Недосконала Болонська система
Якщо порівнювати з Україною, то Польща у Болонському процесі - ветеран. Західні сусіди підписали Болонську декларацію ще у 1999 році, разом із 28-ма іншими європейськими країнами. Ми ж приєдналася до процесу уніфікації вищої освіти лише у 2005-му.
Як і у нас, навчання поділено на етапи: бакалаврат, магістратура і докторські навчання. Однак, у Польщі диплом бакалавра дають уже за три роки, тоді як магістратура триває ще два.
Поділ навчання на 3+2 роки і застосування системи оцінювання ECTS дозволяє після бакалаврату змінити не тільки напрямок, але й університет, місто чи навіть країну. У той же час, можливість опанування певної спеціальності за два чи три роки багато хто ставить під сумнів.
"У багатьох спеціальностях немає можливості навчити когось за три роки на високому рівні. У цьому сенсі Болонська система себе не виправдовує. На мою думку, вона знижує рівень навчання", - заявив у листопаді минулого року польський міністр культури Пьотр Глінський.
Його однопартійці із правлячої "Право і справедливість" визнають однак, що директива Євросоюзу не дозволить повністю розпрощатися із Болонською системою.
Що влада може зробити, це продовжити бакалаврат до п’яти років. Це дало би можливість студентам пізніше вирішити, чи хочуть вони пов’язувати життя з наукою і витрачати ще два роки на магістратуру.
Свобода для шестирічок
Де у польській освіті нещодавно відбулися зміни, так це у початковій школі. Із 2009 року обов’язковий шкільний вік поступово знижувався. Рішення про те, чи відправляти шестирічну дитину до школи, батьки приймали тільки до вересня 2013 року.
Потім Польща послідувала шляхом більшості країн Євросоюзу, де першачками стають шестирічні, а іноді й п’ятирічні малюки (як в Угорщині чи Великій Британії).
У листопаді 2013 парламент відхилив запит громадян про проведення референдуму у справах освіти, де особливо важливим було питання шестирічок, хоч під запитом зібрали мільйон підписів.
Шестирічки у початковій школі. Фото: Dawid Chalimoniuk / Agencja Gazeta
Раніше, у 2011, батьки також просили сейм змінити закон про освіту (зібрали 350 тис. підписів), і тодішня коаліція на чолі із "Громадянською платформою" запит також відхилила.
У січні 2016 правляча партія дозволила батькам шестилітніх малюків почекати ще рік, а старшим дітям пройти перший і другий класи ще раз, якщо програма виявилася заскладною.
Щоправда, через чергову зміну можуть потерпіти школи – адже перший клас 2016 року у багатьох містах може не набратися.
Органи місцевого самоуправління не розгубилися і почали агітувати батьків. Так, в місті Ополе розглядають можливість надання одноразової виплати батькам за кожного шестирічного першокласника – сума може скласти навіть 1000 злотих (понад 6000 грн).
Шпаргалки й антиплагіат
Початкова школа у Польщі поділена на два етапи по три роки, після чого йдуть три роки гімназії і ще три – понадгімназійної школи.
Останню зазвичай закінчують у віці 18-19 років, складаючи "атестат зрілості" (у Польщі називається "матура"). Цей документ є підставою вступу до ВНЗ – аналогічно до українського ЗНО.
На відміну від багатьох західних країн, у Польщі існує культура списування, хоч до української майстерності полякам таки далеко. Учні й студенти так само готують шпаргалки, називаючи їх sciągawki – від слов’янського кореня "стягнути".
А в інтернеті так само можна знайти готові есе, реферати і контрольні. Від чого польський студент не врятується, так це від антиплагіату: однією з умов прийняття дипломної роботи є пропускання її через програму, тож банальний Ctrl+C – Ctrl+V уже не пройде.
Завдяки Болонській системі студенти можуть добирати собі курси відповідно до зацікавлень (із тих, які у навчальному закладі є) і багато матеріалу опановувати самостійно.
Часто розклад ставлять так, щоб протягом тижня хоча б один день був вільним від лекцій та семінарів.
Українці вчаться в Польщі, поляки – в Німеччині
Хоч польський диплом котується на рівні бельгійського чи французького, а рівень навчання у Ягеллонському Університеті (Краків) та Варшавському Університеті не нижчий за провідні світові ВНЗ, багато випускників їдуть вчитися за кордон.
Найчастіше це Німеччина та Велика Британія. За рахунок цього протягом кількох останніх років у Польщі утворилася справжня демографічна ніша, яку поступово заповнюють іноземці.
У 2015 Центральний статистичний офіс Польщі нарахував на 64 тис. менше студентів ніж у 2014. А от кількість іноземців, навпаки, зросла: із 46 до 57 тис.
"Зріст кількості іноземних студентів спричинений в основному безпрецедентним напливом студентів з України", - зазначається у заяві представників Фундації освітньої перспективи, опублікованій Польською агенцією друку (PAP).
У 2015 українці склали аж 53% всіх іноземних студентів у Польщі, а одразу ж за ними йдуть білоруси. Для іноземних студентів без польського коріння навчання можливе лише на умовах контракту, хоча вони мають право подаватися на державні та заохочувальні стипендії від університетів.
Однак якщо порівнювати вартість навчання на контракті, то у Варшаві воно буде значно дешевшим за навчання в інших європейських столицях.
Так, рік навчання у Ягеллонському Університеті може коштувати близько 3 тис. євро, а в Університеті ім. Марії Склодовської-Кюрі (Люблін) – 1,5 тис євро.
"Українізація польських ВНЗ"
Часто українці, білоруси і росіяни становлять більшість у своїх групах – особливо у менших містах, де життя і навчання дешевші, ніж у Варшаві. Явище, яке доктор Б’янка Сівінська із Фундації освітньої перспективи описала як "українізація польських навчальних закладів", іноді виливається й у конфлікти.
У 2014 році у перемишльській Державній вищій східноєвропейській школі група українських студентів сфотографувалася із червоно-чорним прапором, який у Польщі вважається символом тоталітаризму.
Українські студенти у Польщі із прапором УПА. Фото: Kresy.pl
Навчальний заклад опублікував особисті дані студентів, і тим почали погрожувати розправою – так, що українці мали виїхати в Україну.
В Опольському університеті у 2014 році студенти-поляки запустили кампанію "Стоп українізації польських університетів!".
Скаржилися, що через студентів зі сходу не мали місць у гуртожитках. Обурення поляків викликає також незнання українцями польської мови, адже більшість наших співвітчизників сподіваються швидко опанувати братню слов’янську мову і їдуть без підготовки. А це, на думку поляків, суттєво знижує рівень їхньої освіти.
Матеріал Еспресо.TV з циклу публікацій про життя нашого найближчого західного сусіда і, за деякими оцінками, нашого найбільшого адвоката у Європі.
Автор циклу, Вікторія Жуган, закінчила магістратуру у Варшаві, стажувалася у "Газеті Виборчій" і співпрацює з польським виданням Kultura Liberalna.
Інші матеріали циклу:
Дорога в Євросоюз. Як Польща обігнала Україну
Мрія про заборону абортів. Чому польські жінки звітують владі про місячні
Разом проти Кремля. Як поляки допомагають Україні
Весільний кіч і західні шоу талантів. Яку музику слухають поляки