Про ціну поразки

Завжди є ціна, яку платити неможливо. Тому давайте я спробую показати ціну "поразки" для нас.

Є два базові сценарії нашої поразки у війні: розгром і замороження. З першим сценарієм все зрозуміло: російська армія прориває фронт, чи бере наші війська в оточення — ми змушені йти на мирну угоду. Це не будуть умови Стамбула — це буде набагато гірше. 4 області заберуть, нам заборонять мати збройні сили (тільки поліцію), змусять вернути всі пам’ятники радянського і російського періоду, російську закріплять як державну, введуть репарації для Донбасу, які ми будемо сплачувати десятки років. Скоріше за все, будуть вимагати видати їм наших командирів, які були особливо успішні на фронті. 

Однак, це все не стане завершенням війни. Організовані військові групи перейдуть до тероризму і повстанських дій. Причому, не тільки проти росіян, а й проти офіційної влади. На фоні цього хаосу Захід ще більше буде вмивати руки, і забирати робочу силу. По факту, у нас буде "failed state", держава-пустишка. У нас буде процвітати корупція, торгівля зброєю, людьми і наркотою.

Читайте також: Трамп радиться з Орбаном щодо рецептів закінчення російсько-української війни

Замороження може стати іншим сценарієм поразки. Ключове в цьому сценарії є те, що замороження не є завершенням війни, а є її продовженням без гарячої фази. У цьому сценарії може бути як поразка, так і перемога. Логіка поразки — це коли замороження нас ослабляє, а ворога ні, і логіка перемоги — якщо ослабляється ворог.

Замороження - це збереження лінії фронту. Для нас це означає, що ми будемо змушені продовжувати тримати величезні збройні сили для стримування ворога. Якоюсь мірою ми це вже все проходили після Мінська. Ми будемо продовжувати витрачати значні кошти на оборону в умовах майже мертвої економіки. Міграція набере ще більше обертів, тому що утримувати силою людей в країні стане неможливо, а аргументів для залишення тут буде дуже мало. 

Читайте також: Чому відмова від альтернативних НАТО гарантій – сильний хід

Після заморозки ми пропадемо з порядку денного Заходу, а це означає, що допомога нам перетвориться на маленькі порції з купою умов. Вступ в НАТО і в ЄС залишаться підвішеними. На цьому фоні "адвокати" Росії у вигляді Орбана чи Фіцо почнуть активно топити за зняття санкцій, і Путін почне отримувати так необхідний йому ресурс. Ми також будемо змушені провести вибори, а це загрожує великим внутрішнім розколом і політичним протистоянням. 

Коли я чую, "скільки це ще буде тривати", "а скільки ми втратили", то розумію, що ми всі втомлені, і ми вже дорого заплатили. Але навіть в цій ситуації, потрібно розуміти, що поразка — це набагато більша плата. І особисто для мене найбільшою платою в разі поразки є знецінення пам’яті наших героїв.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист