Пшонка відкриє справу проти Яценюка завдяки свідченням Гриценка

Підстави так думати з'явилися відучора, коли Анатолій Степанович, котрого фактично “пішли” з фракції “Батьківщина” поділився з громадскістью інформацією, яку дотепер чомусь не вважав за потрібне розголошувати. Як відомо Гриценко став власником радіопереговорів “Беркуту” в ніч, коли на Майдані побили студентів. Як вони до нього потрапили окрема історія. Сам він стверджує, що записи йому передав якийсь сумліний офіцер “Беркуту”. І от вчора, у зв'язку із цими записами Гриценко розповів, що, мовляв, Яценюк йому раніше докоряв тим, що він (Гриценко — Авт.) передав записи в Генпрокуратуру.

“Знаєш, дарма ти це зробив… Тому, що до того ми контролювали всі радіопереговори "Беркуту", - процитував Гриценко розмову з Яценюком. А далі Гриценко робить висновок, який раніше йому чомусь у голову не приходив: “Якщо Яценюк та його люди контролювали ці переговори, то на тих плівках, які я передав, було чітко видно, що з 3-ої ранку це побоїще готувалося. Чітко були позивні названі, вулиці, підрозділи, хто куди йде… У мене просте питання, чому не врятували людей, яких побили? Чому негайно не приїхали і не викликали інших?”. Втім, є простіше питання - чому Гриценко раніше не поставив своє “просте питання” Яценюку, а чекав поки його остаточно “відлучать” від фракції? Тобто якщо Гриценко вже місяць знає, що Яценюк провокатор, який тільки й чекав студентської крові, щоб грати у свої брудні політичні ігри, то чому мовчав досі?

Відповіді може бути дві. Перша — Гриценко, який постійно скаржиться, що Яценюк не допускає його до процесу ухвалення рішень фракцією, і сам не проти погратися і приберігав козир. Друга відповідь — Гриценко просто бреше про розмову з Яценюком щодо даремності передачі Генпрокуратурі радіопереговорів “Беркуту”.

Так чи інакше, Гриценко виглядає не надто привабливо. Але до чого тут привабливість, якщо дуже хочеться насолити давньому ворогу. Адже той же Ющенко теж не думав як він виглядає в якості свідка на суді над Тимошенко, коли давав, скажімо так, контраверсійні свідчення, які багатьом експертам здаються просто лжесвідченнями.

А рахунок претензій Гриценка до Яценюка величезний і тягнеться з часів президентських перегонів 2010 року, коли обидва намагалися зайняти нішу “третьої сили”. Тоді Гриценко гучно програв протистояння і на виборах отримав трохи більше 1% проти майже 7% Яценюка.

Утім, в 2012 році “грунт неприязних стосунків” не завадив Гриценкові піти в список “Батьківщини”, яку очолював дуумвірат Яценюк-Турчинов. Звісно ж наступив собі на горло Гриценко не заради мандату, а лише, щоб захищати інтереси виборців. До речі, як сьогодні запевняє Гриценко, кликав його у списки не якийсь “тушковод” Яценюк (до речі, сам Гриценко привів в парламент тільки одного соратника Канівця, який втік у позафракційне “болото”), а персонально Тимошенко. І сьогодні Гриценко твердо обіцяє не складати мандат, поки цього не зробить Яценюк (свого часу подібну тактику, до речі, використовував Олег Ляшко).

Одним словом, перед нами розігрується класична політична мелодрама - ображений та недооцінений геній (те що Гриценко від першого дня перебування у “Батьківщині” не припиняє її тролити в соцмережах треба сприймати як справедливу критику) іде на “вільні хліби”. Більше того, у нього великі політичні плани на майбутнє. Найімовірніше - стати технічним кандидатом в президенти. Чим, в принципі, він нікого не здивує. Але от його риторика в ході кампанії буде такою, що всі “противсіхи”, з якими в 2010 році зустрілася Тимошенко будуть здаватися квіточками. Головною тезою Гриценко буде - “Яценюк брудний провокатор, який віддав студентів на поталу владі”. Ну а звідти недалеко і до того, про що влада давно хоче говорити — що Чорновол побили свої. Одним словом, руки тепер у “позафракційного” Гриценка розв'язані і можна тролити Яценюка не лише в соцмережах, а й скрізь. І буде навіть не дивним, якщо він стане одим з головних свідків Пшонки у справі Сівковича-Попова... і Яценюка.