Постачання зброї на фронт: Княжицький про те, що треба змінити в закупівлях та управлінні

Про це Еспресо розповів народний депутат Микола Княжицький.

За його словами, для покращення ситуації треба зменшити концентрацію повноважень та покращити систему управління.

"Для цього варто унеможливити керівництво однією особою Агентством оборонних закупівель та Державним оператором тилу, а для посилення нагляду над кожною структурою запровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення до нагляду профільних експертів (які мають офіційно отримати доступ до державної таємниці відповідного рівню). Це, приміром, успішно практикується у Швеції. Можна, безумовно, "забанити" цю ідею, пославшись на те, що в цій країні немає війни, але натомість я б уважніше вивчив цей механізм", - зазначив він.

За його словами, іншою проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику. Наявність декількох гравців на ринку в усіх ситуаціях, де їх справді може бути не один, дозволила б одночасно розвивати наші оборонні спроможності та мінімізувати ризики щодо поставок та якості боєприпасів.

"Сьогоднішня українська практика – це про відсутність укладання прямих контрактів підприємств із замовником, зокрема з Міноборони. Ці контракти суттєво б зменшили можливості помилок та підвищили відповідальність підприємств-виконавців. Причиною фактичної заборони підприємствам укладати прямі контракти є, зокрема, намагання виправдати існування штучної та шкідливої надбудови – АТ "Укроборонпром", - яка не тільки паразитує, але й програмує помилки розробок і виробництв", - звертає увагу народний депутат.

За оцінками фахівців Консорціуму оборонної інформації, тільки держпідприємство "Шосткінський завод "Зірка" могло б укласти прямі контракти та самостійно організувати кооперацію для випуску цілої низки номенклатури продукції, зокрема, повного циклу виробництва мін. Підприємство самостійно береться налагодити кооперацію щодо відсутніх елементів, наприклад, виробництва підривачів. Але цих контрактів не укладено.

Княжицький звертає увагу на необхідність контролю за процедурою та якістю закупівель. У листопаді 2024 року Міноборони передало 23 млрд грн Державній прикордонній службі для закупівлі зброї у польської компанії-посередника Lechmar - зі 100-відсотковим авансом, що суперечить усім нормам і практикам закупівель зброї. Більше того, у лютому 2025 року тій же фірмі було передано ще 78 млрд. "Такі випадки потребують ретельного нагляду й контролю, зокрема має бути детальний звіт щодо витрат означених коштів. Як член парламенту може запевнити, що ми готові не лише з розумним виглядом вказувати на помилки, а взяти на себе частину роботи.  Чому б, приміром, для посилення контролю не повернутися до практики тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України?", - ставить питання він.

Серед помилок керівництва військового відомства нардеп називає відсутність ротацій представників військової прийомки і пропонує впровадити ротацію "військової прийомки", приміром, через кожні 12 місяців. 

Посилаючись на пропозиції Консорціуму оборонної інформації, Микола Княжицький пропонує й кілька інших кроків для покращення ситуації.

Серед них - введення конкурентних тендерів на продукцію, що має багато аналогів, як то FPV-дрони, вітчизняні аналоги "мавіків" або дрони на оптоволокні.

Перехід Міністерства оборони на трирічні контракти з підрядниками дозволить компаніям, що підтвердили якість поставок озброєнь та боєприпасів, планувати свою роботу хоча б на певну перспективу та розширювати виробничі потужності. Це критично важливо, зокрема для виробництва мін та артилерійських боєприпасів. 

Він також наголошує, що однозначно слід відмовитись від 100% авансів у взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, а частину закупівель необхідно передати до новостворених корпусів та спростити процедуру цих закупівель, збільшивши роль командирів рот, батальйонів, бригад у цьому процесі.

"На жаль, численні зловживання у сфері оборонних закупівель попри значний резонанс у суспільстві залишилися без покарань. Найбільше таких зловживань у компаній-спецекспортерів, але жодне розслідування не потягнуло за собою наслідків. А безкарність породжує ще більшу безкарність. Наприклад, якщо немає результатів розслідування контрактів, зірваних "Спецтехноекспортом", можна чекати нових, ще масштабніших зловживань", - резюмує він.

• Президент України Володимир Зеленський заявив, що вже наступного тижня Україна та країни НАТО укладуть нові угоди про спільне виробництво дронів і артилерійських снарядів
• Безпілотні авіаційні комплекси (БАК), в тому числі, вироблені в Україні, можуть використовуватись в якості засобів протиповітряної та протиракетної оборони, перехоплювати ворожі безпілотники та вражати навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітрі
• Виробництво власних дронів, зенітно-ракетних комплексів та ракет є пріоритетом номер один для нинішньої держави, - вважає журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.
• Заступник міністра оборони України Олександр Козенко заявив, що український оборонно-промисловий комплекс має можливість виробляти 10 мільйонів різних дронів на рік