Сучасна оборонка чи "оборонно-промислове королівство"?

Днями у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроєктів про Defence City. За словами його творців, він дозволить створити унікальний правовий режим для державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Ініціатива більш ніж своєчасна. Поглянемо, як це може спрацювати. 

З чим ми прийшли в оборонці до літа 2025-го

Упродовж широкомасштабної війни український ОПК збільшився майже втроє, переважно за рахунок появи нових приватних компаній. Деяким із них удалося пройти шлях від стартапів до крупних гравців в оборонно-промисловому секторі. Це переважно ті, хто запропонував армії нові інноваційні рішення. Наприклад, компанія з виробництва fpv-дронів, дронів для розвідки та систем РЕБ - TAF Drones, про яку до великої війни було практично не відомо, а в березні 2025 року вже мала 700 осіб персоналу, а в червні разом ще з двома вітчизняними компанії потрапила до топ-100 приватних виробників дронів від The Defense Post. І хоч це рейтинг надто суб’єктивний, щоб претендувати на висновки в континентальному чи світовому масштабі, він є показовим для ілюстрації динаміки розвитку українського defence-сектору. Історія цього підприємства доволі типова для виробників безпілотників, наземних і морських дронів, засобів РЕБ, компактних міні-ракет (їх часто ще  називають ракето-дронами) та ще багато чого. 

Виробництво артилерійських боєприпасів в Україні

На жаль, держава у питаннях розвитку ОПК завжди була позаду. Назад у минуле тягнуть корупція, нездатність забезпечити компетентні й професійні оборонні закупівлі та їхні плани, підготовку виробництв та, що напевно найбільш гостро, забезпечити інформаційний і фізичний захист підприємств. Держава нездатна укладати більш-менш довгострокові, принаймні трирічні контракти, щоб підприємства могли планово збільшувати виробничі потужності (за інсайдерською інформацією з оборонного сектору, з укладеного 21 трирічного контракту реально діє лише один). Це попри безпрецедентну допомогу західних, передусім європейських партнерів: приміром, у травні Європейський Союз заявив про намір подвоїти у 2025 році військову підтримку України шляхом закупівлі озброєння в місцевих виробників.     

Внутрішні рішення в державі по відношенню до ОПК часто суперечливі. Наприклад, чого варті лишень суперечки щодо скасування штрафів для ОПК за несвоєчасні поставки зброї. Деякі дотичні до справи фахівці з цього приводу висловлювалися, що "Мінстратегпром рятує тих, хто зриває поставки на фронт". Глибше ж про причини  глобальних проблем з поставками армії бракованих боєприпасів детально розповідав нардеп Микола Княжицький. Дійсно, як так вийшло, що під час війни тодішні керівники Мінстратегпрому і Укроборонпрому Олександр Камишін та Герман Сметанін взагалі не відповіли за зрив програми виробництва мін та поставки бракованих у війська? Ба більше, Камишін приєднався до "п’яти-шести менеджерів" президента -  кризових та незамінних, тобто пішов на Банкову керувати з "тіні" та без будь-якої відповідальності. Сметаніна підвищили до міністра того ж промислового відомства. Хто відповість за те, що солдати на передовій отримали 247 тисяч мін, з яких 120 тисяч виявились бракованими. Може, тому і в 2025 році, вже за керівництва Мінстратегпромом Сметаніним, чергова партія бракованих мін виробництва Мінстратегпрому була поставлена в армію, а ще пізніше ЗСУ отримали неякісні порохи для зарядів до мін. Власне це історії про безкарність в українській владі, яка відбувається під покровом таємності. І це, безумовно, варто тримати в голові, оцінюючи нову ініціативу, про яку нижче. 

Виробництво мін приватним ОПК. На відміну від державного, якісних

Нова ініціатива для ОПК: порахувати й сховати

Отже, як ми вже згадували, наприкінці червня в Раді з’явився пакет законопроєктів про так зване Defence City – окреме "оборонно-промислове королівство" з потужними пільгами. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія спільно з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, а також за підтримки Міноборони запропонували парламенту ухвалити зміни до низки законів про спеціальний правовий режим для виробників зброї Defence City, якими передбачені пільгові умови роботи для підприємств оборонно-промислового комплексу. Згідно з твердженнями Арахамії, ухвалення митних та податкових пільг спрямовані передусім на залучення інвесторів.

З деякими тезами Арахамії аж ніяк не варто сперечатися – про те, що ОПК буде однією з точок зростання економіки, Центр дійшов аргументованих висновків ще у 2010 році та оприлюднив відповідне дослідження. 

Особливо цікавою може бути ця ініціатива у контексті таки "навчитися швидко масштабувати" ті потужні технологічні рішення, які вдавалися та досі вдаються вітчизняним розробникам зброї. Можна нагадати, що ініціатива передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї, а також податкові пільги до 1 січня 2036 року. Крім того, для виконавців збройових контрактів збережуть чинні податкові преференції - пільги на ПДВ, прискорену амортизацію, пільги для працівників на релокованих підприємствах. А ще передбачені звільнення від земельного податку, звільнення від податку на нерухомість та звільнення від екологічного податку.

Визначені "носіями блакитної крові" майбутні учасники Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій. Беззаперечно, це виняткові можливості для окремих бізнесів, тим більше "під прикриттям".

Не можна не погодитися з Арахамією, що такі зміни до законодавства дозволять розвиватись українським підприємствам, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і виробляти більше зброї та обладнання для захисту України. 

Однак не менше цікаво, що на момент сенсаційних оголошень тексти ініціатив ще були відсутні.

Чужі тут не ходять?

Справді, хто та за яким принципом визначатиме "найкращих із кращих"? Бо усі підприємства ОПК, яких вже нараховують понад 600, до переліку точно не візьмуть. Тим більше виробники дронів уже мають певні стимули – позитивні зрушення відбувалися з березня 2023 року, коли уряд підтримав реалізацію протягом двох років експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва: замість прибутку на іноземні комплектуючі у 1% та на власні товари та послуги - 30%, для стимулювання розвитку БАК в Україні держава підняла частку прибутку до 25%. Наприкінці жовтня 2023 року Кабмін дозволив спрощений допуск до експлуатації та постачання безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби РЕБ Силам оборони України. З листопада 2023 року на період війни був спрощений виробничий цикл і процес випробувань зброї: скасували окремі випробування та перевірки, а також вимогу про гарантійний термін для зброї у 10 років. 

У червні вже 2025 року ВРУ ухвалила законопроєкти про податкові та митні пільги для виробників дронів, які управляються через оптоволоконний кабель. Йдеться про звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. А також про звільнення таких товарів від ввізного мита.

Тобто точкові покращення умов для певних категорій підприємств ОПК робилися.

Виробництво САУ "Богдана" в Україні

Тож тепер стає особливо цікавим, які підприємства зможуть потрапити у пільгову Мекку? Не менш цікаво, хто керуватиме процесом? Бо, наприклад, Мінстратегпром узявся за створення спеціального цифрового реєстру, який де-факто не тільки порахує усі підприємства, але вишикує їх за ранжиром обсягів випуску продукції, якості та визначить унікальних монополістів. Для держави це правильно, але якщо усвідомити, що Defence City буде схований під парасолькою таємності та стане "закритою зоною" для очей громадськості та контролю, можна лише гадати, якою буде спокуса для маніпуляцій та зловживань. Defence City може стати табором "для своїх", "наближених", а може ще для когорти поступливих і зговірливих. На жаль, негативний досвід незаконних збагачень окремих осіб під час війни, "на крові", вимушує передбачати й такі сценарії.

Лобізм як рушійна сила

Так, лобізм ОПК потрібний. Надто довго оборонна промисловість жила без уваги. Однак правда і в тому, що нині нерідко поза увагою залишаються підприємства, які вимагають чесної гри. Наприклад, приватний ОПК зробив перший в історії України ЗРК, його визнали потужною зброєю протиповітряної оборони, однак Агенція оборонних закупівель не вважає за потрібне купувати таку зброю. 

На жаль, найкращі ідеї можна перетворити на загублені. Узяти хоча б дотичну до ОПК сферу – розвиток передових технологій та інноваційної діяльності. Частина таких технологій може мати стосунок до оборони. Тож для реалізації доброї справи в державі створили півтора десятки технопарків, які, крім податкових пільг, можуть надавати своїм учасникам й такі додаткові переваги, як пільгові умови оренди офісу на території технопарку, доступ до інфраструктури і лабораторіям з сучасним і дорогим обладнанням. Деякі технопарки, як, наприклад, науковий парк "Київська політехніка", виросли до унікальних ділянок створення технологій, а деякі зганьбилися. Причина - часті скандали з відмиванням коштів через вільні економічні зони. 

Що ж до нових ініціатив Арахамії та Гетьманчука, то не може не насторожувати, що підприємства з переліку Міноборони Defence City отримають гарантії захисту від кримінального переслідування. Тобто виконання оборонного контракту само по собі буде вважатися обставиною, яка виключає кримінальну протиправність діяння. Це цікаво, бо чимало фахівців говорили й писали, приміром, про зловживання спецекспортерів під час широкомасштабної війни, але про повний зміст зловживань та покарання керівництва того ж Спецтехноекспорта громадськість так і не дізналася. Тому отримання підприємствами Defence City додаткових гарантій захисту від кримінального переслідування виглядає як побудова "окремої держави в державі": штучне створення касти "недоторканих" для досягнення вагомої безпекової цілі може виявитися лише стежкою до нових зловживань.

Але якщо такі ризики, як бути із справді цікавою ініціативою від Арахамії та Гетьманчука? Здається, кілька рецептів були б доречними. 

Передусім - не збільшити (як пропонують ініціативи), а  зменшити концентрацію повноважень та змінити систему адміністрування ОПК. Обов’язково впровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення Комітетом ВРУ з питань безпеки, оборони та розвідки недержавних фахівців, які з отриманням допуску таємності мали б проводити офіційний нагляд за роботою Defence City та ОПК в цілому. У такий спосіб було б організовано незалежну інспекцію та експертизу. Робота такого експертного органу могла б синхронізуватися з роботою створеної спеціально для нагляду Тимчасової слідчої комісії ВРУ або тимчасової спеціальної комісії Ради. Але головне - посилити (а не послабити, як хочуть Арахамія та Гетьманцев) відповідальність за порушення резидентів Defence City. Бо безкарність породжує ще більшу безкарність. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.