до енергетичного перемир’я. Колонка Сергія Згурця

Енергетичне перемир’я

Зараз всі ми намагаємося зрозуміти, що означає "не використовувати силу в Чорному морі", і які деталі енергетичного перемир'я, про яке було домовлено на перемовинах делегації США, України та Росії у Саудівській Аравії. Але, здається, до цього на практиці може і не дійти, бо сьогодні Міністерство оборони держави-агресора вже заявило про порушення Україною умов припинення вогню щодо енергетичних об'єктів. І нашому Генеральному штабу вже доводиться спростовувати цю брехню.

Генштаб каже, що і 25, і 26 березня Сили оборони не завдавали ударів нашими БПЛА по енергетичних об'єктах Росії в Курській і Брянській областях, а також по енергетичних об'єктах на території тимчасово окупованого Криму. Генеральний штаб каже, що зараз військове відомство Росії просто поширює неправдиві і безпідставні звинувачення, щоб затягувати війну, продовжувати брехливу пропаганду, і це, власне, типові російські спроби обдурити світ. Тут насправді нічого дивного з боку Російської Федерації немає, ми так і думали, що так Росія і буде діяти. 

Ефективність українських далекобійних ударів 

Варто оцінити наші можливості і наслідки щодо наших ударів по ворожих об'єктах на окупованій території та в самій Росії. З'явилося цікаве дослідження, підготовлене українським проєктом Frontelligence Insight та групою волонтерів, які проаналізували понад сотню супутникових знімків.

Це  понад 100 об'єктів, по яких завдавалися удари нашими далекобійними системами, дронами, ракетами за період з 1 вересня 24-го року по 12 лютого 25-го року. І тут повний звіт аналітиків Frontelligence Insight і "Радіо Свобода", аналітики якого також долучалися до цього дослідження.

Виходить, щонайменше 67% українських ударів по російських об'єктах з цієї сотні виявилися успішними. Найчастіше українські дрони або ракети вражали цілі, розташовані відносно недалеко від російсько-українського кордону або лінії фронту. Насамперед це діапазон 100-150 кілометрів. На дальностях 150-200 кілометрів, а також на відстанях до 500 кілометрів таких показників влучань набагато менше. 

Ми бачимо графік, на якому показано області Російської Федерації, по яких найбільше завдавали ударів. Повертаючись до дальності влучань, то було лише три удари на відстані в 500-650 кілометрів і чотири удари на дальності до 900 кілометрів. При чому з цих чотирьох ударів три були якраз по об'єктах у Чечні.  

Якщо на початку українські удари насамперед були скеровані на російські військові об'єкти, то вже на початку цього року центр тяжіння перемістився до ударів по нафтових або газових сховищах. 

От зараз ми бачимо шість місяців, і кольорами показані сектори, де чорний колір - це об'єкти нафтової, газової сфери Російської Федерації, а темно-помаранчевий або червоний - це якраз військові об'єкти. Бачимо, яким чином поступово центр тяжіння перекинувся саме на нафтові сховища, нафтопереробні заводи Російської Федерації.

І якщо оцінити всі ці удари по нафтогазовій сфері Російської Федерації, то втрати Росії становили 658 мільйонів доларів. Начебто сума велика, але якщо оцінити все-таки прибутки Росії від експорту нафти і газу, то виходить, що лише від нафти у 24-му році Росія отримала 189 мільярдів доларів.

Фактично ці втрати від наших ударів становлять десь 0,5% від сумарного доходу Російської Федерації. І експерти роблять висновок, що надалі, у разі продовження атак, для посилення ефекту українські війська повинні проводити регулярні удари насамперед на великі, унікальні крекінгові заводи Російської Федерації з переробки нафти. Тому що на цих сучасних НПЗ потім відновити закордонне устаткування в умовах санкцій буде просто неможливо.

А далі поговоримо про військові об'єкти, які знищувалися нашими далекобійними дронами і ракетами. Тут аналітики насамперед робили ставку не стільки на оцінку наслідків ударів, а як це знищення цілей впливало на перебіг бойових дій. І тут ефект на полі бою був найпомітнішим тоді, коли Україна атакувала насамперед склади боєприпасів і органи управління військами, тобто штаби різних рівнів. І це насамперед робилося з використанням наших далекобійних дронів.

Але коли ми говоримо про використання крилатих ракет і ракет ATACMS, то тут є нюанси: ці удари не збігалися із часом проведення бойових операцій Збройних Сил, оскільки рішення західних партнерів про надання цих ракет, їхню кількість, обмеження на використання фактично не дозволяли забезпечити такий симбіоз за вибором цілей і з діями ЗСУ. Тож у будь-якому разі ці складові ударів далекобійним закордонним озброєнням не дуже суттєво впливали на характер бойових дій на лінії фронту.

Якщо атаки будуть продовжені, то потенціал для розширення ударних дій з українського боку є далеко невичерпаним. І це якраз може впливати в подальшому і на спроможність російської енергетики, і, власне, на обмеження ефективності дії російської армії на полі бою.

Передова тактична система зв’язку для ЗСУ від компанії HIMERA

А далі про нові технологічні рішення, які так само впливають на характер бойових дій. Ми зазвичай говоримо про ті чи інші рішення, які реалізовані в Україні. Згадуємо роботизовані платформи, безпілотні комплекси, засоби радіоелектронної боротьби і майже не згадуємо про зв'язок. Хоча саме системи зв'язку забезпечують керованість на полі бою, забезпечують ефективну взаємодію між командирами і підлеглими. І саме стійкість зв'язку забезпечує суттєве посилення бойових можливостей.

Так от в Україні є компанії, які створюють засоби зв'язку, які, справді, спроможні працювати і в умовах російського РЕБу, будучи стійкими до ворожих засобів радіоелектронної боротьби. І, власне, ці розробки вдосконалюються, створюються нові покоління цих радіостанцій. 

Буквально днями відома компанія HIMERA, про яку ми далі будемо говорити, представила нове покоління сучасних радіостанцій. Про те, що вони можуть, який вплив вони матимуть на характер бойових дій розповів співзасновник компанії HIMERA Міша Рудомінський.

Майже кожен квартал з такою ритмічністю ми ведемо наші зустрічі і кожен раз у нього є гарні новини від команди. Буквально декілька днів тому військові і окремі журналісти були присутні на демонстрації нових радіостанцій від нашої компанії. Це, власне, радіостанції Generation 1 Pro.

"Чудово взагалі пройшла сама презентація. Ми побачили, що таке треба більш регулярно проводити, але загалом що можу сказати про основні речі, які ми взагалі показуємо. Самі рації Generation 1 Pro ми продемонстрували ще в минулому році, і вже досить велику кількість ми їх доставили. Саме суть демонстрації була - це вся тактична мережа навколо цих радіостанцій. Ми довгий час були відомі як компанія, яка виготовляє тактичні радіостанції, але це тільки основний флагманський продукт. І що саме ми демонстрували, як і на самому полігоні, так і потім в рамках івента, який ми організовували вже в іншому форматі: в місті по факту а не на полігоні. Роботу наших радіостанцій разом з ретрансляторами і для передачі голосу, так і для передачі даних для систем ситуаційної обізнаності. Тобто у нас синхронно ходили як голос, так і координати військових і техніки на полі бою, так і маячки, команди для різних систем ситуаційної обізнаності. В рамках цих навчань це були Combat Vision та Кропива", - розповів він.

Завданням HIMERA було продемонструвати, що рішення не мають вирішувати одне завдання: тобто це не має бути суто радіостанція, яка передає голос, чи лише система, яка передає дані. Це все може бути одним цілісним рішенням, яке одночасно закриває декілька суміжних проблем військових: "І система зв'язку має бути така собі суцільна і повноцінна для закриття всіх цих задач. Це ми продемонстрували, і ми дуже задоволені результатами. В принципі декілька разів отримали такий фідбек, що неймовірно, що все це працювало в рамках цих навчань. Це по факту розробки і виробництво, як і софта, з яким ми співпрацювали, так і наша продукція - це все українська розробка і виробництво".

Тобто фактично ми говоримо про те, що це така мережа, яка покриває батальйон, або навіть і більше, дозволяє, умовно кажучи, всім підрозділам взаємодіяти. Зв'язок залишається захищеним, його неможливо придушити. І за рахунок взаємодії зі Starlink або іншими системами можна взагалі сигнали, дані передавати на значно більшу дальність, навіть за межами тактичного рівня.

"Минулі покоління наших рішень були сфокусовані і в основному задіювалися дуже малими групами, Ми говоримо про рівень до роти, це, мабуть, був найвищий рівень. А в основному це були окремі мобільні групи, групи аеророзвідки. То зараз ми вже, дійсно, демонструємо основу системи, яка має стати повноцінною системою зв'язку батальйонного і бригадного рівня. А в інтеграції з різними підключеннями до мережі Інтернет, будь це Starlink, чи будь це, дійсно, провідне підключення, як оптоволокно тощо, то ми претендуємо вже на з'єднування будь-яких точок фронту зі штабами в тилу. В принципі будь-яка конфігурація мережі доступна, це ми і демонструємо. І, звичайно, що будь-який продукт нашої мережі включає всі наші базові характеристики. Тобто це шифрування по стандарту AES-256, це мережування, де кожен девайс вступає ретранслятором. Ну, і, звичайно, що захищеність від вологи, від пилу", - розповів Міша Рудомінський.

Але найбільшою перевагою виділяють автономність роботи. Зазначив, що в альтернативних рішеннях часто бачать недопрацювання цього важливого аспекту. 

"Найбільше ризиків взагалі відбувається для зв'язківців, які оперують, ремонтують, заряджають ретранслятори тощо, якраз найбільший ризик в момент цього сервісу. І ми дуже давно зрозуміли, коли запускали ще нашу HIMERA G1, що дуже великий фокус має бути на автономності роботи девайсів. У нас є автономний ретранслятор, життя і робота якого від одного заряду акумулятора, як мінімум ми очікуємо 14 днів роботи. І зрозуміло, що це дозволяє набагато рідше застосовувати і наражати на ризик зв'язківців, які мають заряджати зазвичай ці ретранслятори, або їх ремонтувати, міняти тощо", - зауважив співзасновник компанії HIMERA. 

За підсумком презентації, я побачив одне з повідомлень, що компанія зараз має потенціал виробляти 2 тисячі пристроїв на місяць. І за потреби можна наростити виробництво до 15 тисяч одиниць на місяць. 

"Так, це правдиві числа, ми досить давно в принципі про це говоримо. Ці числа давно є правдою. Ну, зрозуміло, що найбільшим замовником в нашій державі, і хто оперує найбільшими бюджетами - це зрозуміло, що Міністерство оборони. Тобто ми відкрито комунікуємо. І зрозуміло, що коли є молода компанія, ми взагалі почали своє існування у 22-му році, то є, звичайно, питання про можливості масового виробництва, про можливості системної роботи, підтримки всіх цих користувачів, навчання, інтеграції тощо. І ми якраз досить відкрито заявляємо, що ми це розуміємо. Суть системи зв'язку, що якщо вона не одна, то їх дуже дуже мало, і зазвичай спираєшся ти на одну основну. Зараз у нашому війську це Motorola, і ми демонструємо, що ми як компанія готові відповідати на ці виклики, коли ми говоримо про кількість виробництва, про системність поставок. Бо якщо ми говоримо все-таки про заміну зв'язку нашого війська, ми говоримо про сотні і сотні тисяч радіостанцій. Тобто якби ми були компанією, яка всього може 10 тисяч на рік виготовити, ми би не закрили потреби. А ми говоримо, дійсно, про поставки сотень тисяч радіостанцій у наше військо. І це дуже важливо комунікувати, що ми в принципі і робимо", - розповів він. 

Водночас Міша Рудомінський зазначив, що відгуки від військових є досить різні, починаючи від дуже позитивних.

"Зв'язок це по-своєму релігія у війську, кожен зв'язковий краще розуміє, як треба робити радіостанції, які в них має бути функціонал. Тому в нас є повний спектр від тих, кому не подобається те, що ми робимо, бо звикли до якогось формату використання. І, наприклад, не дуже подобається, що ми робимо щось по-іншому, до абсолютних фанатів, які підтримують, які на кожному кроці кажуть: "Давайте нові функції, ми готові бути бета-тестерами". Тому це повноцінний спектр, але ми з усіма спробуємо комунікувати. Зрозуміло, що дуже активно підтримуємо тих, хто активно застосовують. І ми зараз спілкуємося з декількома великого розміру формуваннями в наших Силах оборони, які зацікавлені в системному застосуванні вже не тільки на рівнях рот і батальйонів, а дійсно на рівні бригад, полків і вище. Зрозуміло, що багато ще речей треба зробити на нашій стороні, щоб стати таким системним рішенням, але ми бачимо на це запит і бачимо готовність в цю сторону рухатись. Якби ми зробили щось, що подобається всім, у цього немає жодної критики, це було б дуже дивно, я думаю, майже неймовірно. Тому ми в принципі маємо повний спектр, і дуже цьому радіємо. І дуже багато критики, яку ми отримуємо, ми майже все, як мінімум, аналізуємо. Ну, і зрозуміло, що вже на основі цього приймаємо рішення, що має більший сенс для імплементації швидкої, а що може бути більш довгостроковими функціями, які ми задаємо", - зауважив він.

Було тестування радіостанцій виробництва компанії HIMERA і в повітряних силах Сполучених Штатів.

"Офіційний фідбек, яким ми можемо поділитися, ми ще чекаємо, але якщо ми говоримо про вербальний, просто в персональному спілкуванні, то досить позитивний. Основна частина випробувань вже була закінчена. Ми тільки чекаємо вже до того, щоб це був офіційний рапорт, і нам обіцяють, що буде і частина, яку ми зможемо, якщо не, опублікувати, як мінімум, говорити про результати. Буде і закрита конфіденційна частина, навіть до якої і ми доступ мати не будемо, і буде більш відкрита частина з результатами, якими ми можемо поділитися. Звичайно, що дуже цінуємо ту інформацію, якою вони з нами поділилися. Збільшилось розуміння того, як працює зв'язок в інших силах оборони, не тільки в українських, що важливо на нашому шляху до систематизації і впровадження, як і в Україні. І ми дуже багато чого чуємо від наших колег в Америці, імплементуємо, і це дозволяє нам надавати кращий продукт в Україні. Так і зрозуміло, ми це використовуємо, щоб будувати лінію продукції, яка буде працювати в Україні, буде працювати в США, і буде працювати у багатьох інших наших союзників. Чекаємо, дійсно, всією командою, коли цей буде офіційний рапорт, бо нам це корисно для наступних кроків. Першочергово ми вже отримали, що загалом сподобалось, будуть рекомендації, по тому, що краще зробити, що змінити, що адаптувати. Але тут важливо саме базове рішення, що це взагалі релевантно як концепт, як напрямок руху, чи це взагалі нерелевантно. Поки що те, що ми почули, що це релевантно, але будуть рекомендації", - розповів співзасновник компанії HIMERA Міша Рудомінський.