"Друзі Путіна" мають всі шанси очолити МЗС Німеччини

В новій коаліції, судячи з усього, посаду міністра закордонних справ обійматиме представник Соціал-демократичної партії Німеччини. В 2005 -2009 роках цю посаду обіймав Франк Вальтер Штайнмайер, можливо, він займатиме її знову. За часів канцлера Шредера він був одним із головних прибічників та розробників стратегії реформування в Німеччині, яка мала назву Agenda-2010, а також був його близьким соратником. Після програшу на виборах  2005 року колишній канцлер Шредер досить швидко зайняв посаду голови Наглядової ради міжнародного акціонерного товариства “Nord Stream AG”, Швейцарія, що відповідає за будівництво Північного потоку (газогін в обхід України. 51% акцій в цьому товаристві належить Газпрому (Газопром – 51%;  E.ON Ruhrgas, Німеччина – 20%; Wintershall, Німеччина – 20%; Gasunie, Нідерланди – 9% ). Колишній канцлер Герхард Шредер та Франк-Вальтер Штайнмайер багато років співпрацюють разом, їх пов’язують не тільки робочі стосунки, але й дружні. Шредер, головний лобіст поглибленої німецько-російської співпраці, своєю чергою має досить хороші стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним.

Можливо, у випадку широкої коаліції, повернеться й доктор Ґернот Ерлєр, тодішній парламентський секретар Міністерства закордонних справ. За освітою він історик (спеціалізація – Східна Європа) та лінгвіст (спеціалізаця - «славістика»). В 2005-2009 роках він був парламентським міністром. Він працює директором видавництва і цікаво, що останнім його виданням був збірник про європеїзацію Росії (2012 р.)

Що пишеться в німецькій коаліційній угоді про Україну?

На жаль, німецькі коаліціанти не згадують слово „Україна” в своїй коаліційній угоді жодного разу. Зате є досить вагомий абзац про співпрацю та стратегічне партнерство Німеччини з Росією. Зокрема, наголошується на тристоронньому діалозі між Німеччиною, Польщею та Росією – як вагомий фактор у формуванні зовнішньої політики. Далі наголошується на важливості появи подальшої угоди між ЄС… та Росією. До того ж, підкреслюють коаліціанти, дуже важливо досягти лібералізації візового режиму для підприємців, науковців, діячів громадського суспільства та студентів. А далі іще цікавіше: „Ми хочемо особливо підтримувати підвищення компетенції студентів відносно Росії та Східної Європи». А в німецькому тексті слова «Росія» та «Східна Європа» пишуться через дефіс.

Тож, чому про Україну забули політики у стратегічному документі?

Угода містить дуже невеликий абзац, де йдеться про Східне партнерство, необхідність підтримувати стабільність, демократію, верховенство права та економічний розвиток у сусідніх з ЄС регіонах. Зрозуміло, що це стосується також і України. Далі додається лише, що в рамках східного партнерства найбільш придатними інструментами залишатимуться: угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, також угоди про ведення спрощеного візового режиму. Тож у цій угоді ніяк не згадується Східне партнерство в контексті подальшого розширення ЄС. Але беручи до уваги те, що екс-канцлер і друг Путіна Шредер – соціал-демократ, то цей факт не викликає подиву.

Які висновки для України?

Для Німеччини Україна поки що не є важливою країною. Непідписання угоди про асоціацію з ЄС зараз означатиме, що вона дає достатньо часу Росії, аби чинити вплив на деякі країни (Німеччина, Франція і т.д.) для остаточного блокування процесу євроінтеграції України. Вже був такий успішний російський досвід: у 2006 р. Янукович у якості прем’єра поїхав в Брюссель на саміт НАТО, там Україні пропонували план надання членства в НАТО, але Янукович від імені українського уряду сказав, що Україна не готова. Через два роки була письмова заява президента, прем’єра та голови Верховної Ради з проханням щодо надання такого плану на квітневому саміті НАТО в Бухаресті. Члени Альянсу не змогли домовитись, а вдруге такого шансу вже не надали – очевидно через тиск Росії. Нині Янукович збирається в якості президента сказати, що Україна не готова до підписання угоди про асоціацію.

Віктору Федоровичу, доля України у Ваших руках! Марнування цього колосального шансу буде Вашою особистою відповідальністю перед історією.

Я, як німець, чітко заявляю, що Україна безумовно завжди була, є і буде європейською країною. Достатньо згадувати такі здобутки як застосування Магдебурзького права та фактично перша демократична Конституція в континентальній Європі, 1710 р.

Ян  Ягелло-Шьонфельдер  (Jan Jagiello-Schönfelder)