Що війна в Україні означає для Азії

Еспресо наводить переклад статті The Economist.

У Європі говорять про те, чи зможе Україна втриматися, незважаючи на зменшення американської фінансової підтримки та перспективу другого президентства Трампа. У разі якщо Україна програє, наслідки для миру в Азії будуть руйнівними. Перемога президента Владіміра Путіна може підбадьорити Китай, який спробує перекроїти регіональний порядок на своїх умовах.

Найбільші наслідки це матиме для Тайваню. Китай давно хоче поглинути його, за необхідності - силою. Для тайванців паралелі між тим, що пан Путін робить з Україною, і тим, що Сі Цзіньпін може зробити з Тайванем, є разючими - особливо з огляду на те, що обидві персоналії заявляють про дружбу "без обмежень". Китай нарощує військову активність, вторгаючись у повітряний і морський простір Тайваню. У відповідь у серпні тайванський уряд оприлюднив рекордний оборонний бюджет, еквівалентний 2,6% ВВП - недостатній для стримування Китаю, але пропорційно більший, ніж у більшості країн Європи.

Новий президент Вільям Лай Цінде обіцяє і надалі  збільшувати оборонні видатки. Джозеф Ву, міністр закордонних справ, що йде у відставку, чітко заявив, що американська підтримка України має вирішальне значення для Азії, і дав зрозуміти, що Америка також підтримуватиме Тайвань. Таке сталеве почуття реалізму проявляється і в інших сферах. Після вторгнення в Україну Кісіда Фуміо, прем'єр-міністр Японії, відмовився від політики зближення з Росією і підтримав західні санкції. Японія планує фактично подвоїти витрати на оборону протягом наступних п'яти років. Попри свій формальний пацифізм, вона як ніколи близька до того, щоб допомогти Америці захистити Тайвань. Військові зв'язки між Америкою, Південною Кореєю і Японією відчутно зростають. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль був обережним щодо поставок озброєнь в Україну, частково побоюючись зближення Росії і Північної Кореї. Але тепер, коли Північна Корея відправляє артилерійські снаряди до Росії, дехто в Сеулі виступає за більш тверду проукраїнську позицію.

Одна із загроз полягає в тому, що Конгрес не зможе профінансувати Україну, а Європі не вдасться компенсувати різницю. Це може призвести до поразки України і підірвати довіру до американського стримування в Азії. За іншого сценарію, Дональд Трамп найвірогідніший кандидат в президенти від Республіканської партії. Він відкинув американські гарантії НАТО, захоплюється Путіним, не любить Україну і мало дбає про Тайвань. Ключовим питанням є фраза з японського портманто moshi Tora - якщо Трамп [повернеться, то що?].

З міркувань Баньяна випливають два варіанти розвитку подій. Найбільш екстремальний сценарій полягає в тому, що майбутній президент Трамп знищить американські гарантії безпеки своїм азійським союзникам, які у відповідь ще більше посилять власну безпеку. Хоча витрати на оборону стрімко зростають, є мало шансів, що вони зможуть протистояти звичайній військовій загрозі з боку Китаю без втручання Америки. Натомість вони можуть прагнути створити ядерну зброю в середньостроковій перспективі, щоб стримувати Китай. У Південній Кореї пан Юн відкрито говорив про придбання ядерної зброї, але припинив це робити частково після того, як Америка прийняла політику посиленого стримування, в якій її ядерна зброя показово демонструється в регіоні.

Якщо Трамп 2.0 розведе мости з демократичними азійськими союзниками Америки, ті можуть вирішити, що у них немає іншого вибору, окрім як піти на угоду з авторитарним Китаєм, що покладе край семи десятиліттям безпекового порядку в регіоні, який очолювали американці, і створить китайську сферу впливу. І це жахливий сценарій.

Друга, і наразі набагато ймовірніша, перспектива полягає в тому, що азійські політики обійматимуть Америку ще тісніше, сподіваючись, що це підвищить шанси адміністрації Трампа на дотримання своїх зобов'язань щодо безпеки в Азії. Справжнім майстром у цьому був Абе Сіндзо, прем'єр-міністр Японії з 2012 по 2020 рік. Він чудово спрацювався з Трампом: був першим іноземним лідером, який зустрівся з ним у 2016 році, коли той був обраний президентом, а також подарував йому золоту ключку для гольфу. У своїх мемуарах Абе згадує, що наголошував Трампу на важливості американської військової сили в Азії. Дехто з прихильників Трампа в Америці стверджує, що Україна відволікає увагу від реальної загрози -  Китаю. Головні азійські союзники Америки можуть спробувати скористатися цим мисленням, а також збільшити оборонні витрати, щоб зняти з себе звинувачення в тому, що вони нічого не роблять. Адже те, що відбувається на одному кінці величезного євразійського суходолу, формує розрахунки на іншому.