Турки дозволили Ердогану стати султаном. Все про референдум Туреччини

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган отримав невелику перевагу у два відсотки на референдумі, який відбувся у неділю, 16 квітня. Народне голосування дозволить йому сконцентрувати в руках фактично необмежену владу.

Голова Вищого виборчого комітету Саді Гювен у неділю ввечері оголосив, що згідно з неофіційними результатами "так" розширенню повноважень президента сказало на 1,25 млн виборців більше. Державне інформаційне агентство Anadolu повідомило, що "так" проголосували 51,41% виборців, "ні" - 48,59%. Фінальні офіційні результати, розповів Гювен, будуть оголошені за 11-12 днів.

"16 квітня - це перемога всіх, хто сказав "так" або "ні", усіх 80 мільйонів, всієї Туреччини", - заявив у неділю ввечері на мітингу своїх прихильників у Стамбулі Ердоган. Проте, попередив він, ті, хто намагається "применшити результати", мають припинити свої спроби - їхні зусилля будуть марні, бо "тепер уже занадто пізно".

Що дає Ердогану референдум

Згідно з діючою конституцією більшість владних повноважень концентрує у своїх руках прем'єр-міністр. Президент же більше символічна, аніж владна фігура. Де-юре зараз Туреччина - парламентська республіка, хоча на практиці ситуація вже давно дещо інша.

Прихильники Ердогана святкують перемогу. Фото: Reuters

Тепер, після референдуму, 63-річний Ердоган зможе керувати країною мінімум до 2029 року. Заплановані ним зміни до конституції передбачають, що саме президент призначатиме міністрів та інших вищих державних чиновників, а також половину вищого суддівського корпусу. Також він отримає можливість випускати декрети та оголошувати надзвичайний стан.

Зміни передбачають, що президент зможе керувати країною не більше двох 5-річних строків підряд (проте нинішній строк Ердогана не рахується). Також президенту дозволять залишатися на чолі політичної партії, а отже зберігати контроль за внутрішньопартійними процесами та перешкоджати вилазкам внутрішніх конкурентів.

Шлях до влади

Наміри Ердогана перетворитись на сучасну версію турецького султана давно відомі. Вперше він прийшов до влади на пост прем'єр-міністра у 2003 році разом із Партією справедливості та розвитку (ПСР). У серпні 2014 року політик пересів у крісло президента, проте зберіг контроль над більшістю владних важелів.

Прем'єром став його товариш по партії Ахмет Давутоглу. А коли соратник спробував почати індивідуальну гру й нарощувати популярність, його змусили піти у відставку. Популярного серед інтелектуалів та ліберально настроєних турків Давутоглу замінили на більш слухняного Біналі Їлдирима.

У липні сталася невдала спроба державного перевороту, який ще більше зміцнив Ердогана. Звинувачення впали на гюленістів - послідовників колишнього соратника Ердогана, мислителя Фетхуллаха Гюлена, який зараз проживає в США. Їх почали переслідувати.

Читайте також: Паралельна держава проти Ердогана. Турецька гра у взаємне знищення

Заарештовано близько 47 тисяч людей. Звільнено з роботи за різними даними від 100 до 120 тисяч. Це вчителі шкіл та викладачі університетів, державні службовці, судді, журналісти, поліцейські та військові.

Було припинено дільність сотень ЗМІ та громадських організацій. Ті видання й телеканали, які досі працюють, зберігають лояльність Ердогану.

Що буде далі

Референдум, звісно, ще не означає негайного запровадження змін. Формально це лише запит схвалення у народу. Запланована реформа конституції має запрацювати після президентських виборів, які призначено на 2019 рік. Але чи дійде до їхнього втілення залежатиме від дій опозиції, турецького суспільства і реакції міжнародної спільноти.

Опозиційна Республіканська народна партія оголосила, що збирається оскаржити від 37% до 60% бюлетенів. Заступник голови партії Ердаль Аксюндер звинуватив агентство Anadolu в публікації невірних результатів голосування. Так само дві третини голосів збирається оскаржити опозиційна прокурдська Демократична партія народів.

Міжнародні лідери поки що обережні у своїх реакціях та здебільшого чекають на оголошення офіційних результатів. У спільній заяві трьох представників вищих керівних органів Євросоюзу владу Туреччини закликають до "пошуку національного консенсусу", зважаючи на результат голосування, який свідчить про розколоте суспільство.

Тим часом у країні почались протести проти результатів референдуму. Можна сміливо прогнозувати, що вони триватимуть і далі. Проти розширення повноважень Ердогана голосували три найбільші міста Туреччини - Стамбул, Анкара та Ізмір, а також більшість міст на Середземноморському узбережжі.

Турецький президент зазвичай не звертає увагу на протести та має звичку жорстоко розганяти їх (згадаємо хоча б площу Таксім). Але спокійного життя в нього точно не буде.

Протести проти результатів референдуму в Туреччині. Фото: Reuters