Останні гастролі Петра Симоненка

1 травня Петро Симоненко і його соратники по КПУ попри заборону провели у Києві мітинг, приурочений Міжнародному дню солідарності трудящих. Подібні акції відбулися і у кількох містах України – у Запоріжжі, Дніпропетровську. Очевидно, це – останнє свято за участю українських комуністів, оскільки парламент офіційно заборонив пропаганду в Україні комуністичної ідеології. І, хоча це рішення ще не набрало чинності (президент не завізував закон), всі розуміють: в новій Україні місця для комуністів вже немає.

Насправді українські комуністи ніколи не були ані комуністами, ані українськими. Під керівництвом Петра Симоненка КПУ була філією КПРФ Геннадія Зюганова. В Україні комуністи займалися політичним "гендлярством". Так було і при Кучмі, так було і при Януковичі. Симоненко рвав на собі сорочку, кляв олігархів, ратуючи за соціальну справедливість, а сам не гребував дорогими речами і розкішним життям. Він вступав у сепаратні переговори то з президентом Кучмою, то з президентом Януковичем. Комуністи завжди грали з владою. І, звісно ж, не просто так. Ті ж самі соратники Януковича не приховували свого здивування непомірними фінансовими апетитами фракції КПУ під час голосувань у Верховній Раді.    

Ситуація з Компартією кардинально змінилася під час Євромайдану. Симоненківці, як вірні соратники Партії регіонів, підтримали так звані «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року. Після – розгойдували ситуацію на сході і півдні України. Все це відбувалося на тлі ленінопаду по всій країні. Досвідчений апаратник Петро Симоненко втратив відчуття реальності. До тями його намагалися привести Мінюст, СБУ та Верховна Рада. Допити на Володимирській, судовий процес щодо заборони КПУ, врешті-решт законодавча заборона комуністичної ідеології в Україні не зупинили Симоненка. 1 травня, попри заборону, він все ж таки вивів людей до Музею Великої Вітчизняної війни. Звісно ж, під червоними прапорами і комуністичними гаслами. Демарш Симоненка цілком міг завершитися кровопролиттям – кілька десятків молодиків намагалися завадити проведенню мітингу КПУ. Утім, правоохоронцям вдалося їх зупинити, а сам Петро Миколайович, отримавши порцію кефіру, змушений був втікати з мітингу в оточенні охоронців. 

Фото Олександра Аронця

Втеча Симоненка – символічна. Комуністичній партії, яка ставить під сумнів і сам факт незалежності держави, і її територіальної цілісності, немає місця в українській політиці. Парламент вже сказав своє слово. Черга – за президентом Порошенком. Його підпис під законом про заборону пропаганди комуністичної ідеології назавжди припинить «гастролі» Петра Симоненка і його соратника. Якщо цього не зробить Петро Порошенко, це зроблять звичайні українці. Як це вже було тоді, коли містами та селищами котився "ленінопад".