Щотижневий рейтинг зради в українському Фейсбуці від Еспресо.TV.
Головна “зрада” цього тижня, на щастя, відбулася не в нашій країні, але нам від того легше не стало. Раптом, ніби за помахом чарівної палички, всі забули про декларації, відставку Саакашвілі, холодні батареї, хамство в маршрутках і високі тарифи. Америка обрала Трампа!
Це ж такий чудовий привід вдягти на себе костюм експерта з політики і з Америки, навіть якщо нічого ні про те, ні про інше не знаєш. І ми всією країної цей костюм вдягли.
IN TRUMP WE TRUST
God bless America — в середу вранці ця давно вже знайома всім фраза отримала нове звучання. Весь світ зачудовано відкрив рота і звернення до Господа, мабуть, ніколи не лунало так часто як в цей день. Причому від всіх — від таксистів і домогосподарок, електриків і офісного планктону, прибиральниць і звичайно ж слуг народу. Особливо в цьому плані відзначилися українські слуги.
З одного боку, одразу матеріалізувалися ті, хто, виявляється, завжди вірив у перемогу Трампа. Причому ці персонажі написали про те, що вони завжди вірили в разів 10 більше вже саме ПІСЛЯ оголошення результатів виборів, а не ДО.
Так Міхеіл Саакашвілі, з завзятістю, якій позаздить сам Остап Бендер (який дуже енергійно витягав з кишені квитанції про неіснуючі телеграми, щоб довести, що він-таки син лейтенанта Шмідта) настільки ж енергійно цілий день строчив статуси про те, що завжди вірив у перемогу Дональда. Що Трамп насправді і друг, і товариш, і брат, і взагалі чудовий новий трамплін для політичної кар’єри, яка після відставки стала дуже непевною. Останнє, звичайно, Міхеіл не писав, але це і так читалося.
Як читалося і те, що всі ми раптом потрапили у чехівський “Хамелеон”, бо українські політики так швидко почали міняти свою позицію, що спростерігаючи за цим, країна мала шанс отримати груповий діагноз “запаморочення”.
Думки пана Олега Ляшка щодо Трампа скачуть як блохи на вошивому - спочатку головний радикал України назвав перемогу Трампа катастрофою, а вже за годину пост став більш ніж стриманим. Хоча кому, як не радикалам, показувати таку стрімку зміну позиції?
Українські дипломати теж продемонстрували, що бачать не далі від свого носа, бо останні кілька місяців було особливо помітним те, що вся наша верхівка робила ставку на перемогу Клінтон, зневажливо пхикаючи в бік Трампа.
Так що удар від неочікуваної перемоги був настільки великим, що привітання від нашого президента з’явилося аж о 3 годині дня, коли навіть Путін уже привітав Трампа, а він після своїх провалів з вітаннями Януковича особливо не спішить це робити.
У наших же, вочевидь, був заготований інший текст привітання, а ви ж пам’ятаєте, що швидко в нашій владі вміють тільки пристосовуватися, але не писати тексти. Так що вже вийшло як вийшло — ПУкр (президент України) привітав POTUSа (President of the US).
Е-декларування як ліки від Альцгеймера
Втім, хай Америка там сама розбирається зі своїм вибором, бо здається, що українським політикум так кинувся обговорювати політикум заоокеанський тільки тому, що це єдине, що змогло відволікти увагу народу від їхніх декларацій.
Час іде, а картина, яку нам намалювали чиновники все така ж моторошна. Едвард Мунк з його “Криком” відпочиває, бо якщо на його полотні це секундна емоція, то ми з вами занурилися у цілу чорну діру, яка швидко обростає новими і новими деталями.
Наприклад, як вам така деталь — 2,4 мільйони гривень надбавок (в сумі звичайно) за інтенсивність праці отримали депутати у жовтні. Ми ж з вами переконалися у тому, як сильно вони потребують цю матеріальну підтримку. І хоч один відмовився? Згадок про такі дива в українських новинах ми не читали.
Особливо про ці надбавки приємно читати на тлі новини про те, що Комітет виборців України провів дослідження, з якого стало відомо, що 131 із 423 депутатів в 2015 році задекларував придбання автомобіля, квартири чи земельної ділянки. В країні війна? Криза? Ні, не чули! Зайняті отриманням надбавок за інтенсивність праці.
А ще цілих три депутати так і не подали свої декларації. І Бог з ними з двома Олександром Онищенком і Сергієм Клюєвим — з ними і так все зрозуміло, але що заважає подати декларацію Марії Матіос? Ми могли б подумати, що вона просто не вміє читати і писати, якби вона не була письменницею. Сама пані Марія пояснює, що не може подати декларацію, бо знаходиться на стаціонарному лікуванні. Стаціонарне лікування проходить на Марсі, де немає інтернету і помічників? Як зручно.
От дивно, як заходити в Парламент 7-им номером у списку БПП, так пані Марія в перших рядах, а як подавати декларації — так захворіла.
Але є тут і перемоги — в Україні знайшли ліки для боротьби з Альцгеймером. Як інакше пояснити, що протягом останнього тижня ті, хто вже заповнив декларації раптом згадав про забуте?
Міністр аграрної політики Тарас Кутовий порахував цінні папери і тепер вони вартують не 60 000, а 13 250 000. Дрібнички, але як приємно, що з пам’яттю у них стало краще.
Максимально смішний мінімальний споживчий кошик
А ще у нас для вас хороша і погана новина. Хороша в тому, що як ви вже побачили — бабло наш уряд рахувати все-таки вміє. Погана ж в тому, що народне бабло уряд вміє рахувати набагато гірше за своє. Інтерес не той, як розумієте.
Нагадаємо, що зовсім скоро нас чекає нове золоте життя - мінімальна зарлатня зросте і заживемо як у Бога за пазухою. Головне, що наш уряд уже зробив все, щоб ми у всіх кольорах відчули цю надзвичайну перспективу. Нам з вами склали мінімальний споживчий кошик. Хоча насправді, навряд чи люди, які виживають на мінімальне керуються якимись там переліками уряду, тож ці списки завжди більше привіт погиготіти, ніж інструкція до дії.
Тож ми відкрили, прочитали перелік того, що уряд нам вклав з споживчий кошик і зрозуміли, що краще їм починати тренуватися не на найбіднішому прошарку народу, а на собі. Хай складуть нормальний кошик, звичайний, достатній для хорошого життя і роблять все, щоб це забезпечити, а не пишуть відверто фантастичні твори, тому що:
По-перше, в цьому списку ми чомусь не знайшли ні картин Моне і Пікассо, ні 12 швейцарських годинників, ні хоча б колекції вина. Ми ж з декларацій побачили, що без цього ніяк, то чого нам перебиватися меншим?
По-друге, що там Моне з Пікассо! Туалетний папір треба економити, тому не більше рулона на місяць, шампуню — 2 упаковки на рік, штани міняти не частіше ніж раз в 4 роки, а 2 сукнями перебиватися 7 років. Молодше покоління теж не забули — 1 пари дитячого взуття має стати на 2 роки, бо діти на думку уряду не ростуть.
А по-третє, ми стикнулися з казусом трусів. Працюючим жінкам уряд рекомендує 6 пар трусів на рік, працюючим чоловікам 6 пар трусів на 1.5 роки, непрацюючим — відповідно 6 і 4 пар, але вже на два роки. Здається деякі пункти кошику строрюватися генеруванням випадкових слів і цифр.
Хочеться побачати уряду, щб він так жив, як прописує у мінімальному споживчому кошику. Або, згадуючи про труси, хочеться процитувати Винничука, щоб ви жити “як жопа в трусах: ні свєта, ні воздуха! “
Ну і традиційно про перемоги. Дуже дотичні до зрад і це тільки тішить.
В Штатах запевняють, що й після президентських виборів політика підтримки України після виборів залишається незмінною і Росія буде під санкціями аж до повернення Криму, Міжнародний валютний фонд обіцяє допомогти під час перевірки активів українських чиновників за межами держави, бо щось їм там підказує, що декларанти приховали частину свого майна, ну і про спорт - українці завоювали дві медалі на Кубке світу з велотреку, можемо, який би там наш мінімальний кошик не був!
Попередні рейтинги зради тижня від Еспресо:
1. Азаров, Каськів та картопля. Топ-5 зрад українського Facebook
2. Аеропорт за $800, безвіз та Ділан. Які теми "зраджували" українців у Facebook
3. Зрадливий Facebook. Чому Моторолі вже не до декларацій і зарплат нардепів
4. Фейсбукозрада. Яка треба квартира, щоб тримати вдома $1,5 млн
5. Хто читав декларації, той тепер не сміється
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору автора колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.