Митниця і сумління

Залишається пошкодувати, що це цілком логічне рішення глави уряду з'явилося тільки після конфлікту в Мукачевому і демонстрації  справжнього змісту місцевої економіки. Втім, чи дійсно співробітники митниці з інших регіонів України не будуть настільки ж чутливими до побажань закарпатських контрабандистських баронів, як і їхні попередники? Адже "знайти правильний підхід" до митника при існуючій системі взаємин у суспільстві не становить ніяких особливих проблем.

Ми радіємо, як діти, новій патрульній поліції - і забуваємо, що держава починається з кордонів, як театр - з вішалки. Якщо актори будуть бездоганно грати на сцені, а у глядачів в гардеробі стануть красти шуби, це навряд чи допоможе репутації навіть найталановитішої трупи. І доки наша митна служба буде заточена на пошук "взаєморозуміння" з контрабандистами, а не на виявлення і припинення незаконного трафіку, у нормальній державі нам не жити. І що б ми не робили, кого б не обирали, нашу долю будуть, як і раніше, визначати "круті пацани" на своїх "стрілках".

Колись я поцікавився під час одного з телевізійних ефірів у ректора Державної податкової академії, чи розуміє він, звідки така шалена популярність у його вишу? Ректор відповів на це, що молоді люди розраховують на хорошу роботу і гідні зарплати. Хороша робота - можливо. Але кожен знає, яка зарплата у митника, а це означає, що величезна кількість людей, які народилися вже за незалежної України, щороку рвуться не вчитися, а брати участь в огидній корупційній піраміді. І не розуміє, що таке бажання - безвихідь і для самої людини, і для її держави.

Для того щоб це закінчилося, потрібне розуміння і владою, і суспільством необхідності краху цієї піраміди. Людям, які працюють на митниці, має стати, нарешті, "за державу прикро". Але для цього необхідно забезпечити їм гідне життя без хабарів. І ще необхідно, щоб суспільство перестало вірити в те, що корупціонери бувають погані, якщо чужі, і хороші, якщо свої.

Тільки так можна побудувати країну, за яку буде не соромно.