Дика Росія. Коли Лавров вже обгавкає журналістів

Представник Російської Федерації при ООН Володимир Сафронков на посаді всього-нічого, а вже потрапив в історію.

Власне, до нього в подібну історію потрапляв тільки Микита Хрущов, який намагався за допомогою туфлі достукатися до уваги Фредеріка Боланда, голови 15-ї Генеральної Асамблея ООН в 1960 році, щоб той дав йому слово. Випадок з Хрущовим обріс потім анекдотичними деталями, в легенді вже фігурують трибуна Генасамблеї і кузькіна мати.

Той епізод потім і запам'ятався, бо був казусом, та й перший секретар ЦК КПРС Микита Сергійович представляв не радянський дипкорпус, кадрові МЗСівці нічого такого дозволити собі не могли.

Змістовна сторона їхніх виступів часом викликала роздратування, як пізніше викликали дике роздратування спічі російського представника Віталія Чуркіна. Але зовнішня форма відповідала прийнятим міжнародним стандартам.

А з протокольними речами у дипломатів взагалі дуже строго. Чому? Тому що підкреслена взаємна ввічливість дозволяє підтримувати необхідний контакт сторонам навіть тоді, коли між ними йде війна.

Як військові кажуть, що кожна сторінка в бойовому статуті написана кров'ю, так і дипломати мають право сказати, що століттями напрацьовані пункти протоколу - результат дорогих проб і помилок.

Жодної  війни нині Британія і Росія не ведуть, а Володимир Сафронков у зверненні до британського колеги Меттью Райкрофта порушив усі норми, дипломатичні та інші, звернувшись на «ти», вимагаючи дивитися йому в очі і не сміти ображати Росію. Абсолютно дикий епізод викликав сумніви в тому, що Сафронков кадровий дипломат.

Ніякої виразної інформації про його послужний список у МЗС РФ знайти не вдається, що тільки зміцнює підозри в тому, що світу було явлено фірмове хамство колишнього представника якоїсь російської силової структури.

Манеру офіційних висловлювань на межі фолу, заведену спікером російського МЗС Марією Захаровою було визнано особливо вдалою, і досвід вирішено було розвинути. Додати розпущеності і вивести на рівень ООН. Представник Путіна Дмитро Пєсков прямо заявив, що нічого образливого в поведінці Сафронкова не вбачається, а Радбез ООН не місце для прояву м'якотілості.

Дуже характерно, що російське керівництво вкрай турбує, щоб їх країну не вважали м'якотілою, але зовсім не хвилює, що її вважатимуть дикою.

За всіма дипломатичними канонами Володимир Сафронков у боротьбі за уявну велич Росії принизив власну країну. Її багаторазово принижував і принижує Володимир Путін, перетворивши на вотчину корумпованих кланів, на ненависного міжнародного агресора і покровителя іноземних правителів-ізгоїв.

Уявлення в Росії про добро і зло, верх і низ, чорне і біле настільки перевернуті стараннями пропагандистської машини, що безмежно низьке здається нескінченно великим. І в цьому сенсі вчинок представника Російської Федерації при ООН - абсолютно точний штрих, що анітрохи не суперечить загальній картині сучасної «великої» Росії.

Не дивуйтеся, якщо Сергій Лавров встане на карачки і обгавкає журналістів з пулу державного секретаря Сполучених Штатів. Нещодавно в Москві він пригальмував буквально за півкроку від цього вчинку. Мабуть, Росія все-таки ще недостатньо велика. Але ж іще не вечір.