“Випалювачі електронних мізків” - як працює зброя майбутнього на нових фізичних принципах. Ч.2

Зброя майбутнього, про що ми розповідали в першій публікації,  виглядатиме зовсім інакше, ніж ми могли уявити її собі ще кілька років тому. Зокрема, надзвичайно результативними виявились так звані “москітні стратегії”, тобто створення та стрімке масштабування дешевих і масових засобів ураження - безпілотників-камікадзе – авіаційних, наземних, морських, підводних, а у перспективі, й космічних. Відповідно, для перехоплення численної орди вбивць мають бути застосовані не дорогі ракети (їх на всіх орків не вистачить), а принципово інші засоби. Тож розробки зброї на нових фізичних принципах стають надважливими. 

Електромагнітна зброя: від гармат і бомб до космосу

Вважається, що електромагнітна зброя (ЕМЗ), де використовуються потужні електромагнітні імпульси для ураження радіоелектронних засобів противника, може стати стратегічною перевагою на сучасному полі бою. Вагомі розробки мали місце в СРСР ще у другій половині 80-х років. За часів холодної війни розпочалися спроби створення електромагнітних гармат – в основі цього побудова потужних електромагнітних полів для спрямованого ураження цілей. Пізніше почали говорити про електромагнітні бомби – засоби для створення масштабних EMP-імпульсів.

ілюстрація: gettyimages

Ще далі пішла РФ, створивши супутник з електромагнітною зброєю, тобто космічну зброю електромагнітного імпульсу. Повідомлення про космічну зброю РФ викликали значний резонанс та ажіотаж у США, з ними й припущення про використання ядерних технологій у космосі. Деякі цікаві пояснення надав CNN, спираючись на джерела у Пентагоні. Там стверджували про розробку у РФ космічного апарату  саме з електромагнітною зброєю, точніше – з генератором електромагнітного імпульсу. Він здатен індукувати високу напругу, від якої наявні провідники в електромережах та електроніці у зоні ураження мають вийти з ладу. Використання такої зброї у космосі призведе до нейтралізації супутників та перетворенням їх на космічне сміття. “Велика небезпека будь-якого можливого електромагнітного пристрою на орбіті полягає в тому, що він може зробити частини певних орбіт непридатними для використання, створивши мінне поле з супутників, що вийшли з ладу, які будуть небезпечними для будь-яких нових супутників”, - цитував CNN анонімного співбесідника. У США дійшли висновку, що використання такої зброї у космосі буде максимально схожим зі сценарієм підриву ядерного заряду та може призвести до небезпечного скупчення космічного сміття у навколоземному просторі. При цьому авторитетні джерела видання переконані, що розробка справді має ще радянське коріння. 

Експерти вважають, що саме за електромагнітною зброєю вагомі технологічні переваги майбутнього.  При цьому за вже деякими напрямками у цій царині досягнуто певних успіхів.

Мікрохвильова зброя: як знищити рій безпілотників

Науковці відносять мікрохвильові генератори до електромагнітної зброї. Однак варто також говорити про мікрохвильову зброю окрема – як про перспективний тип спеціального обладнання, що використовуються для перешкоджання комунікаціям і радіоелектронним системам. Іншими словами, мікрохвильова зброя без пропалювання або деформації цілі здатна вивести з ладу електроніку об’єкту нападу. 

Найбільш цікавими повідомлення про наближення до створення мікрохвильової зброї стала історія випробувань комплексу THOR від компаній BAE Systems, Verus Research та Black Sage. Його перевагою заявляли здатність THOR до ефективної боротьби проти рою дронів. У 2023 році дослідницька лабораторія Повітряних сил США провела випробування, під час яких комплекс успішно відбив змодельований наліт дронів мікрохвильовим випромінюванням. Схожими з THOR фахівці називали системи Chimera та Phaser, розробку яких вів Raytheon. Ще один американський прототип мікрохвильової зброї – мобільний Leonidas від компанії Epirus, який намагаються інтегрувати у бронетранспортер Stryker. 

Leonidas від компанії Epirus, фото: epirusinc.com

За багатьма даними, досить потужні напрацювання в сегменті мікрохвильової зброї має Китай, який представив одразу три моделі від державних китайських компаній. Повідомляється, що китайським розробникам вдалося створити новий тип мікрохвильової зброї, вказувало державне видання. Йшлося про об'єднання кількох потужних електромагнітних хвиль, після чого відбувається їх концентрація на цілі. Система складається з декількох машин, що передають мікрохвилі, які потім розгортаються в різних місцях. Кожна машина стріляє мікрохвилями з високоточною синхронізацією, після чого вони зливаються в потужний енергетичний промінь. Однак головна складність такої зброї полягає в тому, що мікрохвилі є вузькими пучками енергії, які мають бути точно вирівняні, щоб потім зійтися в одній точці.

      Але все ж, здається, найбільший успіх зафіксовано у американців. На початку травня 2025 року Армія США випробувала на Філіппінах мікрохвильову зброю для боротьби з безпілотниками Китаю. Йдеться про розгортання високопотужних мікрохвильових установок IFPC-HPM (Integrated Fires Protection Capability – High-Powered Microwave), які вже перебувають на озброєнні 1-ї Багатопрофільної оперативно-тактичної групи (MDTF). При цьому IFPC-HPM є складовою багатошарової оборонної архітектури армії США, що призначена для захисту від повітряних загроз, зокрема безпілотних літальних апаратів, ракет та артилерійських снарядів - IFPC-HPM використовує саме концентровані мікрохвильові імпульси для виведення з ладу електроніки ворожого озброєння.

центр керування системою THOR AFRL, фото: US Air Force

Показово, що розробка системи відбувається у рамках ширшої програми модернізації американської армії, яка зосереджується на створенні ефективних рішень для боротьби з роями дронів і високотехнологічними засобами повітряного нападу. IFPC-HPM повністю інтегрується з іншими сенсорами і командно-контрольними елементами, що дозволяє їй діяти у складі бойової мережі та отримувати цілі в режимі реального часу. В США наполягають, що ключовою перевагою цієї зброї є здатність до багаторазового використання без витратних матеріалів, що робить її особливо привабливою в умовах тривалих бойових дій або захисту стратегічних об’єктів. Водночас система має обмеження у вигляді залежності від погодних умов і лінії прямої видимості до цілі.

Комплекс RapidDestroyer, фото: Ministry of Defence

І все ж, очевидно, що травневі випробування були успішними, бо вже у липні 2025 року Армія США оголосила про закупівлю мікрохвильової зброї для боротьби з роями дронів на 43,5 млн у компанії Epirus. Ця мікрохвильова зброя створена на базі архітектури згаданої Leonidas (компанії Epirus) та названа ефективним засобом боротьби зі скупченнями безпілотників і захисту критично важливих об’єктів. Обсяг закупівлі, як бачимо,  відносно невеликий, але виробник стверджує, що ці системи другого покоління (Generation II) вже значно перевершують попередні, зокрема бойова дальність зросла більш ніж удвічі - до 2 км, а потужність — приблизно на 30 %. Завдяки вбудованим батареям платформа може працювати автономно до 30 хвилин без потреби у зовнішньому живленні. Очікується, що перші три системи Generation II буде передано в армійські підрозділи до кінця вересня 2025 року.

Треба зауважити, що схожу систему в цей же час випробовували у Британії. У квітні 2025 року, британські військовослужбовці успішно відстежили та знищили рій безпілотників під час випробування мікрохвильової зброї спрямованої дії — RF DEW. Під час випробувань було знищено два рої безпілотників у ході одного бойового контакту. А загалом, в рамках проєкту, було відстежено і знищено вже понад 100 безпілотників.

Радіохвильова зброя: постріл вартістю у 10 пенсів

Не менш перспективною здається радіохвильова зброя. У квітні 2025 року Британія успішно випробувала нову зброю, яка “спалює рої дронів за допомогою високопотужних радіохвиль”. 

Йдеться про RapidDestroyer, розроблений консорціумом на чолі з французьким оборонним гігантом Thales. Він використовує високопотужне радіочастотне випромінювання для дистанційного виведення з ладу або знищення електроніки дронів. Водночас фахівці визнають, що й ця технологія все ще перебуває на ранньому етапі: RapidDestroyer розміщується на кузові вантажівки й потребує значної кількості енергії. Нова технологія електромагнітної зброї випромінює широкий пучок енергії, який є відносно дешевим і здатним одночасно виводити з ладу кілька дронів. Експерти зазначають, що це робить зброю ефективною проти ворожих роїв, хоча її невибірковість знижує ефективність у захисті інфраструктури, наприклад, аеропортів.

“Високопотужні мікрохвильові системи потенційно є дуже ефективним засобом захисту від великої кількості дронів, а можливо й крилатих ракет, у ситуаціях, коли їхній широкий конус дії не створює більше проблем, ніж вирішує”, – зазначив Джастін Бронк з Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні. 

Наприкінці грудня 2024 року британські військові вперше успішно випробували радіочастотну зброю спрямованої енергії (RFDEW), яка здатна виявляти, відстежувати та вражати цілу низку загроз на суходолі, в повітрі та на морі. Йдеться про систему, що впливатиме на електронні компоненти безпілотних літальних апаратів, змушуючи їх впасти або ж зупинити виконання місії.   

Така система може використовуватися для захисту критичних важливих активів, зокрема й баз - дальність дії системи до 1 км, проте перевагою названо дуже низька вартість ураження: один "постріл" коштує всього 10 пенсів і може нейтралізувати одразу низку дронів, що дуже дешево якщо порівнювати з іншими системами, які використовуються для боротьби з безпілотними літальними апаратами. Цікаво, що офіційний сайт уряду Великої Британії повідомив, що країна розробляє “нову революційну зброю”.

“Війна в Україні показала нам важливість розгортання безпілотних систем, але ми також повинні вміти захищатися від них. В міру того, як найближчими роками ми будемо збільшувати наші витрати на оборону, наша стратегія дозволить нам опинитися в авангарді цих революційних бойових дій”, — відзначив міністр оборонних закупівель Великої Британії Джеймс Картлідж.

Потенціал розвитку електромагнітної зброї в Україні

Нових рішень у галузі створення мікрохвильової та радіочастотної зброї в Україні, очевидно, поки немає. Принаймні такої інформації у відкритих джерелах не було. Однак, враховуючи нечувано високий рівень військово-технічного співробітництва з провідними розробниками цих типів зброї, можна розраховувати на перспективні проєкти та їх реалізацію у недалекому майбутньому. Що ж стосується електромагнітної зброї, фахівці визнають, що Україна має значний потенціал у цій галузі. Більше того, один з профільних інститутів до широкомасштабного вторгнення розробляв і постачав до десятка країн світу компоненти електромагнітної зброї, такі як генератори, антени, пучки заряджених частинок тощо. У 2020 писали, що “у Харкові серійно виготовляють бойові "випалювачі" електронних мізків”. Так, надпотужні імпульсні генератори електромагнітного випромінювання різних типів та джерела живлення до них тривалий час вироблялися серійно. Директор згаданого Інституту тоді зазначав: “Число зарубіжних замовників безперервно зростає. Я конкретно за умовами укладання контрактів не можу називати їх, але, це країни і Південно-Східної Азії, і європейські країни, і Близький Схід”. Тобто, потенціал визнавався ще в ті роки.

директор Інституту електромагнітних досліджень Юрій Ткач, фото: Defense Express

Але нині, в умовах розгорнутої війни та нової технологічної хвилі, фахівці кажуть про необхідність вдосконалення досліджень і виробництв. Україна має кілька підприємств, які вже тривалий час займаються виробництвом складових ЕМЗ – це високотехнологічні заводи у Запоріжжі та Києві, називати які нині не дуже доцільно. Серед “довоєнних” (до глобальної війни) напрацювань називали розробки і створення потужних імпульсних джерел живлення з високою питомою щільністю енергії для магнітокумулятівних генераторів. Або розробки надпотужних імпульсних генераторів мікрохвильового випромінювання гігаватного рівня, що працюють в різних частотних діапазонах .

Переваги та виклики виробництва ЕМЗ в Україні полягають у тому, що власне виробництво ЕМЗ дозволяє забезпечити національну безпеку, підвищити престиж українського ОПК та розширити можливості для співпраці з іншими країнами. Однак, враховуючи, що проблематикою ЕМЗ займалися державні підприємства, слід прискорити їх реформування та залучення до розробок і виробництва підприємства, а також інвесторів приватного сектору. Застаріле обладнання, питання підготовки кадрів та висока залежність від імпорту комплектуючих у поєднанні з традиційною слабкістю координації з боку держави залишається певним викликом цій справі.

Однак безперечно одне: в умовах довготривалого протистояння з РФ, а також з урахуванням критичного насичення сучасної зброї різноманітними електронними засобами, електромагнітна зброя та взагалі зброя на нових фізичних принципах може стати одним з реальних факторів нашої стратегічної переваги на полі бою.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.