Рік тому в Туреччині сталася спроба перевороту, внаслідок якої загинуло 250 людей. Лідер країни Реджеп Таїп Ердоган звинуватив у спробі повалити його владу Фетхуллаха Гюлена та його прибічників. Їх тепер називають FETÖ - Fethullahçı Terör Örgütü, що в перекладі з турецької означає Терористична організація гюленістів.
"Рубати голови"
У суботу та неділю в Стамбулі та Анкарі проходили масові мітинги прихильників Ердогана. Величезний натовп з національними прапорами та портретами загиблих зібрався біля мосту, який перетинає Босфор. Його перейменували на "Міст мучеників 15 липня".
У суботу всі турецькі мережі стільникових операторів програвали 13-секундне повідомлення від Ердогана перед тим, як з'єднати з абонентом. У повідомленні президент Туреччини прославляв мучеників, які померли під час спроби перевороту та ветеранів, які вийшли тоді на вулиці, щоб зупинити заколотників.
Урочистості продовжили в Анкарі - біля будівлі парламенту, яку рік тому обстріляли з штурмового літака. А вранці в неділю Ердоган виступив перед натовпом, що зібрався біля президентського палацу. Згодом було відкрито величезний монумент на честь загиблих.
У своїй промові Ердоган був вірним собі та не цурався різких слів та заяв.
"Ми знаємо, хто стоїть за FETÖ, PKK (Робітнича партія Курдистану. - Авт.) та всіма ними. Ми не можемо перемогти королеву, короля чи шейхів без того, щоб перемогти пішаків, коней і тури. Спочатку ми відрубаємо голови цих зрадників", - сказав він.
Також Ердоган оголосив про те, що тепер на судових процесах звинувачені в спробі перевороту будуть з'являтися в уніформі, подібній до тієї, яку носять в'язні Гуантанамо.
Це сталося після того, як один зі звинувачених з'явився на процес у футболці з написом Hero (герой). Суд над солдатами, звинуваченими в замаху на вбивство Ердогана, проходив 14 липня в місті Мугла.
До суду доставляють солдатів, звинувачених у спробі вбивства президента Ердогана. На одному з них видно футболку з написом Hero, яка так обурила лідера країни. Фото: Reuters
До суду доставляють солдата, звинуваченого в спробі вбивства президента Ердогана. Фото: Reuters
Хто здійснив переворот
До речі, Гюлен далеко не завжди був кровним ворогом Ердогана. Ще десять років тому вони були соратниками. Розрив Ердогана та Гюлена публічно відбувся у 2013 році, коли країною прокотився гучний корупційний скандал: поліція затримала синів трьох міністрів, кількох чиновників та відомих бізнесменів.
Читайте також: Паралельна держава проти Ердогана. Турецька гра у взаємне знищення
Тоді Ердоган звинуватив гюленістів у спробі підірвати основи держави. Поліцейських та суддів, які санкціонували арешти, позвільняли. Спроба перевороту 2015 року, схоже, стала лебединою піснею прихильників Гюлена в намаганні повернути свій вплив.
Переворот став для турецького президента прекрасною нагодою сконцентрувати в своїх руках ще більше влади та закрутити гайки всім незгодним. Гюленістами виявилися всі незручні для влади журналісти, політичні і громадські діячі тощо.
Дійшло до того, що одразу після перевороту гюленістом раптово виявився пілот винищувача, який збив російський Су-24. Щоправда, згодом прем'єр-міністр Давутоглу заявив, що це неправда.
Введений після перевороту надзвичайний стан продовжується досі. І в парламенті вже лежить законопроект, який пропонує подовжити його ще на три місяці. Це дозволить тримати під замком усіх незгодних, навіть не висуваючи їм звинувачень.
Зараз уже багато хто сумнівається в офіційній версії щодо заколотників. Лідер провідної опозиційної Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу каже про "контрольований переворот": мовляв, уряд знав про його підготовку, але не перешкоджав.
Минулого року політик приєднався до Ердогана на мітингу після перевороту, щоб продемонструвати єдність. Цього року за кілька днів до річниці він провів "Марш за справедливість". Це була піша хода від Анкари до Стамбулу, учасники якої протестували проти масових арештів, проведених владою.
Фінальний мітинг учасників опозиційного "Маршу справедливості". Фото: Reuters
Один з тих, кого вимагали звільнити, опозиційний журналіст та член парламенту від Республіканської народної партії Еніс Бербероглу. Його позбавили недоторканності й арештували за те, що він передав ЗМІ відео, на якому видно, як співробітники секретної служби Туреччини передають зброю сирійським повстанцям. Його засудили на 25 років тюрми.
Широкомасштабні репресії
Західні ЗМІ пишуть, що кількість заарештованих за звинуваченням в причетності до руху Гюлена і перевороту зашкалює. "У Туреччині зараз ув'язнено більше журналістів, аніж у будь-якій іншій країні світу", - пише The Guardian.
Загалом число затриманих сягає 50 000. Окрім того, 150 000 були звільнені з роботи через звинувачення в причетності до руху Гюлена. Було закрито десятки ЗМІ. А ті, що не закриті, стали лояльними до Ердогана.
У неділю агентство Anadolu повідомило про затримання ще 115 підозрюваних у причетності до перевороту. Серед них журналісти, бізнесмени, акушерки. Усі вони користувалися месенджером ByLock, який дозволяє шифрувати повідомлення. Саме ним нібито користувалися гюленісти.
Геть від Європи
Турецький президент заявив, що без коливань відновить смертну кару, якщо за це проголосує парламент. Проте це остаточно зачинить для Туреччини двері до ЄС, нанаписав голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у своїй статті для німецької газети Bild am Sonntag.
Втім, більшу частину тексту єврочиновник присвятив співпраці між ЄС і Туреччиною. "За рік після спроби перевороту рука Європи лишається простягнутою", - зазначає він.
Також Юнкер наводить як приклад історії успіху спільну роботу над зниженням потоку мігрантів. "З того часу, як запрацювала угода між Туреччиною та ЄС, потік біженців, які прямують з Туреччини до Греції, знизився на 97%", - пише він. За словами Юнкера, країни ЄС прийняли 7600 сирійських біженців з Туреччини та надали 1,6 млрд євро на проекти, які мають покращити умови проживання в притулках для біженців на території Туреччини.
Натомість сам Ердоган у своїй промові висловив незадоволення щодо ЄС та його лідерів. "Відношення Європейського Союзу для нас зрозуміле... минуло 54 роки, а вони все ще морочать нам голову", - сказав він.
За його словами, Брюссель не дотримався обіцянок майже по всім пунктам - від безвізового режиму до надання допомоги для мігрантів з Сирії.
Концентрація влади
За рік, що минув, Ердоган продемонстрував, що впевнено йде по шляху, який перетворить його на сучасного султана. 16 квітня 2017 року з його подачі відбувся референдум, який схвалив зміни до конституції. Вони збільшать повноваження президента та дозволять йому сконцентрувати в своїх руках необмежену владу. Усе це має статися в 2019 році, на який в Туреччині заплановано проведення парламентських і президентських виборів.
Читайте також: Турки дозволили Ердогану стати султаном. Все про референдум Туреччини
63-річний Ердоган зможе керувати країною мінімум до 2029 року. Заплановані ним зміни до конституції передбачають, що саме президент призначатиме міністрів та інших вищих державних чиновників, а також половину вищого суддівського корпусу. Також він отримає можливість випускати декрети та оголошувати надзвичайний стан.
Зміни передбачають, що президент зможе керувати країною не більше двох 5-річних строків підряд (проте нинішній строк Ердогана не рахується). Також президенту дозволять залишатися на чолі політичної партії, а отже зберігати контроль за внутрішньопартійними процесами та перешкоджати вилазкам внутрішніх конкурентів.
Проте той же референдум засвідчив, що в Ердогана немає одностайної підтримки турецького суспільства. Він переміг з крихітною перевагою в два відсотки.
Проте, переворот дозволив йому значно мобілізувати своїх прихильників. Він також став гарним приводом для включення репресивної машини, що кришить його суперників.