Весільний кіч і західні шоу талантів. Яку музику слухають поляки

Нещодавно український "Плюшевий Бруклин" записав для поляків відеозвернення із проханням влаштувати на польську залізницю Павла Зіброва. Кічуватий хіп-хоп прийшовся до душі не тільки українцям, але й полякам. Жарт вони оцінили, і дійсно запросили українську зірку – щоправда, не на залізницю, але у концертний тур.

А під час півфіналу Євробачення, у якому брали участь українська Джамала і польський Міхал Шпак, українці й поляки закликали один одного голосувати навзаєм. Щоправда, вийшло не зовсім так. Польське журі і глядачі поставили Джамалі найвищу оцінку - по 12 балів, а от українське журі дало Польщі 0 балів, а глядачі - 8 балів.

Яку ж музику найчастіше слухають поляки і чим подібні українська і польська естрада?

Приїхавши до Польщі, можете тусити із ким завгодно: студентами, бізнесменами чи науковцями. Рано чи пізно за душевною розмовою ваш слух (і, можливо, душу) вразить неповторне польське диско поло.

В Італії у 80-х було італо диско. Поляки слухали і розуміли, що теж так можуть. Електронний за формою, народний за змістом, у поляків з'явився свій вид попси – і назвали його не "італо", а "поло".

Диско поло, вочевидь, так добре грало на струнах польської душі, що спокійно пережило кілька хвиль популярності і забуття, і зараз, здається, знов виринуло на гребені моди. Вперше диско поло набридло у другій половині 90-х, і тоді прийшов хіп-хоп. Однак уже в 2005-му ця музика повертається, щоб стати господарем вечірок, весіль і посиденьок.

Жанр настільки добре сприймається народом, що саме в стилі диско поло заохочували іти на вибори чи голосувати за кандидата. Одним із політиків, у чиїй кар'єрі не обійшлося без польської поп-музики, є Александр Кваснєвський.

У 1997 році під час виборчої кампанії гурт TOP ONE співав "Олек, Олек, виграй, Олек, Олек, у президенти тільки ти!". Композиція стала хітом, а Олек – президентом.

Пафосне диско поло: люблять, але соромляться

Диско поло править не тільки на сільських дискотеках. Варшавські хіпстери його також слухають – хоча й не зізнаються. У 2011 з'явився цілий музичний канал Polo TV і за два роки побив рейтинги всіх інших разом узятих.

"Важливим є контекст, у якому цю музику слухають," – пояснює в інтерв'ю Газеті Виборчій соціолог культури Варшавського Університету доктор Каміла Тушинська.

"Молодь зізнається, що з радістю слухає диско поло, але тільки на вечірках… Є друзі, є алкоголь, а отже, є місце для іронії та дотепності. Молодь теж говорить про лицемірство: усі кажуть, що не слухають, але дивним чином знають найпопулярніші пісні і самі вимагають грати їх на весіллях".

А соромитися диско поло є причини. Як і в Україні, чіпкий і простий поп не славиться вишуканою лірикою чи складними музичними формами. Більше того, однією із основних характеристик є кіч, який далеко не всі сприймають із сарказмом.

Часто-густо розмальовані напівголі дівчатка-хлопчики, які співають про недовговічну любов у клубі, не викликають у поляків ніяких емоцій, крім бажання підспівувати і рухатися в ритм.

"Якщо у тебе проблеми із почуттям гумору, ти відмежовуєшся від світу або ж страждаєш на високий тиск, не дивися цей кліп. У будь-якому разі, перед переглядом дізнайся значення слова "іронія" і зв'яжися із лікарем або фармацевтом, адже неправильне розуміння кліпу може нести загрозу твоєму життю і здоров'ю", – саме так починається кліп гурту Donatan & Cleo "My Słowianie" ("Ми, слов'яни").

Відео про те, як гарячі слов'янки використовують дане їм самою природою, набрало понад 50 млн переглядів і стало беззаперечним хітом.

Судячи зі статистики, проблем із почуттям гумору немає у більшості поляків. У 2014 видання Interia Muzyka провело на сайті опитування щодо музичних смаків.

Як видно на карті, лише у двох воєводствах (позначені темно-червоним), на першому місці опинився рок (27%-30%). У всіх інших успішно лідирує диско поло, коливаючись від 18%-20% на заході країни до 40% на сході.

Урядові квоти, європейські кошти: у Польщі музику підтримують

Якого би жанру не була польська музика, її підтримує держава і Євросоюз. Якщо в Україні бурхливу дискусію викликало саме введення квот на ротацію вітчизняної музики на радіо, то у Польщі обговорюють їх збільшення.

Якщо зараз радіостанції зобов'язані давати 33% композицій польського виробництва (60% із яких повинні іти із 5:00 до 24:00), то нещодавно з'явилася пропозиція крутити кожну другу пісню – польську.

З такою ідеєю виступила партія молодого політика і досвідченого рок-музиканта Павла Кукіза. Політсила Kukiz'15 стверджує, що таким чином підтримає вітчизняних артистів і збудує культурну сцену Польщі.

Критики такого кроку заявляють однак, що від збільшення кількості ротацій якість композицій не виросте. Досвід із настільки високими квотами у Польщі є – у 2012 році радіостанції були зобов'язані надавати 40% ефірного часу для польськомовних творів протягом дня, а у 2013 році це була навіть половина репертуару.

Кошти на розвиток музики можна знайти як у бюджетах різного рівня органів влади, так і у Євросоюзі. Так, програми міністра культури передбачають фінансування проектів із організації концертів, вистав та фестивалів, а також із "виховання свідомої культурної аудиторії".

Європейський Союз підтримує польську культуру за посередництвом програми "Креативна Європа", до якої із 2015 року долучилася й Україна. Завдяки програмі можна отримати кошти навіть на такі потреби як закуп музичної апаратури.

Музичні телешоу: казка зі щасливим кінцем

Телепрограми із пошуку талантів прийшли у Польщу на початку двотисячних – і, звичайно ж, завоювали серця. Упродовж останньої декади на телеринку сусіда з'явилося і зникло близько десятка проектів із пошуку музичних талантів.

Якщо до нас багато шоу приходили за пару сезонів після Москви, то Варшава черпала ідеї нових форматів просто із Заходу.

На початку 2000-з була програма Idol на британській ліцензії, Zostań Gwoazdą (як "Стань звездой"), Fabryka Gwiazd (як "Фабрика зірок"). У 2010-х – це програми "X Factor" або ж "The Voice of Poland".

Як і згодом в Україні, спочатку на такі шоу приходили початківці без якогось видатного власного репертуару, а по закінченні продюсери не знали, що із переможцями робити.

Із часом, однак, музичні телешоу таки дали польській сцені справжніх суперзірок, таких як Аня Домбровська, Моніка Бродка, Каміль Беднарек, Еней.

Останній добре відомий українцям, адже частина гурту має українське коріння і вплітає наші фольклорні мотиви у багато своїх композицій.

Протягом останніх кількох років експерти зауважують спад популярності шоу талантів, пророкуючи навіть смерть жанру. Причина? Банальна: глядачу набридло.

На заміну приходять doc-soap, тобто реаліті шоу, що виглядають як документалка, кулінарні реаліті шоу і будь-які нові привабливі формати.

До чого би не потягнулося серце польського глядача, а на цьогорічне Євробачення поляки відправили саме переможця одного із таких програм. Міхал Шпак, який разом із Джамалою пройшов до фіналу, засвітився у 2011 році в одному із перших польських X-Factor.

Матеріал Еспресо.TV з циклу публікацій про життя нашого найближчого західного сусіда і, за деякими оцінками, нашого найбільшого адвоката у Європі.

Автор циклу, Вікторія Жуган, закінчила магістратуру у Варшаві, стажувалася у "Газеті Виборчій" і співпрацює з польським виданням Kultura Liberalna.

Інші матеріали циклу:

Дорога в Євросоюз. Як Польща обігнала Україну

Мрія про заборону абортів. Чому польські жінки звітують владі про місячні

Разом проти Кремля. Як поляки допомагають Україні