Як захистити небо від “шахедів”: рішення є, часу обмаль

Третій рік Україна протистоїть безпрецедентній агресивній кампанії з боку РФ, де одним з головних інструментів терору став дрон-камікадзе “Шахед” (розроблений Іраном і масштабований Росією під назвою "Герань-2" та її модифікаціями). 

За останньою інформацією президента України Володимира Зеленського, лише протягом червня 2025 року Росія здійснила 2736 атак по Україні за допомогою дронів типу “Шахед”. Загалом же з початку повномасштабної агресії армія РФ використала проти України 28 743 таких безпілотники. Але й ці цифри вже застаріли. Щоночі Росія атакує українські міста сотнями ударних безпілотників. За даними ГУР МО, РФ виробляє до 170 шахедів та дронів-імітаторів на добу, до кінця року виробництво російських безпілотників може вирости до 190 одиниць на добу.

Їхня масовість, дешевизна та психологічний ефект стали викликом навіть для найбільш технологічних систем ППО. У відповідь українська оборонна система розпочала трансформацію, поступово переходячи від пасивної оборони до активної протидії, зокрема через використання нових засобів ураження та перехоплення дронів.

Легкомоторна авіація та вертольоти: плюси, мінуси, ціна питання

Міністр оборони України Рустем Умєров у своїй нещодавній заяві підтвердив, що Росія дедалі частіше застосовує комбіновані атаки: одночасно запускаються “шахеди”, балістичні ракети та крилаті носії. Мета Кремля очевидна - виснаження української протиповітряної оборони та досягнення прориву за допомогою перенасичення каналів виявлення та реагування. За цих умов традиційні засоби ППО типу IRIS-T або NASAMS втрачають свою ефективність як інструменти масового знищення дешевих цілей. Знову Україні треба шукати асиметричні, як кажуть, cost-effective рішення, що забезпечать створення дієвої моделі повітряної оборони нового покоління.

Embraer EMB 314 Super Tucano (A-29), фото: Getty Images

Насправді такі рішення є, їх обговорення триває вже не перший рік. Скажімо, одним із перспективних напрямів стала ідея залучення легкомоторної авіації до патрулювання та знищення “шахедів”. Турбогвинтовий Embraer EMB 314 Super Tucano (A-29) вважається одним із найпридатніших варіантів. Його відносна дешевизна в експлуатації, здатність тривалий час перебувати в повітрі на малих швидкостях, а також можливість оснащення гарматами та ракетами класу "повітря - повітря" робить його оптимальним варіантом для повітряного патруля. Його потенційними аналогами можна вважати Hürkuş (Туреччина), KAI KT-1 Woongbi (Південна Корея), Pilatus PC-9 (Швейцарія) та T-6 Texan II (США). Усі вони мають обмеження, зокрема слабше бойове навантаження та недостатню електроніку для роботи вночі або в складних умовах, однак потенційно можуть бути адаптовані для цілодобового несення бойового чергування за наявності відповідної модернізації.

Гелікоптер Bell AH-1Z Viper, фото: Getty Images

Паралельно в публічному і непублічному обговоренні згадується можливість більш широкого використання вертольотів, які вже зарекомендували себе дуже ефективними інструментами протидії “шахедам”. Наприклад, можна говорити про закупівлю (отримання) Україною ударного гелікоптера Bell AH-1Z Viper. Цей американський багатоцільовий бойовий гелікоптер має усе необхідне для ефективної боротьби з повітряними цілями: від високоточних ракет до вбудованої 20-мм гармати та передових систем наведення. Завдяки швидкості до 350 км/год і вражаючому арсеналу озброєння Viper може стати ключовим гравцем у патрулюванні та знищенні дронів на середній і ближній дальності. Важливо, що США мають надлишкові запаси таких гелікоптерів, і Україна вже вела перемовини щодо їх отримання. У разі політичного рішення про передачу, їх можна швидко інтегрувати у національну систему ППО. Крім того, на світовому ринку існує ще кілька варіантів вертолітних платформ, які можна швидко адаптувати під боротьбу з “шахедами”.

Дрони-перехоплювачі, турелі, штучний інтелект та інші

Окремої уваги заслуговують інноваційні системи ближньої дії з використанням штучного інтелекту. Зокрема, йдеться про Sky Sentinel - ШІ-керовану турель, що самостійно виявляє “шахеди” і веде вогонь із великокаліберного кулемета. Sky Sentinel не лише значно дешевша у використанні порівняно з класичними ракетними системами, а й вже продемонструвала практичні результати - наприклад, шість збитих дронів у бойових умовах лише за одну ніч. Така технологія може стати основою для розгортання об'єктових рубежів ППО, де людський фактор мінімізується, а ефективність — зростає.

Sky Sentinel, фото: United24 media

Водночас найамбітнішим напрямом може стати створення й бойове використання українських дронів-перехоплювачів, вже представлених та випробуваних в бойовій обстановці. Зокрема, мова йде про квадрокоптер Sting, розроблений групою "Дикі шершні". Цей апарат керується у режимі FPV, досягає швидкості до 200 км/год, має висоту польоту до 3 км і використовує системи штучного інтелекту для наведення на ціль. Підтверджене бойове використання Sting під час реальних атак “шахедів” свідчить про те, що Україна здатна створювати власні ефективні засоби боротьби з новітніми загрозами.

Дрон "Жало", фото: telegraph.co.uk

Формування багаторівневої та єдиної інтегрованої системи

Таким чином, формується багаторівнева концепція боротьби з “шахедами”, де кожна платформа має своє тактичне завдання. Турбогвинтові літаки — для тривалого патрулювання і перехоплення на віддаленні; гелікоптери — для мобільної реакції на визначену загрозу; турелі з AI — для захисту інфраструктури та населених пунктів; дрони-перехоплювачі — для виконання найширшого спектра завдань – як для роботи на зовнішніх рубежах, так і для знищення цілей на підходах до важливих об'єктів.

Однак, окрім самих інструментів, важливо замкнути їх у єдину інтегровану систему. Для цього необхідно створити повноцінне єдине радіолокаційне поле України, яке давало б змогу ефективно виявляти малопомітні повітряні цілі, передавати цілевказання в реальному часі і забезпечувати узгоджені дії всіх компонентів. Такий підхід вимагає повної інтеграції всіх структурних елементів системи протидії “шахедам” у єдину інформаційну систему з можливостями моніторингу, автоматичного розподілу цілей і централізованого управління. Частково це вже зроблено, однак потрібні важливі доопрацювання. Тут варто брати приклад з Ізраїлю, де комплексне інтегрування всіх сенсорів, засобів знищення та командних пунктів дозволило створити ефективну багатошарову систему захисту від тих самих “шахедів”.

Особливої уваги потребує координація між Повітряними силами України та Силами безпілотних систем. Саме ці дві структури мають стати ядром нової протидронової архітектури з чітким розподілом обов’язків, спільними процедурами, обміном розвідданими і єдиною тактичною картиною. Без цієї координації будь-яка технічна перевага буде знецінена фрагментованістю реагування.

Але головним викликом лишається час. Росія вже кілька місяців поспіль проводить по кілька концентрованих та комбінованих “шахед”-атак на тиждень, і кожна така операція завдає шкоди критичній інфраструктурі, цивільному населенню, енергетичному сектору. Україна не має права більше зволікати. Втрачені місяці реагування на зміну тактики РФ мають бути компенсовані прискореним і комплексним розгортанням нових платформ.

Необхідні кроки для створення системи

Отже, що має в підсумку зробити Україна? Йдеться про конкретні невідкладні дії, що передбачають:

1. Максимально швидке масштабування виробництва дронів-перехоплювачів з їх інтеграцією до підрозділів Повітряних сил, Сил безпілотних систем, мобільних вогневих груп та інших структур. Необхідне державне стимулювання виробництва вказаних систем.

2. Масоване розгортання AI-турелей (Sky Sentinel та інші моделі) на об`єктах критичної інфраструктури, в енергетичному секторі та великих містах. 

3. Закупівля та адаптація літаків A-29 Super Tucano або їхніх аналогів під постійне патрулювання і знищення “шахедів” у віддаленні від населених пунктів та об'єктів критичної інфраструктури.

4. Звернення до США (можливо через структури НАТО або інші країни-партнери з задіянням існуючих механізмів фінансування, включно з заморожених російських активів) щодо передачі (закупівлі) гелікоптерів AH-1Z Viper, включно з навчанням, логістичною підтримкою та інтеграцією в єдину систему ППО.

5. Створення єдиної інформаційної системи боротьби з БПЛА з елементами ШІ, який поєднає усі вищезазначені системи в реальному часі з залученням алгоритмів управління полем бою.

6. Важлива лідерська роль Міністерства оборони та Мінстратегпрому для забезпечення координації всіх указаних зусиль на державному рівні для забезпечення відповідних умов для реалізації вказаних зусиль, і насамперед – щодо масштабування виробництва дронів-перехоплювачів.

Україна має усі передумови для створення унікальної системи антидронового захисту, яка стане не лише протиповітряним щитом для нашої держави, а й прикладом для союзників. Але для цього потрібна мобілізація політичної волі, фінансів, наукових центрів та виробничих потужностей. Успіх у війні нового типу залежить не лише від здатності оборонятися, а й від здатності адаптуватися швидше за ворога. Втрата часу вже коштувала нам надто дорого. Подальше зволікання  неприпустиме. Ворог уже перебудувався. Настав час для рішучих дій з нашого боку.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.